Особливості політичного «бабиного літа» в Маріїнці

Мітинг за «велику політичну реформу» під стінами Верховної Ради залишається фактором роздратування київських водіїв та мешканців урядового кварталу. Доки преса потроху глузує з організаторів та уважно вдивляється в обличчя протестувальників, Верховна Рада продовжує роботу в штатному режимі. Остаточно проголосовано, як і планувалось, медичну реформу. Більш ніж по 300 голосів отримали обидва законопроекти (президентський і депутатський) про горезвісну депутатську недоторканність і обидва ж документи успішно «почимчикували» у Конституційний Суд – у чергу за високим вердиктом. Готуються до подання у сесійний зал бюджет та інші важливі документи. Дивлячись на це, опозиціонери-організатори від засідання до засідання збирають оперативні наради – чи продовжувати бити у бубни під стінами парламенту, чи можна вже розходитись по домівках. Як розгортатимуться події, Укрінформ спробував спрогнозувати з допомогою політологів та громадських діячів:

Тарас Чорновіл, народний депутат України кількох скликань:

«Депутатську недоторканість не скасують, як і мажоритарну виборчу систему»

- В Україні примудряються в кожній дрібній акції побачити “третій майдан”. І акція 17 жовтня - не виняток. Але при цьому навіть організатори уникають розмов про будь-яку знаковість цієї акції. Очевидно, розуміють, що їм не вдалося досягнути запланованого. Ні в частині народної підтримки, ні в частині безпосередньо політичних вимог.

Наприклад, за повне зняття депутатської недоторканості вже голосували багато разів - безрезультатно. І цього разу розраховувати на необхідні 300 голосів не доводиться. У ситуації з виборчою системою теж навряд чи буде знайдено компроміс. Та й тема антикорупційного суду - непроста. Венеційська комісія радить ухвалити президентський законопроект авторства Мустафи Найєма, який має багато нюансів. Наприклад, навряд чи президент погодиться на те, щоб в антикорупційному суді були присутні іноземці.

Звісно, ці усі вимоги - важливі, і їх треба розглядати. І те, що була зібрана акція протесту для прискорення розгляду законопроектів - це добре, адже Верховна Рада і чинна влада вже три роки, образно кажучи, тягнуть кота за хвіст.

А тепер негативні сторони - сама акція і її організація. Усе в найгірших традиціях – узурпація представництва від імені всього народу України, плата за участь, політиканство, провокації, маргіналізація.

Для організаторів важливіше не стільки вирішити конкретні політичні питання, як розкрутити протистояння, показати відповідну картинку, заявити про якісь нові-старі політичні сили. Тому акція і отримала повне несприйняття в суспільстві. Які будуть наслідки? В законодавчому плані вимоги, певно, якось будуть виконуватись. Але суттєвого прогресу не станеться. Особливо у питаннях недоторканності і виборчого законодавства.

Олеся Яхно, політичний експерт:

“Для масових протестів зараз причин немає”

- Наразі невідомо, яка мета була в ініціаторів акції. Участь брали усі - позапарламентські сили, окремі народні депутати, громадські організації. В найближчі дні буде видно, які цілі закладали учасники цього мітингу. Тому що загалом ідеї політичних вимог, які були озвучені - зняття чи обмеження депутатської недоторканості, антикорупційний суд та новий виборчий закон - розділяються багатьма.

Втім, дивно, що ці вимоги чомусь адресуються Президентові України. Зняття депутатської недоторканості - це, в першу чергу, небажання самих народних депутатів. Є й такі, що публічно озвучують, що вони проти. А ті депутати, які кажуть, що треба вже сьогодні обмежити депутатську недоторканість - лукавлять.

Антикорупційний суд? Є два законопроекти, щодо яких був негативний висновок Венеційської комісії. Обидва теоретично можна виносити на голосування, але в другому читанні вони, скоріш за все, не будуть проголосовані.

Крім того, на цій акції ми побачили, що частина учасників дійсно хочуть реалізації цих реформ, а от частина учасників займались свідомою провокацією правоохоронних органів на силову відповідь. Тож бачимо - цілі в учасників різні. Одні хочуть реформ, інші - дестабілізації. Можливо, якась частина учасників ставила за мету ще й дострокові вибори. А тому на наступних етапах можуть виникнути і нові вимоги.

Отже, маємо таку картину: депутатська недоторканість може бути навіть не знята, а лише обмежена з наступного скликання ВР. І то лише в тому випадку, якщо суспільство продовжить тиснути. Антикорупційний суд - це вже продукт співпраці різних парламентських фракцій, і взагалі до якості законопроекту є серйозні зауваження. Найбільш складне питання - закон про вибори, адже мажоритарники принципово не будуть голосувати за пропорційну систему. Прийняття нового законодавства залежатиме від того, наскільки самі парламентарі спроможні напрацювати спільний законопроект. Тут вже буде діяти принцип “партії проти мажоритарників”.

А як розгортатиметься ситуація на вулиці? Не виключено, що основна мета організаторів - дострокові вибори. І тому, можливо, перманентні протестні акції з різними вимогами будуть відбуватися і надалі. Для масштабних протестів, які могли б підтримати громадяни по всій країні, наразі причин немає. На повістці дня для багатьох людей - соціально-економічні питання, а не внутрішньо політичні.

Юрій Костенко, народний депутат України кількох скликань:

“Під час акції не було крові - і це найбільше досягнення”

- Будь-які громадські акції в демократичному суспільстві - нормальний процес, який відбувається весь час, безперервно. І тому виділяти саме цю акцію як щось особливе - немає підстав. Вчорашня акція мала три складові: є вимоги до чинної влади, які вона обіцяла виконати і не виконує - абсолютно нормальна постановка питання. Є люди, які загалом прийшли висловити свій протест проти політики, яка зменшує статки кожної родини - і це також зрозуміло. Але є і особисті інтереси невеликого кола політиків. Там були люди, готові до крові! І це серйозна проблема, коли такі «елементи» приєднуються до мирних акцій з наміром дестабілізувати ситуацію.

Відбувся свого роду замір температури «по палаті», наскільки суспільство готове до того, щоб підняти потужну політичну акцію протесту, в ході якої можна виставляти вже реальні політичні вимоги - щодо розпуску парламенту, дострокових виборів і загалом зміни державної політики на користь громадян, а не на користь невеликої групи олігархів.

З позитивних моментів можна відмітити наступне: спроби пролити кров не вдалися. Як на мене це найбільше досягнення акції. Країна у війні, в країні величезна кількість зброї, країна “розшарпана” олігархами. За таких обставин дуже легко довести ситуацію до стану вибухонебезпечної. І саме це намагались вчора робити численні провокатори. Але вони не отримали підтримки - ніхто з нормальних людей не хоче розпочинати нові фронти всередині країни. Ця акція однозначно матиме продовження. Наближаються виборчі перегони і, як показує практика підготовчих етапів, протести будуть супроводжувати роботу владних органів і, не виключено, посилюватимуться.

Микола Романюк, Київ