Освітній закон: Сіярто висунув Клімкіну умову, інакше домовлятися не хоче - ЗМІ

Освітній закон: Сіярто висунув Клімкіну умову, інакше домовлятися не хоче - ЗМІ

460
Ukrinform
Під час зустрічі глав МЗС України та Угорщини у Будапешті Павло Клімкін переконував угорського колегу, що головне завдання українського закону «Про освіту» - створити такі умови, за яких кожен громадянин може реалізувати себе в Україні. 

В одночас Петер Сіярто заявив, що Україна та Угорщина мають різні підходи щодо цього закону, повідомляє Радіо Свобода.

Зокрема, Клімкін переконував свого угорського колегу, що Закон України «Про освіту» спрямований не проти людей, а в частині, яка стосується освіти етнічних громад, має головним завданням створити для них такі умови, за яких кожен громадянин може реалізувати себе в Україні.

 На прес-конференції після перемовин український міністр наголосив: якщо бодай один громадянин України не володіє добре українською мовою, він буде позбавлений багатьох можливостей.

Клімкін також повідомив, що жодна школа національних меншин не буде закрита, і так само жоден педагог не втратить роботу через новий освітній закон.

Водночас український міністр вважає, що представникам нацменшин в Україні, попри знання своєї рідної мови, необхідно добре володіти і державною мовою також.

Клімкін підкреслив, що українська сторона завжди відкрита як на рівні міждержавного діалогу, так і в рамках міжнародних форумів.

Водночас міністр закордонних справ Угорщини Сіярто зазначив, що, як він вважає, набагато більша біда в тому, що закарпатські угорці зовсім по-іншому бачать стан справ із реформуванням освіти, ніж українська влада. За його словами, метою Угорщини є не війна заяв чи обмін дошкульними зауваженнями як такими, а досягнення таких домовленостей, згідно з якими, українські угорці матимуть ті самі мовно-освітні права, як і до ухвалення нового закону України «Про освіту».

Він, однак, додав, що поки тамтешня угорська громада не визнає, що задоволена станом справ, Угорщина не скасує свого рішення про небажання підтримувати важливі для України ініціативи на міжнародному рівні.

За словами Сіярто, консультації з українською стороною можуть бути результативними тільки за умови, якщо в Києві переглянуть на законодавчому рівні статтю сьому освітнього закону, яка, на переконання угорської влади, «утискає» мовно-освітні права національних меншин в Україні.

Як повідомлялося, 12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи за підсумками термінових дебатів щодо ухвалення в Україні закону «Про освіту», ухвалила резолюцію з рекомендаціями для України. У рішенні ПАРЄ засуджує те, що Верховна Рада України ухвалила закон про освіту, зокрема норму про мову освіти, без консультацій із представниками національних меншин. ПАРЄ просить владу України забезпечити виконання висновків Венеціанської комісії повною мірою. 

Український закон «Про освіту» набув чинності 28 вересня. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких країнах. Зокрема, в МЗС Угорщини пообіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через закон про освіту; в Києві такі заяви Будапешта назвали істеричними. Крім того, з критикою закону виступали Румунія, Болгарія, Греція, Польща і Росія, а також президент Молдови.

Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошувала, що закон не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначала, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додала, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні. 

Президент України Петро Порошенко, який підписав закон, при цьому закликав Міністерство закордонних справ і Міністерство освіти України провести необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи. Він також заявив, що мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам.

Раніше в МОН повідомили, що статтю 7 Закону «Про освіту», яка викликала стурбованість у кількох державах-сусідах України, вже надіслали на розгляд Венеціанської комісії.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-