Рада асоціації Україна-ЄС: непрості підсумки
Четверте засідання Ради асоціації Україна-ЄС пройшло у Брюсселі на тлі різних конспірологічних припущень про те, що ж, насправді, відбувається цими днями в Україні. Протистояння НАБУ і ГПУ, підозріла активність грузина без громадянства, популістські законодавчі ініціативи під час бюджетного процесу, що підривають репутацію Києва перед європейськими партнерами, – все це створило несприятливий і неприємний бекграунд для візиту української урядової делегації на чолі з Прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом до керівних інституцій Євросоюзу.
ІНТЕНСИВ БЕЗ ОБІДУ
Метою засідання Ради – як двостороннього координаційного органу між Україною та ЄС – є оцінка прогресу в імплементації європейської асоціації сторонами. Київ і Брюссель обговорили боротьбу з корупцією, включаючи створення антикорупційного суду, торговельно-економічне співробітництво у рамках поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі, реформи та співпрацю у сферах фінансів, енергетики, охорони здоров'я, освіти.
Окремо йшлося про шляхи відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в умовах російської агресії.
Публічні результати засідання Ради виявилися цілком обнадійливими для України в умовах, коли прориву ніхто не очікував.
Високий представник ЄС Могеріні, яка очолила європейську делегацію, назвала зустріч «дуже позитивною та інтенсивною». Через це, за її словами, навіть довелося скоротити робочий обід.
ЄВРОТРАНШІ НА УМОВАХ МВФ
Оприлюднена за підсумками засідання спільна заява Гройсмана і Могеріні не стала формальною, а представляла собою доволі великий амбітний текст. У документі згадуються, переважно у позитивному ключі, всі сфери, галузі, напрямки, зобов'язання у форматі партнерства і асоціації між Україною та ЄС.
Серед принципових питань можна відзначити неухильність прив’язки макрофінансової допомоги з боку ЄС до конкретного прогресу реформ. Власне через це Україна не отримає цього року її третій транш у 600 млн євро, адже не виконала всіх умов, включаючи скасування мораторію на експорт необробленої деревини. Як очікується, до кінця року ця програма допомоги так і закриється недовиконана. Але Єврокомісія обіцяла у 2018-му запропонувати нову, на майже 2 млрд євро. Тут слід пояснити, що однією із ключових умов ЄС для продовження макрофінансової допомоги є відновлення з Києвом співробітництва із МВФ, що нині також застрягло у складному переговорному процесі.
Важливим є факт обговорення Радою асоціації пропозицій України щодо приєднання до енергетичного та митного союзів ЄС, входження до єдиного цифрового ринку. Це саме ті ініціативи, шо перебуватимуть у фокусі поглиблення партнерства між сторонами у середньостроковій перспективи. Головне, щоб вони не стали тупиковим шляхом і кінцевою метою інтеграції України до ЄС, що наполегливо нав’язують Києву деякі європейські столиці.
ВИЗНАННЯ РОБОТИ НАБУ
У частині судової реформи та на тлі останніх інституційних антикорупційних скандалів в Україні Євросоюз вкотре висловив вимогу Києву про необхідність створення спеціалізованого антикорупційного суду.
Але найголовніше, на чому принципово наполягає Захід – це забезпечення в Україні повної незалежності, оперативної спроможності та ефективності національних антикорупційних органів, а також створення ефективної системи перевірки електронних декларацій посадовців. Примітно, що серед таких органів у заяві Ради окремо згадано лише НАБУ, діяльність якого із проведення розслідувань корупції на високому рівні визнана «вагомою».
Натомість Могеріні відзначила й рішучість особисто прем’єра Гройсмана у протидії корупції.
УГОРСЬКІ МОВНІ ІГРИ
На VIP-вході будівлі керівної інституції ЄС українським журналістам вдалося випадково перехопити міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто. Угорська делегація поверталася із засідання Ради асоціації Україна-ЄС, на яке її було запрошено, щоб за посередництва ЄС обговорити мовне питання. Спілкування з міністром відбулося ще напередодні офіційного оприлюднення висновків Венеційської комісії щодо спровокованої Будапештом мовної проблеми. Сійярто неухильно повторив три умови можливого повернення до нормального діалогу з Україною. Він вкотре обвинуватив Київ в обмеженні прав угорської нацменшини. Натомість міністр пообіцяв повернутися до добросусідських відносин, коли Україна виконає висновки Венеційської комісії, але, щоб цим були задоволені самі угорці на Закарпатті.
Враховуючи, що висновки поважної комісії при Раді Європи є цілком позитивними для України, цікаво, що там ще придумають угорські націоналісти, щоб розіграти українську карту у своїй виборчій кампаній?
Натомість віце-прем’єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе пояснила, що, як заявила на засіданні Могеріні, в ЄС не вважають положення мовної статті українського закону про освіту порушенням із боку Києва Угоди про асоціацію. Як результат, засідання Ради стало ефективним майданчиком для української сторони, щоб вкотре довести безпідставність і спекулятивність Будапешта у цій чутливій для кожної держави сфері.
НЕВТРУЧАННЯ ЄС У СПРАВУ СААКАШВІЛІ
Згадували на засіданні й про Саакашвілі, але коротко. До речі, поки що жодний адекватний європейський політик публічно не прокоментував ситуацію навколо цієї особи. Хоча відомо, що журналістами такі запити надсилалися.
Але, як розповів неназваний європейський дипломат, позиція тут чітка: ЄС не втручається у слідчі та судові процеси суверенних демократичних держав, але вони повинні відбуватися згідно з міжнародними стандартами.
НЕБЕЗПЕЧНІ МЕЖІ
На тлі беззаперечних попередніх реформаторських успіхів, український партнер, як занепокоєні на Заході, нині стоїть на межі відкоту назад. Відтак, окрім запланованої і підготовленої дипломатами робочої рутини засідання, перед прем'єром Гройсманом постало завдання вкотре переконувати європейських політиків, що Україна неухильно рухається шляхом порядку денного Асоціації, економіка зростає, і держава залишається надійним європейським партнером. Поки що Києву це вдається. Але терпець Заходу, принаймні цього тижня, був на дуже небезпечній межі.
Андрій Лавренюк, Брюссель.
