Аудит “Кролла”: до чого він приведе Коломойського і його партнерів?

Нацбанк оприлюднив результати незалежного розслідування американського детективного агентства Kroll. У ньому зазначається, що ПАТ “ПриватБанк” був об'єктом масштабних та скоординованих шахрайських дій як мінімум впродовж 10 років до націоналізації, що призвело до завдання фінустанові збитків щонайменше в розмірі 5,5 млрд. дол. США. Детективи встановили, що кошти банку виводилися шляхом купівлі активів та фінансування різних бізнес-проектів, пов'язаних з екс-власниками Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим, як на території України, так і за кордоном. Крім того, повідомляється, що банк до націоналізації неодноразово надавав неправдиву інформацію щодо свого фінансового стану, щоб приховати значний ризик, який виник при кредитуванні пов'язаних осіб. Результати аудиту вже надані генпрокурору Юрію Луценку, міжнародним партнерам і організаціям, послам, іншим колегам з державних структур, аналітичним та експертним колам, повідомила перший заступник глави НБУ Катерина Рожкова.

Своєю чергою Ігор Коломойський відкидає усі звинувачення, називаючи інформацію про завдання “ПриватБанкові” 5,5 млрд доларів збитку до його націоналізації “маячнею”, яку немає сенсу коментувати. “Основне питання: куди і коли вивели гроші? Все інше – белетристика”, - додав він, повідомляє Українська правда.

Хто з них правий? – ось у чому запитання. Яке значення розслідування Kroll матиме під час розгляду справи у Високому суді Лондона? Наскільки можна довіряти розслідуванню цього приватного детективного агентства?

Отже, Ігор Коломойський ставить під сумнів згадане розслідування агентства Kroll, котре працює з 1972 року. На офіційному сайті компанії, центральний офіс якої розміщений в Нью-Йорку, зазначено, що її детективам доводилося вести розслідування активів колишнього президента Ліберії Чарльза Тейлора, корупційних операцій іракського диктатора Саддама Хусейна, крадіжки практично всіх валютних резервів Афганістану (справа Кабул-банку) тощо. З недавнього і від нас близького: детективи Kroll розслідували загадкову історію банкрутства трьох банків Молдови, коли з країни за одну мить було виведено практично всі валютні запаси - понад 1 млрд євро.

Втім, у відомої компанії, котра за майже 50 років зуміла розкрити десятки гучних фінансових, кримінальних, політичних справ - без претензій не обійшлося. Приміром, співпраця з президентом Республіки Джибуті (Африка), який найняв Kroll для підготовки кампанії по збору фіктивних доказів і дискредитації політичного опонента. Англійський же, до речі, суд на противагу зібраним детективами доказам виніс своє рішення, в якому викрив владу Джибуті і Kroll у навмисній фальсифікації.

Ще одним з гучних провалів Kroll вважається справа фінансиста Аллена Стенфорда, проти якого висувалися звинувачення у фінансових махінаціях, відмиванні грошей для наркомафії і ухиленні від сплати податків. Kroll винесло експертний висновок про невинуватість Стенфорда за всіма статтями. А через рік уряд США, провівши власне розслідування, повністю спростував висновок Kroll. Стенфорд відбуває свій термін у федеральній в'язниці, а Kroll зазнала значних іміджевих втрат.

Не щастило детективам Kroll і з Україною: розслідування справи Гонгадзе (це була спроба відмити екс-президента Кучму від причетності до вбивства журналіста), панельний скандал з компанією GfK Україна тощо.

З огляду на неоднозначність репутації компанії Kroll, ми поцікавилися в експертів, які конкретні наслідки варто чекати від висновку американських детективів щодо ПриватБанку та чи варто їх взагалі чекати?

Борис Кушнірук, економіст:

“Розслідування Kroll дозволить Україні виграти у Високому суді Англії у колишніх власників Привату”

“Нещодавно Високий Суд Англії наклав світовий арешт на активи Коломойського та Боголюбова в розмірі 2,5 млрд. доларів. Відтак є сподівання, що оприлюднена аудиторською компанією Kroll інформація щодо Приватбанку, яка, абсолютно переконаний, фігуруватиме у лондонському суді, дозволить Україні виграти цей суд і Коломойський з Боголюбовим будуть змушені повертати ці кошти.

І якщо так станеться, і рішення Високим судом буде ухвалено, то тоді можна порушити проти Коломойського кримінальне провадження і оголосити його в розшук Інтерполу. Утім, думаю, що всіх коштів державі повернути не вдасться. Можливо, лише частково компенсувати завдані колишніми власниками збитки.

Гліб Канєвський, експерт антикорупційної організації StateWatch:

“Коломойський і партнери мають достатньо ресурсів, щоб зашкодити міжнародному розслідуванню справи “ПриватБанку”

“Розслідування агенства Kroll мало дві мети. По-перше, зібрати додаткові докази для лондонського суду. На сьогодні це найперший суд у світі, який має довіру всіх українських міжнародних партнерів. По-друге, щоб заручитися підтримкою громадськості у цій справі вже в Україні. Ні для кого не секрет, що згадані особи – класичні олігархи, котрі мають медіа, і, відповідно, за їхньою допомогою чинитимуть інформаційний опір уряду, Нацбанку тощо. Саме тому дуже важливо було оприлюднити ці висновки, зробити їх загальнодоступними. Люди мають знати, що внаслідок виведення колишніми власниками банку понад 100 млрд. гривень утворилася діра, заповнена сьогодні бюджетними, нашими з вами грошима, які тепер Коломойський і Боголюбов повинні відшкодувати за рахунок власного майна і активів. Саме тому Україні потрібна перемога у Високому суді Англії, а звіт може цьому посприяти.

Попри те, є декілька загроз. Перше - судова система України. Нещодавно вже був прецедент, коли український суд заблокував розслідування компанії Kroll щодо “ПриватБанку”. Таким же чином, суди можуть визнати розслідування американських детективів недостовірними або такими, що не є доказами. Більше того, можуть навіть залучити правоохоронців для вилучення цих документів через якесь кримінальне провадження. Повірте, Коломойський та Боголюбов мають достатньо ресурсів для того, щоб схилити українських суддів, прокурорів і правоохоронців на свій бік і тим самим зашкодити міжнародному розслідуванню справи “ПриватБанку”. Друге - варто розуміти, що це перспектива повернення коштів навіть не 5 років, а набагато більше. Думаю, що Коломойський та Боголюбов усілякими методами переховуватимуть свої активи. Можливо, навіть виведуть їх з європейської юрисдикції, аби лише не віддавати. Принаймні, чекати склавши руки, поки в них почнуть щось забирати вони точно не будуть”.

Ігор Полховський, економіст:

“Якщо сторони зможуть домовитися і знайти компроміси – до лондонського суду справа не дійде”

“На момент націоналізації “ПриватБанку” вирішувалися два глобальних завдання. Перше – стабільна робота фінустанови. Адже тоді, як і, власне, зараз Приват обслуговує половину всіх депозитів фізичних осіб України, близько 70% всіх транзакцій малого і середнього бізнесу проходять саме через нього. Друге – треба було вирішити, що робити з кредитним портфелем. І, очевидно, були домовленості, що колишні власники, котрі так чи інакше контролювали цей кредитний портфель, візьмуть на себе зобов’язання реконструювати заборгованість і потихеньку погасять кредити. І термін був вказаний до літа 2017 року. Але зобов’язання так і не були виконані. Таким чином потрібно було щось робити, аби простимулювати колишніх власників до якихось дій, змусити їх виконати зобов’язання. Очевидно, саме тому було прийнято рішення запросити компанію Kroll для проведення незалежного розслідування, результати якого дають змогу проводити юридичні процедури не лише в Україні, а й на міжнародній арені. На такий крок пішли для того, щоб в черговий раз донести колишнім власникам: “Хлопці, давайте якось вирішувати кредитну проблему, інакше – справа піде в лондонський суд!” Варто розуміти, що в таких процесах завжди є певні шляхи для того, щоб, за потреби, зробити крок назад. Але тут все залежатиме від того, наскільки сторони зможуть домовитися і знайти компроміси. На сьогодні ні про компроміси, ні про домовленості не йдеться. Тому, скоріше за все, справу в Лондонському суді буде продовжено. Крім того, будуть нові справи - проти колишніх акціонерів і ТОП-менеджерів з метою примусити виконати взяті на себе зобов’язання під час націоналізації банку. Але й тут маємо «але»: якщо на те буде воля вищого керівництва держави”.

Мирослав Ліскович, Київ