Санкції для Росії: Що потрібно для справжнього ефекту?

Санкції для Росії: Що потрібно для справжнього ефекту?

1164
Ukrinform
Простий вибір: рішучий тиск на енергетичний сектор РФ зараз, або військові втрати потім  

Американські санкції проти Росії, запроваджені в кілька етапів з 2014 року, досі не змінили агресивної політики Кремля, хоча й завдали економічних ударів російській державі. З одного боку, вони обвалили курс рубля, блокували російську економіку та помістили РФ у міжнародну політичну ізоляцію. З іншого - Москва не припинила окупації Донбасу, не думає повертати Крим і втручається у внутрішні справи західних демократій, паралельно покриваючи кривавий режим у Сирії. Тож, наскільки ефективними є західні економічні обмеження для Росії, і що треба зробити, аби Кремль нарешті змінив свою поведінку?

Відповіді на ці запитання шукали впливові політики, дипломати та експерти на конференції "Чотири роки санкцій: оцінка їх впливу на російську економіку та міжнародну політику", що відбулася в Вашингтоні.

Проти Кремля його ж тезами

Конференція обіцяла бути цікавою, бо мала розставити крапки над "і" в тому, наскільки в уряді США мають рацію, коли наполягають, що наявних санкцій вистачить, аби змусити Москву виконувати умови переговорів. Оцінки пролунали різні, однак майже всі учасники заходу зійшлися на тому, що санкції треба посилювати й далі.

Найбільше запитань та коментарів викликав виступ колишнього заступника голови Центробанку Росії, нині старшого наукового співробітника Інституту Брукінгса Сергія Алексашенка. "Якщо ми говоримо про цілі (політики санкцій – ред.) Заходу, жодна з них не була досягнута", - заявив експерт. За його словами, те, що попередній президент США Барак Обама називав "підвищенням ціни" для Росії через її агресивну зовнішню політику, не отримало визначального ефекту.

Фото: Юрій Мартьянов / Коммерсант
Фото: Юрій Мартьянов / Коммерсант

Дехто міг би подумати, що Алексашенко просто вторив тезам Кремля про "непереможну" російську економіку та її непотопляємість від західних санкцій, якби не два "але". По-перше, колишній керівник Центробанку виступав не перед російськими телекамерами, які вихоплюють такі цитати для своїх "ура-гасел", а перед експертним і політичним середовищем США, яке оцінює і дає рекомендації уряду щодо подальшої політики санкцій. Він озвучив простий меседж: нинішній рівень санкційного тиску на російську економіку недостатній, не має достатнього ефекту і цей "вакуум" треба негайно заповнювати.

По-друге, Алексашенко, який знається на тонкощах російської фінансової системи, прямо заявив: справжньою больовою точкою для Росії є нафто-газовий бізнес. "Якщо ви подивитесь на історію, ви легко помітите, що як тільки ціни на нафту знижуються, російська/радянська економіка починає падати. Як тільки ціни (на нафту – ред.) піднімаються, економіка також показує зростання. Я вважаю, що це – найбільш важливий фактор", - зауважив він. Цим же він пояснив і падіння рубля в 2014-му з 32 до понад 70 рублів за долар, коли знизились ціни на нафту, а в роботі Центробанку також стався збій.

Однак, колишній високопосадовець визнав, що остання хвиля американських санкцій у квітні 2018 року якісно відрізнялася від тих, що мали місце раніше. "Найбільшого ефекту вдалося досягти тоді, коли один із провідних у світі постачальників алюмінію, російська компанія "Русал", потрапила до списку санкцій", - відзначив експерт. Він підкреслив, що це суттєво обмежило діяльність цілої галузі російської економіки, але цього недостатньо для довготривалого ефекту. Аби Кремль справді відчув реальну ціну своєї агресивної політики в економічному вимірі, потрібно зосереджувати санкції на "больових точках" її економіки й утримувати цей ефект постійно, переконував експерт.

У санкціях важливо зберігати єдність

Спецпредставник Держдепартаменту США з питань переговорів по Україні Курт Волкер прокоментував ситуацію з точки зору політичного виміру. На пряме запитання ведучої, чи впливають західні санкції на Росію, він відповів: "І так, і ні".

Дипломат пояснив: якщо говорити про те, чи змінила Росія свою поведінку, чи прийняла рішення вивести свої сили з України та повернути Крим – очевидно, бажаного впливу досягнуто не було. "Ми не добилися "драматичного" ефекту", - зазначив представник США. Ба більше, Росія посилила свою агресію, зважаючи на просування таких проектів як "Північний потік-2" та інші зусилля, намагаючись розколоти єдність Європи і Західного світу в цілому.

З іншого боку, за його словами, можна помітити, як щодня відбувається "суттєвий вплив на відносини Росії з рештою світу", і не тільки в рамках Євросоюзу, але і в більш широкому контексті. Це, на його переконання, можна віднести до ефективних наслідків політики санкцій.

Тому, як зауважив американський дипломат, дуже важливо поступово нарощувати тиск на Росію і робити це у взаємодії з усіма союзниками. "Якщо ви демонструєте, що тиск постійно посилюється, і ви готові продовжувати чинити так і надалі та зберігати єдність, це буде чітким об'єднаним меседжем щодо більш широкої реакції на те, що робить Росія. Я думаю, спільна позиція – це дуже важливо", - підкреслив Волкер.

У цьому зв'язку він підтвердив, що Європа і США "абсолютно єдині" в питанні підтримки України та створення тиску на РФ. "Україна – це одне з питань, по якому ми маємо найбільш постійну координацію", - зауважив Курт Волкер.

Він також висловив упевненість, що цілком можливо таким чином змусити Росію повернути Крим Україні так, як вона повернула незалежність країнам Балтії. Тільки для цього потрібно не зупинятися, а продовжувати тиск та зберігати єдність.

Санкційний тиск або втрати НА ПОЛІ БОЮ

Ще один впливовий оратор, сенатор-демократ Бен Кардін визнав, що детально оцінити справжній вплив санкцій на Росію дійсно складно. Разом з тим він наголосив: економічний тиск на Москву через її агресію в Україні однозначно має бути більш жорстким.

Сенатор зосередився на тому, що інструмент американських санкцій – це сучасний та ефективний підхід. Він дозволяє чинити вплив на противника й примушувати його до мирних переговорів без втрат на полі бою.

"Якщо не дати відсічі Путіну, він продовжуватиме робити те, що робить. Він застосовуватиме збройні сили, використовуватиме корупцію, дезінформацію, можливості в кіберпросторі, енергетичний вплив, допоки ми не зберемося і не покладемо край його діям. Я віддаю більшу перевагу застосуванню санкцій, ніж солдатів. Це – найефективніший спосіб розв'язати проблему", - заявив сенатор.

Водночас, Кардін дорікнув адміністрації Трампа, що вона не поспішає застосовувати весь інструментарій закону CAATSA (Акту протидії противникам Америки шляхом санкцій), прийнятому Конгресом минулого року.

"Президент Трамп має дати чітко зрозуміти, що Москва допустила помилку відносно України, що Кремль повинен виконувати положення Мінських угод, які дають можливість знизити напругу, а також, врешті-решт, розв'язати кримську проблему", - заявив законодавець.

Сенатор пообіцяв, що Конгрес використає свої можливості, аби закон CAATSA  виконувався повною мірою. "Я думаю, ви побачите, що ми продовжимо здійснювати контроль (над реалізацією закону – ред.) зі свого боку, ставити запитання, як ми робили це під час слухань з Помпео (щодо затвердження його на посаді держсекретаря США – ред.). Я думаю, це було корисним", - зауважив Кардін.

Він також наголосив, що члени Конгресу продовжать шукати будь-які можливості для запровадження обмежень проти Росії, в тому числі в - законопроектах про асигнування.

Отже, вердикт зрозумілий: коли основна мета санкційної політики до кінця не досягнута, й об'єкт покарання не змінив своєї поведінки, санкцій мало не буває. Втім тут є і свої особливості, які мав би врахувати уряд у Вашингтоні.

Насамперед, слабким місцем російської економіки є енергетичний бізнес, який, до речі, Москва не гребує залучати для розколу Європи й нафто-газового шантажу сусідніх країн. Тож, для досягнення ефекту достатньо хірургічно-точних санкцій саме в цій сфері російської економіки, тоді в Кремлі почнуть серйозно сприймати вимоги Заходу.

Ще одна особливість – це єдність США та Євросоюзу. Враховуючи зацікавленість окремих впливових європейських компаній у продовженні бізнесу з РФ, це питання перетворюється в постійний пошук компромісів. Такий підхід просто оминає "больові точки" основного (нафтогазового) бізнесу Росії.

Й третій фактор – це постійний, а не епізодичний тиск. Існує маса способів обійти певні (щоправда не всі) обмеження: змінити юридичні назви й реквізити, наплодити підставних компаній, компенсувати втрати за рахунок бюджету й продовжувати незаконну активність. Дарма, що за все заплатять росіяни з власних зарплат і пенсій, втрат на інфляції та покупній спроможності. Але цей процес не може бути безкінечним.

Владнати одразу ці всі проблеми, очевидно, непросто. Втім, якщо це вдасться, Путін опиниться в глухому куті, виходом з якого може стати лише білий прапор і готовність відповідати за свої вчинки.

Ярослав Довгопол, ВАШИНГТОН. 


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-