$100 мільярдів репарацій за російську агресію в Україні – цього достатньо?

$100 мільярдів репарацій за російську агресію в Україні – цього достатньо?

Аналітика
2310
Ukrinform
У цілому, цифра правильна, кажуть експерти, але враховано ще не все. Чого не можна не врахувати – дізнавався Укрінформ

Днями Андерс Аслунд, американський професор економіки та експерт аналітичного центру Atlantic Council, у своєму звіті “Ціна агресії Кремля в Україні” назвав приблизні втрати України від російської агресії. За його підрахунками, економічні втрати нашої країни становлять близько 100 мільярдів доларів без врахування гуманітарних та політичних втрат. Цифра – доволі серйозна, як і значення пана Аслунда у науці про світову економіку. Але чи все врахував американський економіст при оцінці українських втрат від розв’язаної Росією війни? Відтак Укрінформ з'ясовував, що думають про це його українські колеги та якими були втрати інших країн у ході військових дій?

Як Андерс Аслунд вирахував 100 мільярдів?

Але почнемо з того, як саме американський економіст вийшов на такі цифри? Андерс Аслунд використав у своїх підрахунках методологію економіста Томаса Піккеті, який визначив, що загальна вартість усіх активів європейської країни приблизно в чотири рази перевищує її річний ВВП.

Андерс Аслунд
Андерс Аслунд

“Найпростіше і найбільш узагальнене визначення збитків, яких зазнала Україна, полягає у множенні частки втраченого ВВП України на чотири. Донбас був джерелом 10% ВВП України, а Крим - 3,7%. Міжнародний валютний фонд (МВФ) оцінив ВВП України в докризовий, 2013 рік, на рівні 179,6 млрд дол. Таким чином, загальна вартість активів Криму та Донбасу становила 13,7% з 179,6 млрд дол, помножене на чотири, або 98,4 млрд дол.”, - йдеться в доповіді Аслунда.

Найбільшими втратами, за оцінками експерта, стали нафтогазові активи у Криму, запас яких оцінюється у $30-40 мільярдів доларів. У банківській системі Україна втратила $1,8 мільярда банківських активів у Криму і $4,4 мільярда на Донбасі.

Порядок цифр – правильний, адже йде рахунок на сотні мільярдів, а не на десятки

Буває, що зовнішня оцінка втрачених активів може виглядати трішки інакше, ніж зсередини. Відтак Укрінформ дізнавався у відомих українських економістів, чи погоджуються вони з такою цифрою у $100 мільярдів.

Андрій Клименко, експерт “Майдану закордонних справ”, заслужений економіст АР Крим:

“Я зітхнув з полегшенням, прочитавши оцінку Андерса Аслунда. Нарешті авторитетна людина назвала адекватну цифру і тим самим задала поріг, нижче якого не можна опускатися. Але насправді реальна цифра втрат буде ще більшою. Як авторитетний економіст Аслунд відштовхувався від ВВП. Це хоча і не найточніший метод, але він слугує якорем, до якого можна прив'язатися у подальших розрахунках.

Він оцінює, що тільки запаси газу та нафти на шельфі коштують $40 млрд, а це майже половина суми. Але якщо додати до цього запаси сланцевого газу і втрати по програмах з його видобутку – це ще десятки мільярдів.

Крім того, я впевнений, що у цій оцінці вартість землі порахована не точно – за середньою ринковою ціною. Насправді ж від Севастополя до Судака ми маємо сотні тисяч гектарів унікальних кримських заповідників з рідкісними рослинами. Тому зрозуміло, що ці землі коштують значно більше.

Та головне, що Андерс Аслунд нагадав і вчасно, аби в Україні нарешті взялися за реальну оцінку. У “Майдані закордонних справ” ми почали вивчати долю військових трофеїв окупантів, оскільки почався процес їхнього розпродажу. Позаминулого року росіяни продали санаторій “Форос”, що належав Коломойському. У 2017-му було продано санаторії, які належать українським державним структурам, тобто є держмайном України. Уже виставлено на продаж санаторій “Дюльбер”, який належав Верховній Раді України. А це – велика князівська дача з унікальним парком і є історичною пам'яткою. Крім того, вже виставлено на продаж санаторії, що належать профспілкам - “Ай-Петрі”, “Місхор”.

Усе це пов'язано з тим, що зараз у Криму тільки 24% видатків покриваються власними надходженнями, чого ніколи не було раніше. Безумовно, за це місцеву окупаційну владу дуже критикують з центру, адже вона не заробляє коштів. І щоб уникнути цієї критики і зімітувати роботу перед московським керівництвом, іде розпродаж майна”.

Олександр Савченко, економіст, екс-директор Європейського банку реконструкції та розвитку:

“Я також робив розрахунки. Уточню, що існують втрати капітальні та поточні. Якщо брати капітальні втрати, то треба умовно розглядати Крим і Донецьк як такі, що назавжди втрачені, оцінивши вартість абсолютно всього, що там знаходиться. Тому якщо Андерс Аслунд відштовхувався від цього, то порядок цифр приблизно правильний. Тобто, йдеться точно не про десятки мільярдів, а про сотні.

Якщо ж рахувати поточні втрати, які не стосуються вартості землі чи нерухомості, яка там знаходиться, то цифри дещо інші. Державний сектор економіки, як-от Нацбанк, Нафтогаз тощо, щороку несе втрати на суму $2-3 мільярди. Якщо ж брати втрати приватного сектору, то йдеться про $3-5 мільярдів на рік. Шкоду, завдану за 4 роки агресії, я оцінюю на рівні 25-30 мільярдів доларів.

Але додам, що існує ще один показник незворотних втрат – людський капітал. За моїми розрахунками, яка базується на науковій методології оцінки людського капіталу, “рентабельність” 1 людини – приблизно $80 тисяч. Тобто ця цифра базується на тому, які кошти витрачає людина на життя і скільки вона може принести до ВВП. Лише до Росії з Донбасу виїхало не менше 1 мільйону осіб, а до цього потрібно додати ще й населення Криму. Якщо порахувати це також, то цифра буде близькою до $300 мільярдів”.

Хоч війна ще триває, але майбутні репарації вже час рахувати

Отож, в цілому економічні експерти погоджуються з розрахунками американського колеги, який до того ж наголошує, що в України є достатньо правових можливостей для відшкодування втрат. На цьому акцентували і міжнародні колеги та учасники звіту Андерса Аслунда, відзначивши, що уряд України має якомога швидше створити базу даних втрачених активів.

На цьому також наголошує і Андрій Клименко: «Авторитетні оцінки, які робить людина зі світовим ім'ям, є орієнтиром, нижче якого не можна опускатися. Думаю, це підштовхне розпочати й інші судові процеси. Зараз Україна готується до судового процесу з порушення морського права і намагається повернути родовища газу на шельфі. Також йде судовий процес по “Ощадбанку”, і по групі Коломойського.

Крім того, у нас є дуже багато громадян, у яких на території Криму та окупованої частини Донбасу залишилося майно чи бізнес. Тобто люди понесли втрати і потрібно активно розгортати нашу роботу в юридичній площині, щоб завалити державу-окупанта позовами. Важливо налагодити офіційний збір доказів, відео- та фотофіксацію з зазначенням часу, вести протоколи, збирати необхідні документи. Адже відшкодування втрат у суді – багаторічна процедура, і тому державі потрібно вже зараз думати про те, щоб закласти до бюджету витрати на організацію такої роботи із залученням міжнародних юристів»

Світовий досвід показує, що такою роботою не слід нехтувати. І результати вона дає, нехай і повільно. Наприклад, Німеччина лише вісім років тому завершила виплату репарацій, які були передбачені Версальським договором ще після Першої світової війни. До речі, в ході Першої світової прямі військові втрати воюючих країн склали на той час космічну суму - 208 мільярдів доларів і перевищили в 12 разів золотий запас європейських країн разом узятих.

Україна та Андерс Аслунд зійшлися в оцінках втрат, Австралія – дещо іншої думки

Якщо підсумувати останні дані, озвучені в Україні, то вони майже збігаються із підрахунками Андерса Аслунда. Так, за даними Міноборони на середину 2017 року, збитки від російської агресії на Донбасі за три роки лише в Міноборони становили $50 мільярдів. А окупація Криму Росією обійшлась Україні 1,08 трильйона гривень, або ж $40,7 мільярдів, про що було сказано на засіданні суду у справі про держзраду Януковича у грудні 2017-го.

Не варто забувати і про інші втрати – екологічні, наприклад. Керівник аналітичного напряму Української Гельсінської спілки з прав людини Олег Мартиненко у грудні 2017 року повідомив, що російська агресія в Криму і на Донбасі завдала Україні екологічного збитку, що еквівалентний 33 залізничним вагонам золота і перевищує золотий запас Росії. За його словами, російська агресія спричинила забруднення ґрунту важкими металами внаслідок бомбардувань і артобстрілів, затоплення шахт і забруднення ґрунтових вод, знищення в результаті неконтрольованих пожеж лісостепових заповідників.

Дещо інші цифри навів австралійський Інститут економіки і миру в Сіднеї, який щороку визначає глобальний індекс миролюбності та втрати країн через збройні конфлікти. Згідно з його останнім дослідженням, тільки у 2016 році Україна втратила 20,4% ВВП або $66,7 мільярдів. А отже за весь час російської агресії цифра може бути вчетверо більшою. Водночас за той же 2016 рік найбільші втрати від війни понесли Сирія (66,9% ВВП).

Але є ще одна статистика, і це втрати вже незворотні… Міністерство закордонних справ України у грудні 2017 року навело такі цифри: більше 10 200 загиблих і 24 500 поранених громадян України; загибель 298 пасажирів рейсу MH17; більше 1,5 млн вимушено переміщених осіб. А ще – поламані душі тих, хто бачив війну на власні очі. А ще скільки їх буде? Щоб повернути такі втрати, не вистачить жодних грошей світу.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>