Конфлікт навколо України перешкоджає деескалації - Ішингер
Про це йдеться у доповіді Мюнхенської конференції з безпеки, яку в четвер представив у Берліні її голова Вольфганг Ішингер, повідомляє кореспондент Укрінформу в Німеччині.
"Тривалий конфлікт всередині та навколо України залишається найважливішим каменем спотикання на шляху до деескалації", - йдеться у документі.
У ньому відзначається, що без істотного прогресу в реалізації Мінських угод перспективи політичного рішення слабкі. Хоча Росія і запропонувала несподівано ввести миротворчу місію ООН на Донбас, про що раніше не раз говорив український уряд, ініціатива Москви в її нинішньому вигляді не отримала підтримки.
Зі свого боку, адміністрація Трампа відійшла від політики Обами, затвердивши продаж летальної зброї в Україну, щоб допомогти країні захистити себе. Проте це, ймовірно, лише «цементує» нинішню тупикову ситуацію, вважають аналітики Мюнхенської конференції.
Фундаментальні конфлікти, що лежать в основі кризи між Заходом і Росією, залишаються невирішеними, констатують автори доповіді.
Те, чого прагне Росія, це встановлення «пост-західного світового порядку». Більше того, Росія і Захід продовжують зіштовхуватися через пошуки Москвою «сфери контролю у своєму сусідстві», чого Захід не може прийняти.
З точки зору самої Росії, вона домоглася ряду успіхів: війна в Україні і навколо України, підтримувана Москвою, сприяла заморожуванню прагнень Києва вступити в Європейський Союз або НАТО. Дезінформаційна кампанія під час президентських виборів у Франції в 2017 році, можливо, і провалилася, але спроби вплинути на хід президентських виборів в США у 2016 році безперечно принесли дивіденди, йдеться у доповіді.
У Центральній і Східній Європі «Росія побудувала непрозору мережу економічного і політичного патронажу по усьому регіону з метою впливати і направляти (у країнах) при ухваленні рішень».
Сирія, відзначається у доповіді, ймовірно, є найпомітнішим прикладом зростаючого міжнародного впливу Росії: при порівняно невеликих грошах і людських ресурсах Москва змогла розвернути курс сирійського конфлікту, підтримуючи режим Асада і закріпивши військовий плацдарм на Близькому Сході. Не говорячи вже про те, що участь у війні послужила випробувальним полігоном для збройних сил Росії, що модернізуються, у випробуванні систем електронної війни, безпілотних літальних апаратів, а також зброї далекого радіусу дії і ракет.
Але довгострокові перспективи російської зовнішньої політики менш очевидні, вважають автори документа. Вони також вважають, що зовнішня політика Росії має обмежену здатність переконувати інших, оскільки її партнери і сусіди все більше відчувають занепокоєння.
Велика частина країн сходу Європи бореться в умовах поставленої під питання безпеки. Низка країн - від Азербайджану до Білорусі - як і раніше затиснуті між ЄС і НАТО з одного боку і Росією - з іншою. Політика «Східного партнерства» Брюсселю, схоже, втратила свою енергію, послабшала. І незважаючи на політику відкритих дверей НАТО, більшість зацікавлених держав не мають реального шансу на вступ до Північноатлантичного союзу найближчим часом.
"Минулого року світ підійшов ближче - занадто близько! - до межі значного конфлікту", - резюмують автори доповіді.
Напруженість між Північною Кореєю і Сполученими Штатами значно зросла, а риторика з обох боків загострилася; відносини між Саудівською Аравією та Іраном демонструють аналогічну динаміку, що проявляється у подальшій регіональній нестабільності; у Європі напруженість у відносинах між НАТО і Росією залишається високою, а війна в і навколо України триває.
Більше того, основні угоди про контроль над озброєннями, такі як Договір СНО, знаходяться під загрозою розпаду. І усе це відбувається на фоні глобального націоналізму і неолібералізму, послаблення деяких з основних принципів міжнародного порядку. Сьогодні стовпи цього самого порядку, що тривалий час вважалися само собою зрозумілими, зазнають все більшого тиску, причому, що дивно, найзначніші атаки відбуваються з непередбачених джерел, йдеться у доповіді.
