Про варшавський досвід суспільних комунікацій, або Чого не вистачає Києву?

Про варшавський досвід суспільних комунікацій, або Чого не вистачає Києву?

Блоги
605
Ukrinform
Подейкують, що надихнув поляків на створення Центру суспільних комунікацій референдум щодо довіри до мера

Після вивчення німецького досвіду партисипативної демократії загалом та громадського бюджету (ГБ) зокрема, мав нагоду розпитати про досвід варшавського бюджету участі в безпосередніх його організаторів.

Завдяки фундації польсько-української співпраці PAUCI у київській мерії відбулася зустріч з експертом з Варшави Даріушем Крашевським. Він розповів про роботу Центру суспільних комунікацій при міській владі Варшави, інформаційну кампанію, співпрацю з громадськими організаціями.

Даріуш зазначив, що центр фінансується з бюджету міста з майже двохмільйонним населенням. При цьому, окремий відділ центру відповідає лише за інформаційний супровід ГБ упродовж всього перебігу процесу. Також є один відповідальний координатор у кожному районі. Не кажучи вже про робочі групи з питань ГБ у кожному з 18 районів і окрему відповідну раду при мері міста. І на кожне засідання ходить секретар міської ради!

Ще серед переваг центру – покращення процесів обміну інформацією на рівні місто-мешканці, організація громадських слухань, поглиблення співпраці з громадськими організаціями, залучення десятків волонтерів та громадських організацій до інфокампанії.

Функціями центру є розробка інформаційних і рекламних матеріалів про ГБ, рекламної стратегії, плану і графіку інформаційно-освітньої кампанії, постійне інформування про поточні події та заходи, а також заохочення мешканців долучатися.

Крім того, створення мережі «послів» ГБ для його популяризації в різних середовищах і співпраця з ними. Дуже часто саме представники громади, автори проектів та журналісти, а не чиновники, здатні ефективніше донести ідеї партисипації до людей.

Важливими завданнями центру є створення простору для ведення розмов з мешканцями, використання різних каналів комунікації в інфокампанії. Це плакати, листівки, сіті-лайти, реклама в транспорті, на зупинках і у ЗМІ, відеоролики та брошури, презентації, консультації, неформальні зустрічі за кавою та навіть кампанія «від дверей до дверей» і марафони написання проектів.

За підсумками кампанії інформацію про ГБ можна буде знайти і обговорити всюди – у поліклініках, бібліотеках, школах, університетах та навіть багатоповерхівках і магазинах. А прості та зрозумілі логотип і слоган ГБ будуть впізнавати всі! Як же цього не вистачало у Києві, до речі…

Під час розмови згадали і про дотепну рекламну кампанію ГБ Варшави. Докладну інформацію про неї можна знайти у посібнику «Партиципаторний (громадський) бюджет крок за кроком»: «Кампанія базується на грі слів навколо фразеологічного виразу: «гроші йдуть на…» і основного рекламного слогану: «Ти вирішуєш, на що йдуть гроші». Рекламні ролики і плакати, присвячені тематиці ГБ, являли собою серію коротких діалогів між правителями, чиї портрети зображено на польських банкнотах. В одній зі сценок Казимир Великий питав Владислава Ягайла, куди б вони пішли, а в іншому Болеслав Хоробрий казав, що він би пішов на спортивний майданчик із тренажерами, Владислав Ягайло – на дитячий майданчик, а Казимир Великий – на концерт… Також не варто забувати і про рекламні заходи серед чиновників та посадових осіб. Організація та обслуговування процесу є справою трудомісткою, саме тому важливо передбачити такі заходи та дії, які дозволять віддячити тим працівникам ради, які доклали особливих зусиль до процесу ГБ. Гарним прикладом може бути ініціатива Ради з питань ГБ у Варшаві. У місті було оголошено конкурс на звання героя ГБ, якого можна було обирати з числа осіб, задіяних у процесі. Мешканці активно долучилися до цієї ініціативи».

Цікаво, що інформаційній кампанії передувала освітня. Поляки величезну увагу приділяють інформації про громадський бюджет у школах, оскільки саме там починають виховувати громадян. Навіть мають відповідні спеціалізовані уроки за стандартним сценарієм. Цього нам поки не вистачає. Але, судячи з певних шкільних ініціатив, скоро ця ситуація буде виправлена і в Києві.

В результаті діяльності такого центру поляки отримують надзвичайно активне залучення громади, громадянську освіту, з’являються нові лідери громади, відчуття творення майбутнього і місцевий патріотизм.

А головне – прозорий і зрозумілий спосіб ведення діалогу з громадянами та подолання бар’єрів, які існували між мешканцями та міською владою, потенціал якого може бути використаний для побудови довіри між громадянами та владою, сприяє децентралізації, позитивно впливає на підвищення рівня прозорості процесу прийняття рішень та розвиває громадянське суспільство в цілому.

Цікаво, що новим польським законом про громадський бюджет (раніше ГБ функціонував на основі місцевих нормативних документів та на правах суспільного діалогу) Даріуш не задоволений, оскільки, за словами експерта, його писали політики без залучення експертів. I know this feel, bro! У нас теж таких ситуацій вистачає!

На думку Крашевського, варшавському ГБ не вистачає довгострокового планування, стратегічних проектів, а також місць, де можуть відбуватися зустрічі авторів. Ті самі проблеми маємо і ми в Києві!

Переконаний, що й київській міській владі також потрібен центр суспільних комунікацій. Навіщо винаходити велосипед, коли у сусідів є гарна та ефективна робоча модель?

Подейкують, що надихнув поляків на створення такого центру референдум щодо довіри до мера. Може не будемо чекати, поки довіра до міського голови нашої столиці похитнеться настільки?

Артем Стельмашов

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-