Рівень співпраці з НАТО став «безпрецедентним». Чого чекати завтра?

Рівень співпраці з НАТО став «безпрецедентним». Чого чекати завтра?

3224
Ukrinform
Наступний рік має бути дуже насиченим у питаннях співпраці України й НАТО

На тлі триваючої російської агресії євроатлантична інтеграція продовжує залишатися стратегічною метою України та джерелом гарантії суверенітету і територіальної цілісності. У червні приєднання до НАТО було закріплено на законодавчому рівні як пріоритет у зовнішньополітичному курсі України.

У тому ж місяці, згідно з соцопитуваннями, підтримка НАТО в Україні досягла рекордного показника у 47% – фактично кожен другий житель вважає членство нашої країни в НАТО найкращою опцією гарантування національної безпеки.

Очевидно, що шлях до членства України в цьому військово-політичному блоці буде не скорий. Окрім наявності консенсусу в українському суспільстві та столицях країн-членів Альянсу з цього приводу потрібно головне – Україна має досягти взаємосумісності з НАТО, провівши системні реформи, і не лише в безпековій сфері.

Підсумки 2017 року, переспективи та очікування на 2018 рік у плані зближення України й НАТО були підсумовані на організованому МІП України та Укрінформом  "круглому столі", участь у якому взяли представники влади України, НАТО, громадянського суспільства, дипломати та експерти.

*  *  *

Сергій Джердж
Сергій Джердж

"Іноді ми чуємо в нашій країні закиди, що є цей діалог, є риторика, а членство в НАТО – далеке майбутнє. У будь-якому випадку, власне, через такий діалог, через практичну співпрацю ми інтегруємося. І та співпраця, яка є на сьогодні, вона посилює національну безпеку України", – наголосив голова Громадської ліги "Україна-НАТО" Сергій Джердж, розпочинаючи дискусію.

Між тим, РФ докладає всіх зусиль, щоб утруднити об'єднання України з партнерами з інших країн, у  т.ч. заблокувати її євроатлантичні прагнення. Тому, наголосив Джердж, завдання України – протидіяти цьому. 

ВІДДАТИ "БОРГИ"

"Ми маємо вже певні борги. Якщо відкриємо Стратегічний оборонний бюлетень, який є дорожньою мапою реформування, то ми не виконали ухвалення відповідних законодавчих актів, які дали б нам можливість рухатися далі. Я маю на увазі прийняття законопроектів про ВСП (його потрібно б було ухвалити ще у 2016 році), про гуманітарне розмінування. Також є певний наш борг щодо  концепції реформування Служби безпеки України, відновлення роботи військових судів", – заявила голова постійної делегації України у Парламентській асамблеї  НАТО, народний депутат Ірина ФРІЗ.

Ірина Фріз
Ірина Фріз

Також Верховна Рада ще має ухвалити і закон про національну безпеку.

"Ми повинні реальним втіленням реформ довести свою спроможність фахово рухатися шляхом євроатлантичної інтеграції. Саме тому, несвоєчасне ухвалення законопроектів, що є маркерами здійснення реформ у секторі безпеки й оборони, закладених у Стратегічний оборонний бюлетень та Воєнну доктрину, є штучним гальмуванням нашого руху", – підкреслила нардеп.

Хоча, поруч із цими "боргами" є й позитивні рішення в реформуванні оборонної сфери та співпраці з НАТО.

"Підсумовуючи рік, що минув, на рівні парламентської співпраці можна говорити про певні позитивні зрушення. Це визначення зовнішнім пріоритетом нашої політики не просто досягнення критеріїв, а безпосереднє набуття членства в НАТО. Також отримали честь приймати у 2020 році Парламентську асамблею НАТО в Києві. Це великий кредит довіри до нашої держави і парламенту, який має брати активну участь у забезпеченні реформування, зокрема, сектора безпеки і оборони", – зауважила Фріз.

ОКРІМ РЕФОРМ ПОТРІБНА Й ПОЛІТИЧНА ВОЛЯ

Заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони Олександр Литвиненко висловив сподівання, що законопроект про основи національної безпеки буде ухвалений наступного року: "Фактично завершено розробку базового закону про основи національної безпеки, і я дуже сподіваюся, що наступного року він буде ухвалений парламентом".

Він також зазначив, що ведеться активна робота над низкою дуже серйозних документів, пов'язаних із реформуванням системи секретності, захисту державної таємниці і з посиленням можливостей української розвідки.

Олександр Литвиненко
Олександр Литвиненко

Литвиненко зауважив, що нині здійснюється імплементація Стратегії національної безпеки, Концепції розвитку сектору безпеки оборони України. Одним із найважливіших завдань він назвав досягнення взаємосумісності з НАТО, що є першою передумовою для просування України на цьому шляху.

У наступному році, наголосив Литвиненко, у РНБО очікують реалізацію запланованого: "Ми отримали багато напрацювань. Тепер їх треба фіналізувати. Ми вже маємо документи, їх треба приймати. Це дуже складний етап, але його можна зробити, і, я переконаний, він буде виконаний у наступному році".

Разом із цим, заступник секретаря РНБО прокоментував питання – чи можливе отримання Україною плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО за умови, що частина країни буде тимчасово окупованою: "Давайте говорити відверто: якщо буде політичне рішення, якщо в столицях Альянсу визнають, що вступ України в НАТО додасть безпеки в НАТО – це рішення буде".

При цьому, додав чиновник, ПДЧ є лише "одним із форматів наближення України до НАТО, для інтеграції в НАТО": "Нам потрібен вступ до НАТО. Чи буде називатися цей план наближенням «ПДЧ», чи буде він реалізовуватися через Річну національну програму, чи буде реалізовуватися як завгодно – нам потрібен результат".

Інтеграція в НАТО, у першу чергу, залежить від самої України – "досягнення взаємосумісності, посилення наших Збройних Сил, реформування та розвиток сектора безпеки і оборони, економічний розвиток, політична реформа – все що треба робити, вже давно відомо".

В НАТО ХОЧУТЬ ІСТОРІЮ УСПІХУ УКРАЇНИ

Голова  представництва, директора Офісу зв'язку НАТО в Україні Александер Вінніков підкреслив, що із початком російської агресії проти України співпраця між НАТО та Україною у політичному та практичному вимірах значно посилилися. "Рівень співпраці в цьому році був беспрецедентним. Союзники НАТО прагнуть, щоб Україна стала історією успіху, для цього необхідно втілення реформ. Україна реформується і поставила собі амбітну мету щодо досягнення стандартів та критеріїв НАТО до 2020 року", – заявив він.

Представник НАТО додав, що експерти Альянсу наразі залучені до розробки рекомендацій щодо реформування законодавства України у сфері безпеки та оборони. "Очікування-2018: повне виконання РНП; зобов'язання щодо реформ згідно з СОБ; ухвалення концепції реформи СБУ", – зробив резюме Вінніков.

При цьому, перехід України на стандарти Північноатлантичного альянсу потребує не лише технічних змін у сфері безпеки й оборони, а й фундаментальних змін у роботі відповідних інституцій: "Для того щоб наблизитися до НАТО, Україна має зосередитися на системних змінах – для того, щоб реформи стали сталими та незворотними. Важливо розуміти, що впровадження євроатлантичних норм і принципів означає фундаментальні зміни у менталітеті, у тому, як інституції працюють та співпрацюють. Без фундаментальних змін суто впровадження технічних стандартів не дадуть тих результатів, яких Україна прагне".

Водночас Вінніков підкреслив, що союзники по НАТО переконані, що незалежна, суверенна та стабільна Україна, яка чітко прагне до демократії й правовладдя, "є запорукою безпеки не тільки в Східній Європі, а в усьому Євроатлантичному регіоні".

Голова Представництва НАТО також підкреслив, що Альянс неухильно продовжуватиме підтримувати суверенітет та територіальну цілісність України: "Прагнення НАТО до партнерства з Україною лишаються неухильними щодо політичної підтримки суверенітету й територіальної цілісності України. Це не обговорюється. Нелегальна анексія Криму не визнається і не визнається ніколи. І позиція НАТО щодо того, що відбувається на сході України, також лишається дуже чіткою".

Він підкреслив, що наступний рік буде дуже насичений у плані співпраці України і НАТО.

"Дуже багато викликів стоятиме, але впевнений, що політичний діалог продовжуватиметься на вищому рівні також", – підкреслив директор Офісу зв'язку НАТО в Україні.

Укрінформ. Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-