Україна та Азербайджан – стратегічні партнери, які прагнуть і можуть розвивати відносини в багатьох сферах. Політичний і дипломатичний діалоги країн перебувають на високому рівні, є серйозний потенціал в економічних зв'язках.

Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджану в Україні Азер Худієв Укрінформу розповів про азербайджанський досвід боротьби з сепаратизмом, про те, як конфлікт на Донбасі вплинув на співпрацю двох країн, а також про перспективні напрямки подальшої спільної роботи.

- Пане посол, нещодавно ви згадували трагічні події 20 січня 1990 року в Баку. Тоді загинуло дуже багато невинних людей.

- Так, 20 січня ми відзначали День всенародної скорботи азербайджанського народу. Ця дата вписана, як чорна сторінка в сучасну історію Азербайджану. В ніч з 19 на 20 січня 1990 року збройні формування радянської армії віроломно увірвалися на територію Азербайджану і вчинили криваву різанину проти мирного населення, яке хотіло свободи, втім, як і всі народи. Насправді, основною причиною введення радянських військ були протести проти активної провірменської політики та підтримки сепаратистів керівництвом СРСР. На жаль, ми зіткнулися з цим явищем ще тоді, коли почав розвалюватися Радянський Союз. Це – Нагірно-Карабахська автономна область, яка історично весь час була у складі Азербайджану, але там проживали у тому числі і вірмени. У цій автономії почалися сепаратистські рухи – громадяни вірменського походження висували претензії щодо самовизначення. А це – посягання на територіальну цілісність Азербайджану.

Так от, коли народ зібрався на площі Баку і засудив таку політику Горбачова та маршала Язова, керівництво СРСР прийняло рішення знищити в грубій формі протест. Хоча, насправді, не було ніяких порушень з боку азербайджанського населення. Тоді збройні формування вчинили криваву розправу над мирним населенням. Паралельно з цим бездарне керівництво СРСР влаштувало інформаційну блокаду, щоб за межі СРСР нічого не просочилося і тим самим світове співтовариство не змогло б засудити цей звірячий акт, який був вчинений проти своїх же мирних громадян, і дати оцінку події.

З почуттям великого жалю хотів би зазначити, що покарання за загибель безлічі мирних людей донині ніхто не поніс. Величезна моральна та кримінальна відповідальність також лежить на совісті керівництва тодішнього Азербайджану, яке було лакеями Кремля, що міцно трималися за поділ радянського керівництва. В результаті політичного хаосу, який панував у той період історії в Азербайджані, громадяни нашої країни повстали проти непослідовної політики керівництва СРСР і тоді пішов процес «розколу» і виходу Азербайджану з-під впливу Кремля.

Саме після жахливих подій 20-го січня більша частина азербайджанського народу зрозуміла, що їм залишатися у складі Радянського Союзу не можна. Народ втратив повну довіру до керівництва СРСР.

Водночас, цей день є днем національного самоусвідомлення та національної гордості. Саме в ці дні героїчні сини та доньки Азербайджану, ставлячи понад усе честь і гідність, віддали свої життя за волю, за свою землю, за право вільного існування.

- Скільки людей тоді загинуло?

- У результаті тієї кривавої бійні 137 осіб стали шахідами, 744 людини отримали тяжкі поранення, 841 – була заарештована без будь-яких аргументів. І сотні вважаються зниклими безвісти. Досі про ці сотні людей немає ніякої інформації.

Широко відомо, що великий син азербайджанського народу Гейдар Алієв у 90-му році вже не працював у керівництві СРСР, він пішов з високої посади, яку обіймав, тому що зрозумів рівень бездарності та безликості тодішнього керівництва СРСР. Після події 20-го січня в Баку з загрозою для життя він приїхав у представництво Азербайджану в Москві і жорстко засудив це звірство, яке вчінила радянська армія в Азербайджані, а також дії Горбачова, і наполягав на тому, щоб була надана юридична та політична оцінка події.

Тільки з приходом Гейдара Алієвича до керівництва країною у 1993 році справа зрушила з мертвої точки. За його ініціативою була створена спеціальна державна комісія, яка визначила імена винних у цих подіях і була надана правова та політична оцінка цих злочинів.

У житті кожного народу в певний період його історії мають місце трагічні події, які підштовхують народ на кардинальні зміни у державі та нації. Звичайно, хотілося б, щоб в історії кожного народу було менше чорних сторінок. Але історія є історія і, на жаль, не всі вчаться на історичних помилках.

З жалем потрібно зазначити, що у сучасному, цивілізованому світі грубо порушуються фундаментальні цінності. Упевнений, якби 28 років тому відразу запустили механізм покарання за сепаратизм, не було б ні Карабахської проблеми, ні Придністровського конфлікту, ні ситуації з Південною Осетією та Абхазією, не зіткнулася б і Україна з сепаратизмом. Добре, що сьогодні Україні у питанні територіальної цілісності допомагає і підтримує її усе світове співтовариство!

- Як би ви охарактеризували дипломатичні відносини України та Азербайджану зараз?

- Між нашими країнами дуже високий рівень політичного та дипломатичного діалогу. Відносини у всіх сферах йдуть по висхідній.

У нас серйозне військово-технічне співробітництво. Свого часу, коли ми зіткнулися з сепаратизмом, у нас не було своєї армії, адже тоді була радянська армія, а вона, як ви пам'ятаєте, посприяла Ходжалинській трагедії. Так от, Україна завжди була поруч з нами, коли було важко, у 90-і роки. Коли ми формували свою армію, ваші воєначальники і офіцери допомогли нам, забезпечивши необхідним військовим обладнанням, озброєнням, бронетехнікою. Завдяки цьому ми змогли вистояти і стати сильніше. Основу міцних відносин, дружби та співробітництва заклали Гейдар Алієв і Леонід Кучма. А робота дипломатів у свою чергу спрямована на розвиток і зміцнення цієї дружби.

У 2016 році Президент України Петро Порошенко з солідною офіційною делегацією був з офіційним візитом в Азербайджані. У рамках візиту були досягнуті дуже важливі домовленості, реалізацією яких ми зараз займаємося. Сподіваємося на те, що у найближчому майбутньому відбудеться візит президента Азербайджану пана Ільхама Алієва до України, який надасть ще більший імпульс розвитку та зміцненню наших відносин.

- Але ж показники торговельно-економічного співробітництва впали. Чому?

- Ви маєте рацію, в цьому я з вами абсолютно згоден. Товарообіг, дійсно, істотно знизився. У попередні роки, зокрема, до 2013 року, рівень товарообігу у нас становив 1 млрд 300 млн дол., у 2011 році – 1 млрд 467 млн дол. У 2012 році він впав до 625 млн дол., а у 2016-му – 330 млн дол. Але нам вдалося за один рік великими зусиллями підняти товарообіг між нашими країнами у 2,5 рази, і він досяг показника в 810 мільйонів. Крім того, вдалося у 8 разів збільшити експорт між Україною та Азербайджаном.

На це є, звичайно ж, об'єктивні та суб'єктивні фактори, які вплинули, в результаті, на зниження товарооборотного потенціалу. На жаль, конфлікт на південному сході України, а також політичні процеси та реформи, що проводяться в країні, позначаються на розвитку двосторонніх економічних відносин. Багато підприємств, які постачали до Азербайджану машинобудівне обладнання та металом, залишилися в окупованому Донбаському регіоні, і це також позначилося на зниженні обсягів поставок і товарообігу в цілому.

- Чи плануються найближчим часом заходи, які допоможуть покращити ситуацію?

- Так, звичайно. За цей рік ми плануємо підняти товарообіг до рівня не менше 1 млрд дол. США. З цією метою в середині березня плануємо відкриття у Києві Торгового дому Азербайджану. Приміщення у центрі Києва ми вже знайшли, і зараз це питання знаходиться на стадії документального оформлення. Паралельно активно ведуться ремонтні роботи. У Торговому домі буде виставлятися і продаватися продукція національного виробництва, буде здійснюватися координація імпорту, експорту, а також реекспорту. Плануємо також проводити аналіз ринку, виявляти пріоритетні напрями співробітництва, забезпечувати юридичний супровід для азербайджанських бізнес-компаній. Загалом, тут буде проводитися координація всього азербайджанського бізнесу, як приватного, так і державного сектора. Думаю, це буде гарною платформою для наших інвесторів-початківців, адже там будуть обговорюватися інвестиційні проекти середнього, малого та великого параметрів і прийматися рішення також будуть там.

- І хто ж буде керувати усім цим?

- Керівника Торгового дому вже обрано, зараз він займається формуванням свого апарату. Все у процесі становлення.

Глибоко впевнений, що ця платформа буде корисна для розвитку не тільки азербайджанського, а також і для українського бізнесу.

Досягнута домовленість з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України про партнерське співробітництво через цю платформу – адже для України це також дуже вигідно. Є дуже багато цікавих українських проектів та продукції, які потребують експорту та імпорту на ринки Середньої Азії та Ірану. Однак, в силу різних причин, це не є можливим. А ось через Азербайджан і Каспійський міжнародний торговий порт, який ми нещодавно відкрили, думаю, реалізація цих можливостей цілком здійсненна.

- Чи часто ви зустрічаєтеся з представниками українського бізнесу?

- Багато українських бізнес-кіл, дізнавшись про торгову платформу дому Азербайджану, стали частими гостями нашої дипмісії. Усі вони прагнуть вивести свою продукцію на іранський ринок і ринки Середньої Азії, і тим самим розвивати свій бізнес. Тому, у нас є всі шанси збільшити товарообіг ще мінімум у 2 рази.

- Чи цікава Азербайджану Україна у сфері культури та освіти?

- Звичайно, Україна для Азербайджану цікава у всіх сферах. Культура і освіта – не виняток. На сьогодні 12 тисяч наших студентів навчаються в Україні. Наша молодь прагне навчатися тут, довіра до українських вишів величезна! До речі, я теж випускник Дипломатичної академії України.

Сьогоднішні студенти – це завтрашні чиновники, це технократи, які будуть розбудовувати нашу країну, тому ми стежимо, щоб тут у них все було добре. Є багато спільних гуманітарних програм. У 2017 році ми відзначили 25-річчя встановлення дипломатичних відносин України та Азербайджану. Відбулася низка цікавих заходів, концертів і джаз-фестиваль. Цього року будемо відзначати 100-річчя республіки, і у нас вже є досить змістовний план заходів в Україні.

Але і це не все. На стадії реалізації – низка гуманітарних проектів. Ось, наприклад, минулого року за ініціативою посольства азербайджанської діаспори в Україні ми відкрили Парк дружби (бульвар Дружби Народів, 38). Подарували місту гарний парк імені Гейдара Алієва біля посольства. Міська адміністрація Одеси також виділила в центрі міста ділянку, який ми плануємо у найближчому майбутньому перетворити на красивий парк дружби між Азербайджаном і Україною.

До 75-річного ювілею великого азербайджанця, композитора та співака, народного артиста СРСР і Азербайджанської РСР Мусліма Магомаєва за ініціативою Посольства Азербайджанської Республіки в Україні був капітально відреставрований сквер на перетині вул. Січових Стрільців і пр. ім. В'ячеслава Чорновола у Києві, який буде носити ім'я і в якому буде встановлено пам'ятник великому маестро.

у рамках 25-річчя наших дипломатичних відносин за ініціативою посольства планується реалізувати на всій території України 25 знакових гуманітарних проектів, які надовго залишаться в пам'яті українців від Азербайджану.

- Пане посол, чого нам очікувати від візиту Президента Азербайджану до України? У яких сферах співробітництва буде прорив?

- Пріоритетні напрямки вже визначені. Наразі ми займаємося розробкою відповідних документів, які будуть регулювати нашу діяльність у розвитку та поглибленні наших відносин.

Зокрема, ми хотіли б брати близьку участь в енергетичних проектах і тендерах, які проводяться в Україні. Треба відзначити, що більша частина товарообороту припадає на експорт азербайджанської нафти й нафтопродуктів до України.

- Про які обсяги йдеться?

- За наявною у нас інформацією, близько 200-300 тисяч тонн нафти, нафтопродуктів на місяць, це – газоконденсати й інші легкі та важкі матеріали, необхідні для енергетичних потреб, потреб потужностей НПМЗ. Алгоритм поставок проходить за планом.

Компанія SOCAR інвестувала в Україну вже понад 300 мільйонів доларів США, за сприятливих і привабливих інвестиційних умов вони планують і надалі розширювати тут свій бізнес. У найближчому майбутньому чекаємо на візит керівництва цієї нафтової компанії, щоб разом з Міністерством енергетики обговорити перспективи низки дуже вигідних проектів.

Азербайджан відкритий для українських партнерів у формуванні енергетичного ринку. У нас є інноваційні проекти та ідеї в цій сфері, які ми готові впровадити за офіційної згоди української сторони.

Думаю, що нам варто очікувати активізації міжпарламентського співробітництва. Ми ретельно стежимо за діяльністю Верховної Ради України, прийнятими нею законодавчими актами. Для нас також становить інтерес нещодавно прийнятий закон про реінтеграцію Донбасу, оскільки він безпосередньо пов'язаний з нашою спільною проблемою сепаратизму.

У питанні конфлікту на південному сході України, який призвів до втрати територіальної цілісності, позиція офіційного Баку незмінна – Азербайджан підтримує і буде підтримувати територіальну цілісність України і жорстко засуджує прояви сепаратизму і тероризму, з якими сьогодні зіткнулася наша братська Україна!

Азербайджан є державою-учасником Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ. У рамках цієї організації ми оцінюємо можливості та підключаємося до реалізації низки проектів. Успішно ведеться співпраця і координація між відомствами країн-учасниць цієї організації. Реалізовано багато життєво важливих транспортних проектів.

- Прем'єр-міністр України назвав два перспективні напрямки роботи країн ГУАМ. Це повномасштабна реалізація угоди про вільну торгівлю, а також реалізація транспортного коридору. Як ви оцінюєте ефективність виконання цих двох амбітних проектів?

- Зазначу, що минулого року були підписані дуже важливі документи. Це протокол у сфері митних адміністрацій та провезення через кордон спеціальних товарів. Завдяки йому товар з сепаратистських утворень на Донбасі не проходить через нашу країну і навпаки – продукція з т. зв. Нагірно-Карабахської республіки не потрапляє на ринки України.

Пан Гройсман заявив: зона вільної торгівлі і транспорт тісно пов'язані. Так от, Азербайджан виконує свої зобов'язання у цьому плані. Азербайджан вже завершив роботи з будівництва залізниці Баку-Тбілісі-Карс. Це – дуже важлива транспортна магістраль, яка буде з'єднувати не тільки наш регіон, але і країни Східної Європи з важливими світовими напрямками.

Ми також, паралельно, завершили будівельні роботи на території Азербайджану з найбільш актуального на сьогодні маршруту світового масштабу «Північ-Південь». Це дійсно один з амбітних проектів сьогоднішнього дня в регіоні. Після завершення робіт, яке планується у 2019-му році, багато країн, у тому числі і Україна, користуючись цим маршрутом, будуть мати величезні логістичні можливості, які сприятимуть суттєвому прискоренню транспортування товарів і тим самим на вигідних умовах поповнять скарбницю вагомими економічними дивідендами, відправляючи товари через Чорне море до Грузії, а звідти, цим маршрутом, до країн Перської затоки, а також Китаю, Індії та Пакистану.

У рамках ГУАМ, думаю, все, що можна було зробити у транспортній сфері, вже зроблено, всі артерії працюють.

Звичайно, ускладнює роботу транспортна артерія, яка проходить через Росію. Раніше Україна через РФ свої товари ввозила до Азербайджану, але зараз дипломатичні відносини зірвані, повітряне та залізничне сполучення призупинилося. Але ми все намагаємося зробити, щоб якось полегшити ситуацію, щоб було всім комфортно і легко доставляти товари в потрібні місця.

А ще я хочу сказати, що немає ніяких перешкод для вільної торгівлі України в Азербайджані. Всі товари ввозяться, у нас є низка угод з багатьма країнами на двосторонній основі. Загалом, у нас між країнами-учасницями дуже хороша база для співробітництва і торгівлі.

Олена Собко, Київ.

Фото: Овсяннікова Юлія, Юрій Іллєнко, Укрінформ