Артем Біденко, держсекретар Мінінформполітики
Ми показуємо світу, як змінилася Українська армія, що захищає і Європу також
20.11.2017 12:17 2650

Україна змінюється, запроваджує критично важливі реформи, втілює цінності Вільного світу й боронить не тільки свою безпеку, а й безпеку цілої Європи. Саме такий посил несе в собі український фотопроект ".RAW Україна на передовій", який привезла до США делегація на чолі з держсекретарем Міністерства інформаційної політики Артемом Біденком.

Експозиція відкрилась у суботу в центрі Нью-Йорка, втім напередодні українська делегація встигла провести ряд зустрічей у Вашингтоні з представниками уряду США та експертного товариства. Про те, як сприймають Україну-інформаційну в Сполучених Штатах, в чому наші підходи досі різняться із західними, як проявила себе мультимедійна платформа іномовлення, Артем Біденко розповів у ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу.

ДЛЯ РОЗУМІННЯ ПОТРІБНА ПОСТІЙНА КОМУНІКАЦІЯ

- Розкажіть, будь ласка, про ваш візит, з чим ви приїхали до США, що плануєте зробити, з ким заплановані зустрічі?

- Ключова мета візиту – це відкриття експозиції, присвяченої Українській армії й змінам, які відбулися в ній, а також євроатлантичним намірам, оптимізму та інтеграції України. Міністерство інформаційної політики підтримало цю презентацію разом із громадськими організаціями, зокрема, Центром стратегічних комунікацій StratСom Ukraine. Показ експозиції відбуватиметься в Українському музеї в Нью-Йорку.

Водночас, ми взяли участь у заходах у Вашингтоні, організованих за допомогою Посольства України в США та Посольства США в Україні. Це, в тому числі, зустрічі з представниками Держдепу, а також в експертному центрі Atlantic Council.

- За підсумками зустрічей, що вже пройшли у Вашингтоні, про що Мінінформполітики домовляється з американською стороною? Чи намічаються спільні проекти?

- Цього разу не йшлося про спільні проекти, ми, скоріше, презентували ті проекти, які запроваджує міністерство й озвучували наміри на наступний рік, зокрема, щодо проведення досліджень, а також розробки та публікацій матеріалів про ситуацію в Україні, як позитивних – тобто промоції реформ в Україні – так і тих, що стосуються конфлікту на сході. Ми запропонували кооперацію і Держдепартаменту, і Atlantic Council саме по цих напрямах. Тобто, ми готові брати існуючі матеріали (у американської сторони – ред.), поширювати їх в Україні. Ми також готові надавати інформацію з України для кращого розуміння того, що у нас відбувається.

Плюс, ми презентували наші напрацювання, щоб було краще розуміння тут, у Сполучених Штатах, чим ми займаємося. Без постійної комунікації та з урахуванням нескінченої пропаганди з боку Росії, коли нас умовно називають "міністерством правди", яке обмежує права журналістів, тобто без прямого контакту ми не матимемо позитивного результату. Тому потрібно обговорювати на постійній основі різні теми. Еміне Джаппарова комунікує по питаннях Криму, Дмитро Золотухін займається питаннями стратегічних комунікацій. Я, фактично, презентував Міністерство, а також напрями своєї відповідальності – захист свободи слова, захист прав журналістів, промоція України.

У США ЗМІНЮЄТЬСЯ СТАВЛЕННЯ ДО УКРАЇНИ

- Чи цікавий американцям досвід протидії в гібридній війні, зокрема, в плані боротьби з фейками та пропагандою?

Сьогодні у США відбувається певна зміна парадигми в ставленні до України, і має місце певне нерозуміння – де правда, а де неправда

- Думаю, досить корисною й ефективною на цьому напрямі була наша зустріч із колишнім послом США в Україні Джоном Гербстом в Atlantic Council. Ми справді намітили кілька напрямів спільної роботи на наступний рік, що стосуються різних заходів, у тому числі, конференцій і тренінгів, а також досліджень і публікацій матеріалів. Йдеться саме про ситуацію в Україні, а також про "фейкові новини", "фейкові медіа" і як жити в цьому сучасному світі пост-правди.

Якщо говорити про Держдепартамент США, про роботу саме по лінії співпраці з нашими колегами з відповідних управлінь, то ми тут, скоріше, перебуваємо в статусі налагодження зв'язків і пошуку оптимальних шляхів для комунікації.

Можливо, це моє суб'єктивне враження, але сьогодні у Сполучених Штатах відбувається певна зміна парадигми в ставленні до України, і має місце певне нерозуміння – де правда, а де неправда. Тому краще сказати, що з американського боку є не зацікавленість, а, скоріше, неозвучена потреба, яку ми маємо самі наповнювати, робити пропозиції. Тому наша позиція така: найкраща контрпропаганда – це правда. Відповідно, це означає необхідність комунікувати, промовляти, спілкуватися, що є найкращим інструментом інформаційного захисту України у світі.

- Для того, щоб наповнити цю, як ви сформулювали, неозвучену потребу, що саме пропонує Україна?

Намагаємося пояснити нашим колегам у США, що в більшості інформація про Україну сильно викривлена

- Наприклад, сьогодні ми розповіли в Держдепі такі ключові речі, що Україна обрала для себе чіткі зміни, й це проявляється, насамперед, у стратегічному плануванні. Ми маємо довготривале планування, яке формується на трьох головних елементах: підтримка цінностей Вільного світу, зростання економіки, а також питання безпеки. Крім того, є короткострокове планування, яке лежить здебільшого на плечах уряду і полягає в реалізації конкретних реформ. Цього року, наприклад, ми зосереджуємося на реформах медицини, освіти, податкової системи, армії, а також на розбудові доріг.

Отже, ми намагаємося пояснити нашим колегам у США, що в більшості інформація про Україну сильно викривлена. За два роки ми не можемо все реформувати, але ми, молоді політики, говоримо тими ж словами, що й політики у Сполучених Штатах, ми маємо такі самі цінності й однозначно досягнемо наміченого результату. Ми маємо показувати демократичним країнам світу, що ми обрали цей шлях і рухаємося по ньому. У нас існують сьогодні конфлікти інтересів, які до речі мали місце і в США, і в Європі, але через них треба пройти та отримати корисний досвід. Їх не можна позбутися в суспільстві, яке є різноманітним.

ШТАТИ НЕ СПРИЙМАЮТЬ ПОДВІЙНИХ СТАНДАРТІВ

- Чи обговорювали ви питання арештів українських журналістів у Росії й Білорусі? Я маю на увазі затримання білоруським КДБ кореспондента Українського радіо Павла Шаройка й утримання понад рік у російській в'язниці журналіста Укрінформу Романа Сущенка. Що американська сторона каже про це?

- Ми сформулювали сьогодні ці питання таким чином, що ми прекрасно розуміємо ситуацію у США, розуміємо їхню позицію, але, звичайно ж, із нашого боку ми не можемо тиснути на таких самих державних службовців, вимагаючи від них жорстких рішень. Тому ми звернули увагу на те, що на сьогодні існує дуже прикрий стан із подвійними стандартами, проти чого виступають Сполучені Штати. Як приклад, ми навели ситуацію з нашими журналістами й не тільки.

Ми також звернули увагу на те, що, коли фейкові медіа типу Russia Today говорять про Україну, яка "заборонила російські телеканали", або "не пустила" якихось журналістів, і ці новини поширюються як "мейнстрім", то це і є подвійними стандартами. Чомусь разом із тим не вказується, що Росія ввела набагато більше заборон, вдається до викрадення та арештів журналістів, й чинила так ще до початку своєї агресії проти України. Чому, коли кажуть, що Україна не пустила двох фейкових журналістів, не вказується, що Росія не пускала журналістів ще п'ять років тому?

Це неправильно. Відмова від таких подвійних стандартів має лежати в основі. І саме ця теза зустріла абсолютно повне розуміння наших американських колег, тому що це відповідає їхнім власним цінностям.

ВІДМІННІСТЬ УКРАЇНИ В ТОМУ, ЩО МИ – У СТАНІ ВІЙНИ З РФ

- Ви згадали про Russia Today. США зобов'язали RT зареєструватися в якості іноземного агента, Росія сформувала дзеркальну відповідь. Натомість в ОБСЄ засудили таку практику як по відношенню до Штатів, так і до РФ. Чому, на ваш погляд, на Заході не всі сприймають ситуацію з російською пропагандою однозначно?

- Пояснення просте: західні країни не перебувають у стані війни з Росією. Вони знаходяться у звичайному для себе світі. Однак, десятки років спокою не означають, що жителі Західної демократії забули про часи холодної війни. Сьогодні, як і раніше, вони продовжують вірити в цінності вільного світу, відкритого суспільства і продовжують вважати, що свобода в принципі є основою розвитку – свобода на висловлення думок, свобода релігії, свобода бути тим, ким ти є. Тому ми абсолютно розуміємо й підтримуємо позицію міжнародних організацій про те, що вільне висловлення своїх думок – це фундамент для існування сьогоднішніх демократій. Тут ми жодним чином не висловлюємо занепокоєнь щодо позиції ОБСЄ, навпаки, ми її абсолютно розуміємо. Більше того, наше міністерство чітко стоїть на позиції захисту прав журналістів, свободи слова. Жодним чином жодне медіа не може сказати, що ми якимось заходом, словами чи поглядом намагалися змінити їхню позицію. Цього немає і не буде ніколи.

Але відмінність України від європейських країн – у тому, що ми перебуваємо в стані війни з Росією. Відповідно, це означає, що існує не тільки біле й чорне, але також існують напівтони. І коли свободу слова використовують для поширення неправдивої інформації, результатом чого стають втрачені людські життя, то мають бути певні регулятивні дії по відношенню до таких ворожих агентів. Це все відбувається виключно в рамках законодавства, судових рішень і жодним чином не обмежує свободу слова в Україні. Тобто, коли ми забороняємо трансляцію пропагандистських телеканалів на території України за порушення українського законодавства, це не призводить до заборони тих чи інших медіа-дискусій всередині України.

УКРАЇНСЬКА АРМІЯ – ВЖЕ ДАЛЕКО НЕ РАДЯНСЬКИЙ ЗРАЗОК

- Ви привезли до США експозицію ".RAW Україна на передовій" із фактично документальними свідченнями військових дій на сході України. Що це за проект, і чому ви вирішили представити його саме у Сполучених Штатах?

- Ця презентація, показ якої триватиме до 30 грудня, була створена ще минулого року, тоді була надрукована добірка з фотороботами. Вона розповідає про те, що Українська армія пройшла величезний шлях від неефективної по суті структури радянського зразка до сучасної армії, що гарантує безпеку країни й безпеку Європи. Україна впевнено стала на шлях євроатлантичної інтеграції, підтримки цивілізованих цінностей, колективної безпеки Європи як певного середовища з вільними людьми та вільними кордонами. Безпека – основа цієї свободи.

Як ще продемонструвати наміри України й ті цінності, що ми розділяємо, як не за допомогою художніх засобів. Тому фотороботи, що відображають реальне життя нашої армії – це один із кращих способів показати Західному світу, що Українська армія – вже давно не капітан Іван Данко з фільму "Червона спека" ("Red Heat" – англ.), якого зіграв Арнольд Шварценеггер, а реально потужна армія, абсолютно на рівні з німецькою, турецькою, британською та іншими сучасними арміями Європи.

Ми провели цю презентацію в Парижі позаминулого тижня, до цього вона була в Берліні, й надалі просуватиметься в Європі.

- Хто цільова аудиторія показу? Тобто, це політикум, звичайні американські громадяни чи лише українська діаспора?

- Наша ключова аудиторія – це українці, які живуть за кордоном. Ми звертаємося до кожного з них із тим, що якщо вони приведуть двох-трьох своїх друзів не українців і покажуть їм, якою стає Україна, і що відбувається в нашій державі, то ми досягнемо свого результату. Тобто наша первинна аудиторія – це закордонні українці, але ми хотіли би, щоб ці люди привели іноземців на презентацію. Крім того, ми розраховуємо побачити на виставці журналістів, політиків, лідерів думок у США.

ІНОМОВЛЕННЯ В УКРАЇНІ ДАЄ ЯКІСНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

- В Україні вже більше двох років діє Мультимедійна платформа іномовлення. Як ви оцінюєте її роботу? Що вдалося зробити за цей час, що в перспективі, які задуми?

Державне інформаційне агентство впевнено демонструє абсолютну незалежність, відповідність стандартам, підтверджує достовірність новин

- Ми, фактично, завершуємо реформу іномовлення України. Все почалося з ухвалення законів про систему іномовлення, реформування телеканалу іномовлення, в грудні відбудеться ліквідація УТР, і це буде завершенням реформи.

Створено новий телеканал UA|TV, плюс відбулася певна реформа, в першу чергу функціональна, в інформагентстві Укрінформ. На виході це дало як кількісні зміни, так і якісні, причому по багатьох напрямах. Сьогодні змінюється якісний склад, і це відбувається постійно – як в Укрінформі, так і в UA|TV: залучаються носії іноземних мов, набираються молоді люди, ми можемо оплачувати більші зарплати. Це все перетворює їх на сучасні конкурентоспроможні медіа.

Що стосується Укрінформу – і це для нас дуже важливий показник – другий рік поспіль експерти, громадські організації, що працюють у медіа-сфері, визнають інформагентство найкращим щодо відповідності журналістським стандартам. Тобто, державне інформаційне агентство впевнено демонструє абсолютну незалежність, відповідність стандартам, підтверджує достовірність новин. Кількість людей, які читають Укрінформ, зростає, кількість мовних версій збільшується. І якщо Верховна Рада проголосує запропонований бюджет, це дасть змогу провести технічні зміни, тобто закупити обладнання, поставити нову систему обробки новин, провести ремонти.

Якщо говорити про UA|TV, то це якісно інша картинка, що визнають навіть критики міністерства. Крім того, це професійна команда з носіями мови, абсолютно на рівні світових стандартів, а також зростання в рази аудиторії.

Які ще відбулися зміни. Насамперед, ми відмовилися від неефективного супутника, взяли супутник, який працює над Західною Європою. І сьогодні ми покриваємо Північну Америку, Західну, Східну, Центральну Європу і частково навіть Росію, а також Північну Африку.

Ще один момент: ми створили департамент, націлений на міжнародний розвиток, який працює саме з кабельними мережами та цифровими платформами в інших країнах. Так ми потрапили в Divan.TV, Megogo, Kartina TV, в усі найбільші кабельні мережі Польщі, Грузії, Болгарії, Румунії, зараз підписуємо договори зі Словенією, Словаччиною. На сьогодні маємо більше 60 договорів, по кабельних мережах охоплюємо аудиторію до 80 млн, а супутники покривають територію, де проживає більше 500 млн жителів. За два роки – це дуже непоганий результат, і тепер можливість подивитися UA|TV має дуже велика кількість людей у світі.

Ярослав Довгопол, Вашингтон.

Фото: Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-