Робимо ставки: Чи прийме парламент закон про Антикорупційний суд - 15.01.2018 20:29 — Новини Укрінформ
Робимо ставки: Чи прийме парламент закон про Антикорупційний суд

Робимо ставки: Чи прийме парламент закон про Антикорупційний суд

1504
Ukrinform
Укрінформ разом з експертами розбирався, що ж очікує “президентський” проект закону –швидко приймуть, “затягнуть” або ж взагалі відхилять

15 січня багатостраждальна епопея створення Україною антикорупційного суду знову привернула увагу наших західних партнерів. Цього разу з критикою президентського законопроекту про антикорупційний суд виступив глава місії МВФ Рон ван Роден. В листі, надісланому голові Адміністрації Президента Ігору Райніну, спікеру парламенту Парубію, прем’єр-міністру Гройсману та іншим високопосадовцям, МВФ вже не застерігає, а, фактично, ставить ультиматум – прийняття президентського законопроекту означатиме порушення Києвом своїх зобов’язань перед міжнародними партнерами. Мовляв, Україні необхідно врахувати висновки Венеційської комісії.

Адміністрація Президента з відповіддю не забарилась. Вже за кілька годин вона висловила власну позицію – проект цілком відповідає висновкам “Венеціанки”. І додала: законопроект вже в парламенті, тому дискусії мають відбуватися саме там. Принагідно, в АП нагадали, що Україна має політичну волю для створення справді незалежного антикорупційного суду. Судячи з цього, відкликати законопроект про створення антикорупційного суду ніхто не збирається. Відтак, незабаром він має пройти “сім кіл” парламенту – обговорення, перше читання, потім друге читання.

Ми вже пояснювали, чим і кого не влаштовує президентський законопроект щодо створення антикорупційного суду. Якщо коротко - ані західні партнери України, ані громадськість, ані парламентська опозиція не вдоволені тими самими нормами проекту. Зокрема, процедурою відбору суддів, процедурою контролю та нагляду тощо. Натомість АП і парламентська більшість усіма силами прагнуть, щоб саме цей законопроект пройшов.

Отже, сутичок навколо закону про створення Антикорупційного суду – не уникнути. Відтак Укрінформ разом з експертами та політиками вирішив розібратись – який шлях очікує на президентський законопроект: депутати приймуть його швидко або ж спробують затягнути розгляд? Або ж, насамкінець, під тиском МВФ скоригують, чи взагалі відкличуть законопроект?

Сергій Таран, політолог:

“Якщо не буде прийнято проект Президента – програють усі”

Головне питання, навколо якого точаться суперечки – вплив міжнародних структур та експертів на призначення суддів до Антикорупційного суду. Захід каже, що міжнародні організації й експерти повинні мати вирішальну роль, натомість Адміністрація Президента вважає, що міжнародні організації повинні мати важливу роль, але не вирішальну.

Оптимальний варіант – прийняти Закон про антикорупційний суд в першому читанні, а потім вже дискутувати. Хоча деякі політики та представники громадськості наполягатимуть, щоб проект закону, запропонований Президентом, був відкликаний, і був запропонований інший. Але тут вже з’являється інший фактор – ми усі розуміємо, що антикорупційному суду необхідно запрацювати якомога швидше, в ідеалі – ще цього року. І якщо прийняття закону буде затягуватись, то врешті-решт не буде ні закону, ні самого суду – а від цього програють всі.

Віктор Небоженко, політолог, директор соціологічної служби “Український барометр”:

“Закон про антикорупційний суд приймуть, але потім почнеться його саботаж”

Про відкладення розгляду Закону про Антикорупційний суд не може бути й мови. 2 лютого Конгрес США оприлюднить список санкцій щодо російських, і українських бізнесменів, які беруть участь в антиамериканській діяльності. Відтак, Президент Порошенко, і парламент, де дуже багато людей з кримінальними економічними минулим, нічого не зроблять всупереч тому, що каже Вашингтон.

Одразу після прийняття закону знайдеться група депутатів, які подадуть протест у Конституційний суд. Судді КС будуть проти Антикорупційного суду, адже з погляду ієрархії судових інстанцій, антикорупційному суду немає місця в українській системі. Будь-який суддя посилатиметься на Конституцію України, мовляв, там такого органу немає. Тому мій прогноз: Закон про антикорупційний суд буде прийнятий, але після того почнеться його саботаж.

Володимир Фесенко, політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень “Пента”:

“Швидкого ухвалення закону про антикорупційний суд не буде апріорі”

Мій прогноз такий: законопроект у тому вигляді, як його подав Президент Порошенко до парламенту, буде прийнятий за основу, а під час розгляду в другому читанні частину зауважень візьмуть до уваги і врахують. Максимально швидкого ухвалення не буде апріорі, адже щодо низки питань помітні надто великі розбіжності. І це пов’язано навіть не з позицією Президента, а з позицією багатьох нардепів – ідея створення антикорупційних судів не користується популярністю в нинішньому складі ВР.

Думаю, компроміси шукатимуть по критеріях відбору суддів. Точно не будуть добирати суддів іноземці, бо це суперечить Конституції України. Але справа не лише в голосах – деякі критики побоюються, що закон легко буде оскаржити в Конституційному суді. Ймовірно, оскаржувати будуть не відразу, а після прийняття судом перших рішень. А скасують закон – автоматично скасують і його вироки. Швидше за все, парламент піде на компроміс – іноземці будуть залучені лише в якості консультантів.

Власне Антикорупційний суд не буде створений найближчим часом. Скоріш за все, використовуватиметься тактика затягування. Добре, якщо Закон приймуть до березня. А далі – процедура відбору суддів, яка триватиме від половини року до року. Відтак, в найкращому випадку усе закінчиться в кінці 2018-го, а реально антикорупційний суд запрацює лише після президентських виборів – 2019.

Олександр Кочетков, політичний аналітик:

“Влада не має достатньо голосів для прийняття президентського проекту”

Ситуація виглядає достатньо чіткою – влада розуміє, що доводити до відкриття справ проти топ-корупціонерів або ж інших, що пов’язані з владою, - для неї небезпечно. Відтак, вони будуть будь-яким чином, навіть не зважаючи на західних партнерів, триматись своєї лінії, або блокувати ініціативи конкурентів – робити все, щоб загальмувати альтернативні антикорупційні законопроекти.

Система проста – або влада проштовхує свій закон, який дозволяє взяти антикорупційний суд під контроль, або зробить усе, щоб він не пройшов в “західному” варіанті. Можливості щоб загальмувати процес розгляду Закону – є. Наші депутати добре навчились блокувати різні процеси, надаючи безліч пропозицій або зауважень, які роблять прийняття закону далекою перспективою.

Між іншим, зараз у влади на прийняття власного варіанту законопроекту голосів немає. Є закон щодо деокупації Донбасу – він також контраверсійний, для його прийняття треба домовлятись з “Батьківщиною”, а це унеможливить варіант домовитись з “Опоблоком” щодо прийняття Закону про антикорупційний суд. Тому, швидше за все, влада спробує цей закон відкласти. Заходу скажуть, що намагаються його прийняти, а самі будуть чекати моменту, коли складеться прийнятний варіант для його ухвалення в варіанті Адміністрації Президента – тобто з нормами, які дозволяють владі впливати на антикорупційний суд.

Микола Княжицький, народний депутат України (партія “Народний фронт”):

“Іноземці можуть лише консультувати, про вирішальну роль і мови бути не може”

Враховуючи великий тиск від наших західних партнерів щодо прийняття Закону про Антикорупційний суд – цей закон буде прийнято. Ми повинні Закон підтримати, адже нічого страшного в ньому немає – з корупцією ми повинні боротися , а Антикорупційний суд нам в цьому лише допоможе, і жодним чином не завадить.

Закон приймається в декілька етапів – є перше читання, є друге читання, є процес обговорення. Я думаю, що під час прийняття законопроекту буде знайдений компроміс, який і задовольнить наших західних партнерів, і дозволить новоствореній структурі бути ефективною, а не залишитись лише на папері.

Але питання відбору суддів, безумовно, важливе. Українці – достатньо сильна нація, щоб мати власних міністрів, власних суддів, серед українців багато чесних і порядних людей. А коли ми беремо іноземців на відповідальні посади – це, як правило, породжує безвідповідальність. Іноземці можуть бути консультантами, і за це їм треба бути вдячним, але творити правосуддя і будувати країну повинні українці.

Сергій Соболєв, народний депутат України (партія “Батьківщина”):

“Законопроект варто підтримати, якщо суд буде дійсно незалежним”

За нього не можна голосувати в першому читанні. Ми знаємо, як усе відбуватиметься: нам пообіцяють в другому читанні закон виправити, а далі, маючи тверду більшість – включно з “Опоблоком” і різними групами, БПП як завжди його “проштовхне”. Голосуватиме за цей закон і Народний фронт, де розуміють, що доведеться відповідати за своїх міністрів.

Законопроект варто підтримати, якщо суд буде незалежним і керуватись виключно законодавством. Якщо ж судді будуть обиратись Президентом, або ж комісіями, створеними Президентом – це вже буде не Антикорупційний суд, він нічим не відрізнятиметься від тих судів, які сьогодні існують. У ньому має бути прописана норма про незалежну комісію, яка формується з громадських активістів і світил юридичної науки, і набирає дійсно незалежний суд. Тільки тоді він має право на існування.

Подивіться сьогоднішню заяву МВФ, вона стосується саме цього – чи це буде реально незалежний суд, чи це буде знову суд, на який будуть впливати парламент, уряд, Президент, що одразу робить його залежним. Оскільки в законопроекті, який вніс президент, про незалежність не йдеться – це і є ключовою проблемою.

Хоча особисто я не думаю, що його вдасться проштовхнути. Згадаймо, і НАБУ намагались знищити – безрезультатно. Заява МВФ дуже серйозна, ймовірно, будуть і інші заяви – від керівників держав або міжнародних організацій.

Микола Романюк, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>