Рада хоче узаконити лобістів

Рада хоче узаконити лобістів

Укрінформ
Автори та розробники законопроекту “Про забезпечення прозорості та законності комунікації з суб'єктами владних повноважень”, яким пропонується легалізувати лобізм, зазначають, що прийняття закону дозволить зробити прозорою цю діяльність на основі практики ЄС в цій сфері.

На цьому вони наголосили в ході дискусії “Навіщо Україні закон про лобіювання?”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Один із авторів цього законопроекту Мустафа Найєм  (фракція “Блок Петра Порошенка”) зазначив, що врегулювання цієї діяльності є вимогою країн- партнерів України, а також передбачено у Антикорупційній стратегії держави, прийнятій у 2014 році.

Депутат підкреслив, що врегулювання цієї сфери є вимогою країн-партнерів України, а також передбачене у  Антикорупційній стратегії, прийнятій у 2014 році.

“Ми розуміємо, що він буде викликати питання і ми відкриті до будь-яких дискусій, розуміючи, що є чутливі моменти, які стосуються не чіткої визначеності в нашій країні і в нашому розумінні цієї діяльності, а також із відсутністю культури, що можуть привести до такої дискусії”, - зазначив він.

Адвокат, керуючий партнер  компанії “Pavlenko Legal Group” Олександра Павленко, що безпосередньо займалася розробкою законопроекту, підкреслила, що положення законопроекту базувалися на європейській практиці врегулювання лобізму. “Ми хочемо врегулювати і дати шляхи, по яких бізнес може ходити і може комунікувати. Але він повинен розуміти, що він повинен діяти відкрито через людей, які будуть зареєстровані як лобісти чи як лобістські організації, які прийняли рішення працювати саме в цьому виді діяльності, які будуть діяти на основі контрактів із зазначенням предмету діяльності і замовників”, - підкреслила Павленко. За її словами, законопроектом пропонується визначити, що є 2 критерії, які визначають діяльність як лобістську: “ це зміна законодавства і здійснення цієї діяльності за оплату”. Вона зазначила, що в разі прийняття законопроекту наступними кроками буде ініціювання внесення змін до Регламенту Ради. “Якщо в роботі лобістська норма, яка просувається у відповідності із певним механізмом, то всі заключення лобістських організацій мають  додаватися на сайті Верховної Ради, так само як додаються пояснювальні записки, що надасть можливість ознайомитися із цими заключеннями”, - зазначила вона. Окрім того, ці зміни також дозволять представникам лобістських організацій бути присутніми на засіданні комітету при розгляді лобістських законопроектів. 

Громадський діяч Карл Волох підкреслив, що в законопроекті є дискутивні положення, які ймовірно викличуть найбільше заперечень. Зокрема, це визначення законопроектом, що лобістську діяльність не можна буде суміщати з юридичною, а також встановлення, що лобістська діяльність – виключно підприємницька і громадські організації не зможуть офіційно займатися лобізмом. “Багато юристів будуть проти, тому, що вони зараз суміщають юридичну діяльність із лобістською. Також, очевидно, ми зачіпаємо громадські інтереси”, - підкреслив він.

Читайте також: Земан у питанні Криму втручається не у свої справи – словацький політолог

Волох також заявив, що є домовленість з коаліцією щодо підтримки законопроекту. За його словами, очікується, що на наступному пленарному тижні він буде включений до порядку денного.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-