Мовчання про стратегічне партнерство? Пріоритети Польщі й Україна

Мовчання про стратегічне партнерство? Пріоритети Польщі й Україна

796
Ukrinform
 Цей рік буде продовженням випробувань для українсько-польських відносин

Глава МЗС Польщі не наважився назвати польсько-українське партнерство "стратегічним", певно усвідомлюючи, що на даний момент реалії цього не підтверджують.

Глава МЗС Польщі Яцек Чапутович у середу виступив у Сеймі з традиційною щорічною промовою на тему пріоритетів зовнішньої політики Польщі на 2018 рік. У виступі міністра "червоною ниткою" проходили теми агресивної політики Росії, необхідності посилення позицій НАТО та кризи в ЄС. Україні міністр теж приділив у своєму виступі значну увагу, утім не акцентуючи занадто на складних моментах взаємовідносин, зосереджуючись радше на позитивах. України було згодом багато і в обговоренні виступу міністра під час парламентських дебатів, але там переважала вже критика дій польського уряду за політику щодо Києва.

Radek Pietruszka
Фото: Radek Pietruszka/PAP

ЧОТИРИ ТЕЗИ ЧАПУТОВИЧА

Виступ міністра Чапутовича не викликав значного ажіотажу: у сесійній залі на цей час не було значної частини політиків навіть правлячої партії "Право і Справедливість" (PiS) на чолі з Ярославом Качинським. Зате, чи не в повному складі була опозиція, зокрема ліберальна її частина – "Громадянська платформа" (РО) та "Сучасна" (N), представники яких потім не змарнували нагоди максимально покритикувати владу за її зовнішню політику. Передусім, за послаблення позицій Польщі в ЄС, її східну політику, зокрема у контексті України.

Але промову Чапутовича уважно слухав у залі президент Анджей Дуда, який згодом похвалив міністра, зокрема за його згадку про те, що успіх зовнішньої політики Польщі залежить і від тісної координації зусиль президента та уряду.

Чапутович озвучив чотири головні тези: Польща є найвпливовішою країною в регіоні й має використовувати свою позицію для захисту себе і своїх партнерів; ЄС перебуває у кризі, що послаблює її можливості; максимальна військова присутність США в регіоні є гарантією безпеки для Польщі та регіону; загрозою для міжнародної суб'єктності Польщі є Росія та її ревізіоністська політика.

Суперечка між Польщею та Єврокомісією у питанні реформування системи судочинства в РП відбилася і на промові Чапутовича. Його виступ якраз збігся з відповіддю Варшави на грудневий лист Брюсселя з рекомендаціями у питаннях верховенства права. У відповіді Польща переконує Єврокомісію, що має право реформувати закостенілу і недолугу систему судочинства, яка так і не змогла реформуватися самотужки за майже 30 років.

Навряд чи така відповідь повністю задовольнить Єврокомісію. Тому, Чапутович, в якомусь сенсі діючи на випередження, вирішив не марнувати нагоди випустити кілька критичних "стріл" у напрямку ЄС та його структур. Звернувши увагу на те, що підтримка поляками членства в ЄС усе ще залишається найвищою в Європі (87% за даними СBOS з січня), Чапутович відкинув можливі аргументи опонентів, що чинний польський уряд ніби-то планує вивести Польщу з ЄС.

Натомість, він підкреслив, що у Польщі занепокоєння викликають концепції ЄС "багатьох швидкостей", міграційна політика чи намагання ЄС занадто сильно впливати на внутрішню політику країн-членів, зокрема Польщі, підміняючи її уряд та парламент. Плавно переходячи у виступі до найбільш впливових гравців ЄС, польський міністр високо оцінив рівень політичної та економічної співпраці з Німеччиною. Утім, він не забув нагадати Берліну, що питання виплати репарацій Польщі за завдані кривди в роки війни все ж таки залишається на порядку денному. Чапутович також констатував: Варшава намагатиметься переконувати Берлін, що проект Nord Stream 2 становить загрозу для безпеки регіону.

У виступі Чапутовича також чітко прозвучало: США є найважливішим стратегічним союзником Польщі. Він наголосив, що Варшава й надалі намагатиметься зробити усе можливе, аби зміцнити американську військову присутність у Польщі, а також й економічну співпрацю зі Штатами.

EPA-EFE/RADEK PIETRUSZKA Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2018/03/21/rosiya_pragne_do_pereglyadu_politychnogo_poryadku_v_yevropi__glava_mzs_1289351
Фото: Radek Pietruszka/EPA-EFE

ОЧІКУВАННЯ ВІД УКРАЇНИ І ПОШУКИ КОНСТРУКТИВУ З РОСІЄЮ

Торкаючись східної політики Польщі, глава польської дипломатії Чапутович, передусім, звернув увагу на Росію. Торік його попередник Вітольд Ващиковський згадав про неї третьою – після України та Білорусі. Однак, це навряд чи є свідченням якогось потепління чи особливо трепетного ставлення до РФ. За рік у польсько-російських відносинах у кращий бік не змінилося нічого: Польща все ще чекає від Москви на "чорні скриньки" та розбитий літак  президента Лєха Качинського. Вона відзначає, що Кремль й надалі є чинником дестабілізації в Європі, тероризуючи, у тому числі зброєю, сусідів на сході, і намагаючись поглибити поділи в середині ЄС. Чапутович зауважив також, що Варшава робить усе можливе, аби стати повністю незалежною від поставок енергоносіїв зі сходу. При цьому, польський міністр усе ж наголосив на потребі налагодження конструктивного діалогу з Москвою. І навіть знайшов приклад у вигляді нещодавно опублікованого спільного польсько-російського підручника для учителів історії. На його переконання, таких вдалих прикладів співпраці з РФ має бути більше...

Про Україну в своєму виступі глава польської дипломатії говорив як у контексті російської агресії, так й окремо, зосереджуючись на двосторонній співпраці. Зокрема, Чапутович від імені Польщі, яка зараз є непостійним членом Радбезу ООН, закликав Кремль відмовитися від дестабілізації України.

На відміну від свого попередника Ващиковського, у цьогорічній промові Чапутович усе ж не наважився назвати українсько-польське партнерство "стратегічним", очевидно розуміючи, шо гарними словами не можна замазати реальність, яка виглядає дещо по-іншому. На визначення "стратегічне партнерство" ще треба запрацювати обидвом сторонам, аби не псувати значення цього словосполучення. Добре поставлений діагноз – це вже половина справи у "лікуванні" дещо зіпсованих відносин.

Чапутович звернув увагу на розширення співпраці між Варшавою і Києвом у військовій сфері та сфері оборонно-промислового комплексу. Не забув міністр сказати і про розширення комунікаційних сполучень між країнами, а також зростання кількості українських працівників та студентів у Польщі.

В українському питанні міністр вийшов з одним очікуванням та однією ініціативою. Очікування стосується можливості розблокування з боку Києва ведення пошуково-ексгумаційних робіт польських жертв уже найближчим часом. А пропозиція, яка є досить несподіваною, це – написання спільного сценарію вшанування жертв на Волині у 75-ту річницю трагедії. Це питання, як він сам висловився, несе дуже сильне "емоційне навантаження", а тому не зовсім зрозуміло, яким мав би бути цей спільний сценарій. Можливо, таким способом вшанування була б спільна молитва лідерів обох країн на могилах польських та українських жертв братовбивчого конфлікту? Саме так зробити на початку березня у листі до учасників поминальних заходів у Сагрині запропонував президент Петро Порошенко. Інші варіанти вшанування на сьогодні уявити складно.

Якщо сам виступ Чапутовича відбувся у спокійному тоні, то обговорення основних тез міністра викликало неабиякі емоції під куполом Сейму. Чи не найбільше йому дісталося саме за польську зовнішню політику щодо України. Хоч міністр на посаді перебуває лише третій місяць, а йому прийшлося "віддуватися" за всю дворічну політику PiS на східному фронті. Лідер РО Гжегож Схетина підкреслював, що відносини з Україною не повинні будуватися на  постійних згадках про історію. На його переконання, це руйнує відносини, створюючи можливості для активності радикалів з обох сторін.

Схетина також звернув увагу, що очікуючи від Києва на відновлення ексгумацій польських жертв в Україні, у Польщі чомусь ніхто не замислюється, що введення ембарго на ексгумації були наслідком інших дій, які раніше трапилися з польського боку кордону. Він це не пояснював, але очевидно, що йдеться про нищення і профанування українських місць пам'яті на півдні Польщі упродовж 2014-2017 років, до чого докладали руки проросійські радикали.

У такому дусі висловлювався ще ряд політиків з опозиційного табору, наголошуючи, що Польща з власного бажання зіпсувала відносини з Україною, зокрема й завдяки ухваленню поправок до закону про Інститут національної пам'яті. І як наслідок, подовжував депутат Роберт Тишкевич, крім зіпсованих історичною проблематикою відносин з Україною, Польща перестала бути вірогідним експертом з питань Сходу для країн Заходу.

Без сумніву, цей рік буде продовженням випробувань для українсько-польських відносин. Попри постійні провокації, які, очевидно, наростатимуть з наближенням 75-ї річниці Волинської трагедії, Києву та Варшаві потрібно буде знайти формулу співпраці. У ній історія навряд чи повинна бути домінантою, особливо коли вразливі питання історії намагається використовувати Росія, аби розсварити обидві країни. Утім, Київ і Варшава повинні говорити про історію. Насамперед, це повинні робити історики, а політики можуть спільно схиляти голови над братськими могилами поляків та українців. Спільна молитва – це може бути відповіддю України на очікування Польщі щодо круглої річниці Волинської трагедії.

Юрій Банахевич, Варшава

Перше фото: Radek Pietruszka/PAP


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-