Протест під ВР: не так вдався, як готувався

Протест під ВР: не так вдався, як готувався

1262
Ukrinform
Коаліція нових сил готувалася до протесту і хотіла продовжити його наметами. Була готовою до протесту й влада

Я бігла на акцію біля Верховної Ради, скликану єврооптимістами та Коаліцією нових сил з двох причин. По-перше, підтримую дві з трьох оголошених вимог: зняття депутатської недоторканості та створення Антикорупційного суду.

Що стосується скасування мажоритарної системи виборів, гучно оголошеної як потужна політична реформа, то вибачте, такого нудного дежавю давно не було.

Кожного разу, під час парламентського неспокою, політики починають звинувачувати у ньому виборчу систему. Хоча я бачила, як під тиском тих чи інших обставин мажоритарку змінювала змішана система, змішану змінювала чиста пропорційка, потім від пропорційки знову приходили до змішаної, але ключем до стабільності вона не ставала. Корупцію на округах змінювала корупція в партійних списках. Тому, коли я слухала чергові обвинувачення «мажоритарки» та грандіозний план з її скасування, мені ставало не смішно – сумно. Просто, від людей, які не словом, а ділом заявляють своє бажання жити по-новому, – я хотіла і порядку денного свіжішого.

Пройти 17-го до будинку Верховної Ради було непросто. І справа не лише в тому, що загони Нацгвардії все перегородили. На свій черговий мітинг біля Нацбанку збиралися «пенсіонери Рабіновича». Ці пікети – бізнес у чистому вигляді. Нещодавно мій тато повернувся із санаторія у Кончі-Заспі, там він сидів за обіднім столом із однією заможною вдовою літніх років. Вона їздить у санаторії виключно за свій власний кошт, на що заробляє саме тут – під Нацбанком. Дуже агітувала решту пенсіонерів приєднатися. Ціна питання – 150-200 гривень. Ніколи ще гроші Путіна не витрачалися так невинно. Ці літні люди з бостончиками сьогодні вже й не встануть з ліжка без грошей. Коли я йшла з-поміж пенсіонерів, вони ділилися – кому скільки Вова (це вони так про Гройсмана) додав до пенсії. Всі були в натхненні від прибавки, але й бачте – від «підробітків Рабіновича» (кажуть, саме він організовує протест) не відмовилися. 

Але моя мета була інша –  з'ясувати якість протесту, який буде відбуватися під Радою. Оцінити безкорисливість мітингуючих, усвідомленість чи неусвідомленість протесту, готовність іти за новими заявленими лідерами. Якість лідерів я прямо оцінювати не буду. Якщо дуже коротко, вони навряд чи творці, але вони – необхідний елемент критики для пануючого політичного класу. Людей було багато – не менше трьох тисяч. Всі організовані, всі під прапорами. Вік – 30-60. Пробиваючись ближче до сцени, я дорогою ставила запитання. Вибачте, тестувала.

- За які ви стоїте вимоги? - запитала хлопців Нацкорпусу Андрія Білецького.

- За антикорупційний закон, і за виборчий суд, – пом'якшившись, сказав він, навіть після паузи не виправивши помилки.

- А який виборчий суд? - уточнила я.

Він сховав очі.

- А ви за що стоїте? – запитала я присутніх тут членів партії Балашова 5.10.

- Ми за повне скасування ПДВ, – повідав мені інший хлопчина. – Ми взагалі, ем-м-м, лібертаріанівці...

- Хто це? – включила я необізнаність, ніби не помітивши помилку.

- Ну ми анархісти, але керовані, – пояснив учасник.

- Ви проти корупції?

- Ні, лише проти всіх податків.   

Взагалі, тут все було якось знайомо: стрункі колони з новенькими, ніби вчора пошитими прапорами Батьківщини, Самопомочі, 5.10, Коаліції нових сил. За моїми розрахунками, партії Батьківщина та Свобода організували партійних активістів (я маю на увазі штатних співробітників штабів), решта – і активісти, і бажаючі. Був чоловік із Кривого рогу, сказав, що військовий, котрий у відпустці та приїхав своїм коштом.

Розпочався мітинг. Єгор Соболєв заявляв, що через корумповані суди ані Розенблат, ані Охендовський не перебувають за гратами, радив Порошенку бути розумнішим за Януковича: «Не будьте, як Вітя, будьте, як люди». Потім виступив нардеп від Свободи Юрій Левченко, який волав, що 150 бандитів не хочуть знімати недоторканність. Виступ десь пройшов під гаслом: «Олігархічна клептократія не буде керувати». Народний депутат, чия партія дала в перший постмайданний уряд скоростиглого володаря елітного житла Олега Махніцького та скандального міністра Швайка, запально вигукував: «Банду геть!».  

Віктор Чумак виступив наступним та сказав тезу, що люди, які прийшли на крові, не хочуть міняти правил гри. 

Я вирішила пошукати відомі обличчя. Вони точно мали бути на цій акції.

Підійшовши ближче до сцени, я побачила одного з найшанованіших з юридичних експертів РПР Михайла Жернакова.

- Михайле, мені цей мітинг пахне грошима, пахне внесками людей, які нічого доброго для України не зробили. Пахне львівським сміттям, яке трапилося через корумпованого мера, пахне свіжістю швейцарських озер, грошима Льовочкіна. І вірю, що частина людей прийшли просто так, за покликом громадянського сумління, але вам не здається, що наявність вищезгаданого не робить цю справу перспективною?

- Мені так не здається. Я вийшов сюди за ідеї, які об'єднали всі громадські та політичні сили. Я вийшов не за обличчя, не за програми, політичних сил. Коаліція – завжди складна справа, і було б дивно, якщо під Раду прийдуть люди, які будуть однаково дивитися на ці всі речі і можливості державної політики. Можливо ті, хто сюди прийшов, – не найкращі внутрішньо чи морально, можливо, деякі з них не еталони, але якщо різних людей від партій, які між собою конкурують, від різних громадських середовищ, які мають абсолютно різні політичні позиції, об'єднали ці всі три ідеї, які сьогодні висуваються, – це позитивно. Це показує, що нація може об'єднуватися довкола ідей, а не довкола політичних лідерів.

- Я слухала виступаючих: 70% сказаного – махровий популізм.

- Я щойно підійшов, тому не можу оцінити. Ми не можемо обмежувати свободу слова. Але мені теж хотілося б, щоб мітинги проходили суперінтелектуально, в режимі експертних дискусії, але це публічний майданчик. Прийшли люди, які хочуть почути прості відповіді на складні запитання. Я не підтримую це, але не обмежую нікого в праві говорити саме так. Очевидно, що елементи популізму будуть присутні завжди. 

- Вчора Віталій Касько заявив, що буде захищати Трейд Комодіті. 

- Навіть адвокати повинні діяти соціально відповідально. Але стандарт, що ти не можеш ототожнювати адвоката з клієнтом, він не є абсолютний. Якщо ти почав захищати Януковича чи ще когось, кого підозрюють у вчиненні злочину, будь готовий нести моральну відповідальність. Тим більше, якщо ти претендуєш на позицію морального авторитета в суспільстві. 

Мене покликав старий знайомий, полковник СБУ на пенсії Олександр Васильович. Герой одного з матеріалів Укрінформу.

- Олександре Васильовичу, проти чого ви тут протестуєте?

Олександр Васильович став розповідати, як він намагався усунути з тої чи іншої держкорпорації корумпованих людей, які проштовхував кримінальний авторитет Пупс. (Так називають одного з колишніх фінансистів Свободи Ігоря Кривецького).

- Ну а сьогодні стоїте разом із активістами тої ж партії, – кажу я.

- Ну, а що робити. Влада повинна відчувати, що за нею слідкують, наступають на п'яти, що корупцію слід згортати.

Спікери ставали все менш відомими. 

За цей час стало відомо, що Порошенко вніс у Раду законопроект про скасування недоторканності. На ФБ в момент з'явився допис, що закон якийсь не такий. Зі сцени нервово виступала тітонька, яка казала, що в жодному разі не можна цей законопроект приймати, бо він скасовує недоторканість лише для наступного скликання.

Мені хотілося їй сказати, що саме зняття у наступному скликанні зробить закон прохідним, бо сьогоднішня Рада (будь-яка діюча Рада) не обмежить свій власний імунітет. Тітоньку ніхто не заспокоїв. 

Погулявши ще трохи, я побачила гарного давнього приятеля, підприємця Олександра Носова, в 2014-му році цей підприємець від ВПК вклав у ремонт військової техніки одну зі своїх київських квартир.

- Олександре, ви чого тут? – ледь стримала я здивування.

- Мене запросив один із організаторів – мій давній знайомий.  

- Хіба в нас справи так погано, що ви витрачаєте на це час?

- Краще, ніж було. Знаєш, коли ми скинули Януковича, це було як вирубати потужне дерево корупції. Стовбур звалили, але сім'я потрапило в грунт і дало паростки. Так, наш грунт був підготовлений традицією, звичною, корупція не стала деревом – виріс кущ із розрізненими гілками. Вона не централізована, часто це корупційні ініціативи окремих чиновників, часто корупція просто закладена регламентами та дозвільними документами. Але і проти цього варто боротися.   

Я розпитую Олександра – чи не забрав він з України свій бізнес. 

Він сміється і каже: ні, мовляв, у моєму віці Батьківщину не лишають – хоч як важко, а своє.

А тим часом відкрилися ще два фронти. Погоджувальну раду зі скандалом зірвали, про що досить різко написала у Фейсбуці перший віце-спікер Ірина Геращенко. Вона порівняла єврооптимістів із жовтенятами, які загубили єврошлях і дала фото, де нова опозиція стрімить із Погоджувальної ради. Ті у відповідь стали обзивати її Ганною Герман при Порошенку, так чи інакше проводячи аналогію типу Порошенко – це Янукович. 

А ще через дві години відбувся ще один стрім, який був продовженням вранішніх подій. У Музейному провулку бійці Нацгвардії заблокували активістів, які мали розкрити біля Верховної Ради намети. Нацгвардія не дала їм вийти, але спроби вивести людей із наметами "у прямому ефірі" робив Сергій Лещенко (на якомусь етапі до нього приєдналася Надія Савченко). Це була промовиста трансляція з обзиванннями бійців Нацгвардії, із фразами типу "барига". З трансляції стало зрозуміло, що Коаліція нових сил готувалася до протесту і хотіла продовжити його наметами. Так само було видно, що до протесту готувалася влада і не хотіла цього допустити. Чи варто було аж так владі боятися тих, хто приїхав? Гадаю – ні, стрім дивилися 2 тисячі людей – тобто менше двох процентів підписників Сергія. Протест не виріс би в Майдан, хотів би чи не хотів цього хтось. Люди втомилися і... бояться. 

P.S.: На час написання матеріалу під Радою почалися сутички... 
На момент закриття ВР біля парламенту було встановлено близько двох десятків двомісних наметів та три великі армійські намети. Переважно всі вони – порожні...

Олена Мігачова, Київ

Фото: Володимир Тарасов, Укрінформ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-