Зустріч у Торонто: Ображений Лавров і чарівна Фріланд
Якщо міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров розгледів «русофобське підгрунтя» у висновках саміту глав МЗС країн Великої сімки, що пройшов цього тижня у Торонто, то цей захід явно минув не дарма. Очільники зовнішньополітичних відомств Франції, Канади, Італії, США, Великобританії, Японії та Німеччини протягом двох днів обговорювали найзлободенніші проблеми сучасності. Що ж так не сподобалося Лаврову в зустрічах у Торонто?
РОЗДРАТУВАННЯ РОСІЇ
Можливо, йому не припала до душі ця фраза із підсумкового спільного комюніке міністрів? «Ми підтверджуємо свою підтримку суверенітету України, її незалежності та територіальної цілісності у межах міжнародно визнаних кордонів. Це включає, у тому числі, невизнання порушення Росією суверенітету й територіальної цілісності України».
Можливо, його занепокоїло те, що країни G7 засудили «погіршення ситуації із дотриманням прав людини на півострові й порушення та зловживання, вчинені Росією проти місцевого населення у Криму»?
Можливо, Лаврова бентежить те, що в комюніке чітко покладається відповідальність за війну на Донбасі на Росію, і Москву закликають негайно «стабілізувати безпекову ситуацію»?
Чи все ж найбільш негативну реакцію викликала готовність країн Великої сімки розширити проти РФ санкції, якщо країна не залишить Україну в спокої?
Нам залишається лише здогадуватися, що саме викликало російське обурення, адже неприємних для Кремля висновків у підсумковому документі міститься дійсно дуже багато.
Власне, саме Росія, незважаючи на свою відсутність за столом перемовин у Торонто, була в центрі більшості обговорень. Виглядає так, що світових лідерів обурила деструктивна роль РФ, і Кремль нарешті вирішили провчити.
УКРАЇНСЬКИЙ СНІДАНОК
Офіційно розпочався саміт із робочого сніданку, запрошення на який отримали глави МЗС країн G7 та Павло Клімкін. Хоча Україна (поки) не входить до цього впливового клубу, наша держава стала єдиною, якій був присвячений ексклюзивний захід у рамках саміту.
Сніданок тривав близько години і проходив у особистому помешканні Христі Фріланд. За задумом організаторів, це мала бути щира дискусія без зайвих формальностей, і, за словами Клімкіна, цієї мети було досягнуто. «Що було дуже важливо, так це дружня атмосфера в дискусіях та коментарях. Це була не формальна розмова із виголошенням заяв, а реальна розмова з турботою про нас і про те, як ми йдемо уперед», – описав Павло Клімкін свої враження від робочого сніданку.
Теплій атмосфері сприяло і те, що десерт для «святкового» столу приготували власними руками діти Христі Фріланд. Це особливо припало до душі присутнім, серед яких були усі глави МЗС країн G7, окрім Бориса Джонсона, який прилетів до Торонто пізніше. Утім, він так хотів зустрічі з українським колегою, що наполіг на ній попри протокол та офіційний графік.
На полях саміту Павло Клімкін також зустрівся віч-на-віч із в.о. Державного секретаря США Джоном Саліваном та міністром закордонних справ Німеччини Хейко Маасом. Обидва дипломати донесли подібний меседж: світ підтримує Україну в її боротьбі із Росією та рішуче закликає до продовження реформ. «Головний підсумок, як на мене, це те, що агресію проти України країни Великої сімки бачать як агресію проти усього цивілізованого світу», – підсумував Клімкін.
РОСІЙСЬКІ КІБЕРВІЙНИ
Дійсно, у підсумковому комюніке слово «Росія» згадується 19 разів і завжди – у негативному контексті. Один важливий аспект, який не був відображений у документі, але прозвучав із вуст учасників саміту, – це створення спеціальної групи у рамках G7, яка займатиметься винятково «злою» поведінкою РФ.
І якщо Христя Фріланд, яка була господарем саміту, намагалася зберігати дипломатичність, пояснюючи, що ця група має підготувати рекомендації до саміту глав держав у червні, то Борис Джонсон був більш прямолінійним. «Ми вирішили створити групу в рамках G7, яка аналізуватиме злу поведінку Росії у всіх її проявах: кібервійна, дезінформація, спроби вбивства – будь що, аби колективно знайти на це відповідь. Нині Росія неймовірно розумно намагається заплутати й посіяти сумнів, поставляючи фейкові новини та «мутячи воду». Думаю, для G7 є роль у проясненні нашої колективної позиції», – наголосив міністр закордонних справ Великобританії.
Росія щедро дає міжнародній спільноті приводи для засудження, але ніщо так не бентежить Західних політичних лідерів, як посягання на найсвятіше – демократичні системи й вільні вибори. Без обговорення цієї теми у Торонто очікувано не обійшлося. Усі «російські» заходи були закритими для преси, але присутні на них не під запис підтверджують, що всі без винятку лідери не надто підбирали слова, критикуючи кремлівський режим. Спробувавши втрутитися в основоположне, Росія розбудила звіра, якого не змогла зрушити нападом на Грузію, масовими вбивствами в Україні, підтримкою кривавого Асада чи навіть використанням хімічної зброї у Великобританії. «Ми віддані захисту заснованої на правилах міжнародної системи. Це підтверджується на фоні послідовності безвідповідальних та дестабілізуючих вчинків Росії, у тому числі втручання у демократичні системи держав. Ми закликаємо Росію припинити таку поведінку, яка стоїть на заваді можливості відновлення конструктивної співпраці», – зазначається у комюніке.
Хоча за підсумками саміту не було запроваджено жодних нових конкретних кроків проти Росії (окрім створення спецгрупи, мандат якої поки незрозумілий), ніхто не очікував цього від заходу такого рівня. Основним завданням зустрічі в Торонто була підготовка напрацювань для саміту глав держав G7, що відбудеться на початку червня у містечку Шарлевуа у провінції Квебек, і в цьому напрямі було зроблено багато.
ІНШІ ТЕМИ
Зрозуміло, що Україна та Росія не були єдиними темами зустрічі міністрів. У Торонто йшлося також про Сирію, Ірак, Іран, КНДР, Венесуелу, М'янму, Китай, країни Африки, морську безпеку та навіть реформу ООН. До речі, останньому питанню було присвячено окрему сесію, яка тривала майже на півтори години довше, ніж планувалося, що змусило Христю Фріланд запізнитися на підсумкову прес-конференцію. Дипломати дуже неохоче обговорюють цю тему, але, схоже, слід чекати певного прориву в цьому питанні в Шарлевуа.
До речі, українська громада активно зайнялася лобіюванням запрошення на саміт президента України Петра Порошенка. За словами президента Конгресу українців Канади Павла Грода, «Канада має це право як головуюча держава, тож на неї постійно чиниться тиск».
Якщо цей задум вдасться здійснити і Петро Порошенко прилетить у Канаду влітку, то цей візит стане дуже символічним.
У 1995 році тодішній президент РФ Борис Єльцин у статусі спостерігача відвідав саміт G7 у Канаді. Усіляко переконуючи лідерів у надійності Росії та незмінності її курсу на зближення із Заходом після розпаду СРСР, він домігся набуття Росією членства в цій міжнародній організації у 1998-ому. Утім, G8 проіснувало усього 16 років, поки наступник Єльцина своєю агресивною безвідповідальною поведінкою повністю зруйнував репутацію РФ, примусивши прем'єр-міністра Канади Стівена Гарпера клопотати про виключення Росії з поважного клубу Великих.
Таким чином, саме Канада стала двічі засновницею G7. Спершу – приєднавшись до організації у 1976 році, перетворивши Велику шістку на Велику сімку, а пізніше – наполігши на виключенні з неї Росії, повернувши Велику вісімку до попереднього стану.
Прикметно, що у 1976 році Канаду очолював батько нинішнього прем'єр-міністра Канади П'єр-Еліот Трюдо, тож нинішній глава уряду Джастін Трюдо має на чому розбудовувати свою спадщину, яку Сергій Лавров вважає русофобською.
Максим Наливайко, Оттава-Торонто.
