Провести Україні свої правки у ПАРЄ завадила низька явка депутатів – Береза

Про це в коментарі Укрінформу сказав член української делегації у ПАРЄ Борислав Береза.

"Ми "протягнули" всі правки, які хотіли. Якби "збили" білінгву - було б ідеально. Ми змогли "збити" їхні правки і протягнути наші, але ми не збили одну з найголовніших їхніх правок - про білінгву шкіл", - пояснив депутат.

Серед причин він назвав низьку явку депутатів на сьогоднішню сесію.

"Сьогодні зал був порожнім на дві третини. У залі були присутні представники Молдови, Румунії, Угорщини, Греції, Сербії, так званий "російський пояс"... Ми бачили, як приймалися рішення - голосами 41 на 43. І це теж говорить про те, що кількість людей, присутніх на сесії, не дала можливості реалізувати український сценарій", - уточнив Береза.

Причиною низької явки він назвав переобрання складу французької та німецької делегацій.

"Проблема у тому, що дуже багато лише входять в курс справи і поки ще не усвідомлюють всієї відповідальності присутності на кожному засіданні", - сказав нардеп, підкресливши, що РФ веде у ПАРЄ гру, використовуючи всі можливості для просування своїх інтересів.

Як відомо, в ході сьогоднішнього голосування щодо правок до резолюції стосовно українського закону про освіту було затверджено поправку, ініційовану румунськими та угорськими депутатами, згідно з якою із документа прибрали згадку про білінгвістичність шкіл (викладання 60% предметів українською та 40% мовою нацменшин).

Із мінімальною різницею тих, хто проголосував "за" вдалося скасувати внесені угорськими та румунськими представниками правки про виключення з документа формулювань про "право України захищати державну мову", про те, що мова є об'єднуючою ланкою в державі, також згадку про те, що школи із винятковим викладанням мовами нацменшин (у т.ч. українською) в Угорщині та Румунії відсутні.

Натомість із документа було видалено згадку про те, що навчання виключно мовою національної меншини, має негативний вплив у майбутньому - при влаштуванні на роботу, вступі до вищих навчальних закладів, зверненні до держструктур.