Річниця побиття студентів на Майдані: Хочу, щоб покарали тих, хто підняв кийки на дітей

Річниця побиття студентів на Майдані: Хочу, щоб покарали тих, хто підняв кийки на дітей

Блоги
800
Ukrinform
Й досі стискається серце від згадки про майданівські події того дня

....Я до хвилини пам'ятаю той вечір. Мітинг на дощовому Майдані, куди відразу після провального Вільнюса примчали тодішні лідери опозиції, трійка – В.Кличко, А.Яценюк, О.Тягнибок і П.Порошенко. Розпач, злість і розуміння, що ми не маємо права погодитися на цю крапку, що ставив її Янукович у європрагненнях України. 

Потім ми поіхали на ефір до Шустера. Планувалося, що коротко виступлять "вожді", а ми, депутати опозиційних фракцій, залишимося на дебати. Випускові й гостьові редактори поводилися дивно, щось таке нашіптували нам у коридорі: мовляв, сьогодні щось трапиться, не знаємо, чи буде програма, перемигувалися. Ми пішли до студії, але двері зсередини були зачинені і... лідерів опозиції туди не пускали. Кличко, Яценюк і Тягнибок обурювалися, що це таке, навіщо їх запросили. Савіка десь не було, випускові щось лепетали невнятне, врятувало ситуацію, що за нами блукали дві камери провідних німецьких телеканалів, які знімали якесь кіно про Віталія і, власне, їх шок і ці іноземні журналісти, їх фіксація дивних подій зупинили цей безлад.

До студії ми проштовхнулися, а як зайшли, то побачили, що там забарикадувалися зсередини якісь бугаї. Я бачила їх уперше в житті, тим не менш вони сором'язливо представилися: "Мы же ваши коллеги, нардепы от ПР, из Николаева и Херсона". "Ви навіщо в студії зачинилися", – наїхали ми, ті щось беззв'язне плели про своє бажання "тоже говорить по тиливизору". Не впевнена, що вони хотіли щось говорити. В студії сиділа публіка, посеред стояв Савік і весь час повторював, що не розуміє, що коїться і що не знає, чи вийде програма в ефір, бо поки що – ось бачите, тут сторонні люди (люди ніжно дивилися на Савіка), програма поки що не виходить, і він не знає, чи дадуть ефір. 

Дебати розпочалися з півторагодинним запізненням, вожді виступили і помчали на якусь нараду, ми залишилися в студії, пам'ятаю, був Андрій Іллєнко, Анатолій Гриценко, інші опозиціонери. В розпал програми ми отримали СМС-ки від журналістів, що залишилися на Майдані, що розпочалася потасовка, міліція намагається заблокувати машину озвучки і побили фотографа агенства "Рейтер" Гліба Гаранича. Скинули його фото, ми озвучили цю тривожну інформацію в студії, вимагали від представників влади, що там сиділи, негайно припинити безлад на Майдані й звернутися до Януковича не влаштовувати провокацій. Ми відразу помчали на Майдан.

Була північ. Поблизу поліцейської будки, яка тоді ще стояла навпроти Профспілок, ворушив вусами тодішній головний київський міліціянт Кусюк, він виглядав зовсім низькорослим на фоні "УДАР-івської" гвардії – Ігоря Побера, інших хлопців, що підтяглися після повідомлень про машину і журналістів. Кусюк у вуса бурмотів, що все в порядку, ніхто вже нікого не чіпає, і т.д. Щоб усі заспокоїлися. На Майдані біля стели залишалося небагато людей, кілька міліціянтів стояли біля фонтанів і своєї будки, тулилися до Кусюка.

...Я поїхала додому, сину було 10 місяців, я ще годувала його, й не чергувала на нічному Майдані. Хлопці-депутати мали залишатися на чергування, по 2 людини... А потім, вночі, о 5-й калатали дзвони і задзвонив телефон і прийшло відразу сто СМС, бо з'ясувалося, що зв'язок на майдані кілька найстрашніших нічних годин було заблоковано. Й ті, хто там залишився, не могли нікому передати сигнал SOS. 

Я кілька разів давала ці свідчення прокуратурі. Я хочу, щоб встановили імена всіх, хто підняв кийки на дітей. Щоб їх покарали. 

У мене й досі стискається серце від згадки про того вусатого покидька. І що я не побачила в його очах загрози дітям і не відчула на відстані SOS. Що ми повернулися на Майдан вже після...

Ірина Геращенко
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-