На українсько-російському фронті без змін, але стріляють більше і частіше

“Упродовж минулої доби в районі проведення Операції Об’єднаних Сил бойові дії тривали по всій лінії розмежування... Противник 15 разів застосовував заборонене озброєння... У районах населених пунктів Кримське, Попасна, Новотошківське, Луганське, Авдіївка, Широкине (див. мапу: це фактично по всьому фронту — ред.) підрозділи Об’єднаних Сил вели активну оборону... Російські окупаційні війська продовжують вести вогонь 122-мм артилерією по населеному пункту Зайцеве... Артилерійськими обстрілами бойовики руйнують житлові будинки”.

Це — уривки з ранкового зведення Операції Об’єднаних Сил (ООС) за 7 травня. Подібні за інтенсивністю бойових дій повідомлення ми чуємо вже третій місяць. І жодні “перемир’я” (приміром, на Великдень) нічого не змінюють. Очевидно, що війна на українсько-російському фронті нині стала ще “гарячішою”. Знову ми намагаємося зрозуміти, чому ворог підвищує градус військового протистояння, чого хоче цим досягти?

Безумовно, війна має свої закони, і, за великим рахунком, ніхто й ніколи не може повністю контролювати військові дії. Тому не буває якоїсь однієї причини, чому на так званій позиційній війні (саме така вже понад три роки триває на Донбасі) починають стріляти більше і частіше. Експерти, які відповідали на запитання Укрінформу: "У чому причина нинішнього загострення боїв на Донбасі?" - називають різні з них. Однак головна — одна-єдина, звісно: демонстрація Росією військової сили, бо вона, ця сила, головний і єдиний нині аргумент Кремля у зовнішній політиці.

Аби змусити Захід, а особливо — Західну Європу, прийняти російські умови нормалізації стосунків і припинити нинішню згубну для Росії конфронтацію, Кремль інтенсивною стріляниною на українсько-російському фронті прагне показати, що найнеприємніший та найнебезпечніший для Європи варіант розвитку подій — силовий — все ще є реальним, і його ймовірність зростає мірою непоступливості Заходу та України у визнанні російських вимог щодо Сходу України. Тобто, це така відповідь Кремля на всі неприйнятні для нього ініціативи Заходу на кшталт введення миротворців ООН на всю територію ОРДЛО та виведення звідти російських військ.

Отже, коментарі експертів.

Олег Жданов, військовий експерт:

“Особливий статус Донбасу: військовим загостренням на фронті Москва вкотре нагадує Києву про мінські домовленості”

- Мета завжди одна — зобов’язати Україну до виконання мінських домовленості на умовах Кремля. Тобто черговим загостренням ситуації на Донбасі росіяни нагадують: ми - сильні, війна ще не закінчилася. І цим своїм нагадуванням вони хочуть змусити Україну до переговорів задля пошуку вигідних для них компромісів. Це, на мою думку, основна причина. Крім того, невдовзі відбудеться тристороння зустріч Франція-Німеччина-Україна без участі Росії. Тому Кремль вирішив у такий спосіб нагадати про себе.

Владислав Селезньов, військовий експерт, екс-спікер Генштабу ЗСУ:

“Причин загострення бойових дій на Донбасі багато. Одна з них — Москва хоче виторгувати найвигідніші для себе умови”

- По-перше, все це пов’язано з необхідністю підтримувати на відповідному рівні напруження потенціал і мобілізаційні настрої серед бойовиків, у лавах яких нині воює чимало маргіналів з Російської Федерації. Це такий собі заклик до “націонал-патріотів” взяти в руки зброю і поїхати на територію України “русскій мір” захищати. По-друге, це вишкіл на Донбасі підрозділів регулярних військ РФ, які згодом воюватимуть у Сирії. Такий собі навчальний полігон. По-третє, це питання так званих торгів у форматі переговорів між Волкером та Сурковим. Росія неодноразово натякала щодо готовності здійснити обмін у форматі: ми йдемо з Донбасу, але Крим залишаємо собі, і ця територія визнається світом саме російською. При цьому з Донбасу Кремль намагатиметься піти з мінімальними для себе репутаційними втратами, зберігши обличчя, тобто, на умовах переможця.

Юрій Бутусов, головний редактор ЦЕНЗОР.НЕТ:

“Загостренню на фронті сприяє пора року, а саме - поява так званої “зеленки”

- Загострення ситуації на Донбасі викликано тим, що у ворога з’явилося більше можливостей для атаки. Адже вже підросла “зеленка”, дерева знову вкрилися листям, а відтак - по лісосмугах полізли диверсійно-розвідувальні і піхотні групи бойовиків. Ці групи можуть ховатися в “зеленці”, підходити на досить близьку відстань до наших позицій і активно застосовувати стрілецьку зброю. Звичайно, не без допомоги артилерії. Тобто, подібні загострення, хоча й з різною інтенсивністю, за чотири роки війни стали вже природним явищем на фронті. Ба більше, найближчим часом це загострення лише посилюватиметься. Щодо того, яку мету ставить перед собою Росія - головний ініціатор загострення на Донбасі, то, на мій погляд, окремі бойові ситуації не варто прямо пов’язувати з політикою. Утім, сам факт того, що війна триває — Кремль використовує для тиску на Україну та на світову спільноту загалом.

Петро Копка, генерал-майор, колишній виконувач обов'язків начальника Головного управління розвідки СБУ:

“Невдачі в Сирії останнього часу в Кремлі хочуть компенсувати “перемогами” на Донбасі”

- Перше - конфлікти з історією, або “задавлені” конфлікти, поступово починають “жити своїм власним життям”, випадаючи, час від часу, зі звичної парадигми свого розвитку. Друге - з воєнної точки зору такого роду протистояння потребують періодичної ескалації, щоб військові не забували, навіщо вони там знаходяться.

Щодо Донбасу, то Кремль з часом доволі успішно зумів “вплести” ініційований ним конфлікт у російський зовнішньополітичний порядок денний. Зокрема, в рамках своєрідної дуальної системи Донбас - Сирія невдачі в Сирії останнього часу мають бути компенсовані “перемогами” на сході нашої держави. Крім того, не треба забувати й про внутрішньополітичні проблеми як в Україні, так і в Росії. Щодо України, то це, в першу чергу, - завершення АТО і початок Операції Об'єднаних Сил. А також завершення епопеї з американськими “джавелінами” на користь України. Реакція Москви, у даному випадку, має упереджувальний характер: а нам, мовляв, не страшно, - і розрахована вона насамперед на місцевих бойовиків та інших найманців.

На ситуацію на Донбасі наклали свій відбиток і останні російські події. По-перше, президентська кампанія, яка попри свою передбачуваність, мала показати росіянам, що новий-старий президент ще “в силах” і може виконувати свої функції не гірше молодого. Крім того, кремлівська верхівка не може не реагувати на поступову зміну настроїв серед росіян. Хто б що не говорив, але міжнародні санкції даються взнаки. Останні опитування, проведені “Левада-центром”, принесли парадоксальні результати. В узагальненому вигляді вони звучать приблизно так: “Путін зробив Росію великою, але бідною”. Тобто, вперше за час путінського правління населення почало асоціювати ім'я лідера з невдачами. А це дуже поганий сигнал як для нього самого, так і для його оточення”.

Мирослав Ліскович, Київ