Клімкін про історичні суперечки з Польщею: Минуле не можна описати законами - 21.02.2018 14:30 — Новини Укрінформ
Клімкін про історичні суперечки з Польщею: Минуле не можна описати законами

Клімкін про історичні суперечки з Польщею: Минуле не можна описати законами

1099
Ukrinform
Україна й Польща мають століття спільної історії з позитивними та трагічними сторінками, але так званими "меморіальними законами" Польща намагається виставити себе кращою за інших.

Про це заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін під час спільної прес-конференції з міністром закордонних справ Данії Андерсом Самуельсеном, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Те, що сьогодні відбувається у Польщі - це бажання шляхом прийняття так званих "меморіальних законів" створити особливе сприйняття свого минулого, представити себе, якщо хочете, більш білими і пухнастими, ніж інші. Так не буває", - підкреслив Клімкін.

Він відзначив, що Україна і Польща мають століття спільної історії, коли були як позитивні моменти, так і трагічні події, але якщо починати сперечатися, якою була наша історія і малювати картини, потрібні для внутрішніх політичних маніпуляцій, так, за його словами, можна дійти до суперечок на кшталт "у кого вареники кращі чи пироги".

"Це минуле не можна описати шляхом прийняття законів. Це минуле можна збагнути і осягнути тільки шляхом історичного діалогу. Ми за цей історичний діалог, ми за те, щоб хоча б зрозуміти позицію один одного", - сказав Клімкін.

Він наголосив, що це має бути дійсно "діалог з друзями". Зокрема, він розповів, що завжди говорить польським колегами, що готовий визнати вину окремих представників України або загонів у трагедії на Волині, але не впевнений, чи готові вони зробити теж саме щодо українців.

Разом з тим, Клімкін переконаний, що переговори віце-прем’єр-міністра Павла Розенка у Варшаві були дуже складними, але конструктивними, й додав, що продовжувати переговори потрібно на основі християнської моралі й політичної відповідальності.

Читайте також: МЗС Польщі: чекаємо від Києва "безумовного" скасування заборони на ексгумації

На початку лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про Інститут національної пам’яті, одночасно направивши його для оцінки в Конституційний суд країни. Суд повинен буде оцінити, чи закон не суперечить статті Конституції про свободу висловлювань, й положенням карного характеру, що випливають із цього закону.

Законом, зокрема, передбачається кримінальне переслідування за заперечення злочинів, скоєних "українськими націоналістами" проти громадян Польщі в роки Другої світової війни. Під час зустрічі 16 лютого у Варшаві з польським колегою Пьотром Глінським віце-прем’єр-міністр Павло Розенко зазначив, що положення закону у такій версії можуть негативно вплинути на українсько-польські відносини і на ситуацію трудових мігрантів з України, які перебувають у Польщі.

Положення закону викликали протести в Ізраїлі. Єрусалим найбільше хвилює положення про запровадження кримінального переслідування для всіх, у тому числі й іноземців, хто приписує польському народові відповідальність за злочини нацистів у роки Другої світової війни.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>