Форум YES-2017: це була зрада, чи перемога? - 18.09.2017 19:32 — Новини Укрінформ
Форум YES-2017: це була зрада, чи перемога?

Форум YES-2017: це була зрада, чи перемога?

Аналітика
1950
Ukrinform
У Києві закінчилася 14-та конференція YES, якій прогнозували провал через її багаторічного організатора Віктора Пінчука

Після ініціативи більш ніж піврічної давнини, яку висловив ініціатор та багаторічний організатор Віктор Пінчук у американському виданні The Wall Street Journal про доцільність «болючих компромісів» щодо Криму та Донбасу, багато хто вважав, що цьогорічний форум YES може провалитися. Дехто з журналістів відмовився від пропозиції висвітлювати форум. У ЗМІ йшлося і про те, що саме підприємство мільярдера Пінчука купує антрацит з окупованих територій. І напередодні форуму кілька народних депутатів навіть повідомили, що готуються до створення альтернативи форуму «Ялтинської європейської стратегії» і закликали його бойкотувати.

Але схоже, що провалу не сталося. У щорічному форумі, який з 2014-го року через анексію Криму проводиться не в «літній столиці України» Ялті, а в столичному Мистецькому арсеналі, взяли участь понад 350 помітних політиків, дипломатів, бізнесменів, громадянських активістів та експертів із 34 країн світу. Сам же Віктор Пінчук обачливо змінив свою позицію, запропонувавши надалі завершувати зустрічі висловом «До наступного року в Ялті!» Ну, це майже як у знаменитому єврейському побажанні: «Цього року тут, а наступного – в Єрусалимі». Щоправда, його реалізації євреям довелося чекати майже дві тисячі років… Залишається сподіватися, що українцям доведеться очікувати повернення в Крим трохи менше, скажімо, в тисячу разів!

Хоча форум YES не має глобального впливу на світову політику, але для нас він важливий тим, що відображає сприйняття України світом: що думають про нашу країну сильні світу цього і які перспективи бачать з точки зору свого поважного досвіду. Попри те, що це була зустрічі із переважно вже колишніми першими особами, але свого часу впливовими політиками, вони передають настрій і асоціації, які Україна викликає сьогодні у світі. Відтак, аби підвести підсумок цьогорічного форуму YES, Укрінформ попросив політологів оцінити його і поділитися своїми враженнями про загальний настрій, що там панував.

Віктор Небоженко, політолог, директор соціологічної служби «Український барометр»:

«Цьогорічному форуму YES я би не поставив п’ятірку, а от трійку з плюсом – сміливо»

«Форум не провалився, і дуже добре, що Віктор Пінчук після тієї недолугої статті про здачу Криму в обмін на мир все таки наважився його провести. Причому там порушувалися не лише зовнішньополітичні, а й що важливо - внутрішньополітичні питання, і учасники форуму щиро і відверто висловлювали власну точку зору, тут відбувся обмін думками.

Інша річ – на форумі звучали неадекватні заклики, що, мовляв, через рік ми проведемо форум вже в Ялті. Таких речей допускати не можна, це некрасиво. Так само колись один з українських генералів говорив про те, що наступний парад ми проводитимемо в Донецьку...

У принципі і Захід, і українська громадськість, і тим паче політичне керівництво України, отримали чіткі оцінки як щодо внутрішньополітичних питаннях, так і щодо зовнішніх. І в цьому сенсі форум виконав свою роботу. Цьогорічному форуму YES я б не поставив п’ятірку, а от трійку з плюсом – сміливо.

Я не бачу особливих недоліків форуму, звісно, кожна сторона залишилася при своїй думці. Певний шок викликало небажання Президента скликати антикорупційні суди – тоді невідомо, навіщо створена антикорупційна прокуратура? І Захід цим також шокований. Але зате ми тепер знаємо думку Президента про судову реформу.

Щодо настрою форуму - всі учасники були дуже обережні, бо розуміли, що рух України до ЄС стримується двома речами – елітною корупцією і війною з Росією. Це два довгограючі фактори, зрозумілі і українській стороні, і практично всім присутнім. Тому ні в кого не було ілюзій, що теж дуже важливо».

Петро Олещук, політолог, викладач КНУ імені Тараса Шевченка:

«На форумі так само лунали традиційні заклики про необхідність боротьби з корупцією, реформування тощо, тобто набір стандартних тез, який лунає ледь не щодня»

«Оскільки у форумі взяли участь перші особи української політики, а також представники західної політики, хоч і не діючі, то говорити про провал не доводиться.

Але насправді якоїсь користі від цьогорічного форуму я не відчув. Хоч і була велика кількість значимих у минулому світових політиків, але по їхніх виступах я не зробив висновків, що вони добре відчувають нинішній політичний, геополітичний контекст, і що вони надали справді корисні для України поради. Стосовно ж виступу українських політиків – то за великим рахунком вони теж нічого нового не розповіли, не запропонували нових ідей.

Щодо перспектив України – на форумі так само лунали традиційні заклики про необхідність боротьби з корупцією, реформування тощо, тобто набір стандартних тез, який лунає ледь не щодня».

Олеся Яхно, політолог:

«Цей форум був одним із найкращих за останні роки, але це не стільки результат самого форуму, скільки - зовнішньополітична кон’юнктура»

«Цей форум був цікавий і навіть вдалий через значну присутність фігур світової та української політичної сцени. Тематично він був дуже широким – агресія Російської Федерації, Крим, Донбас, внутрішні українські питання. Важливо, що зачіпалися питання перспективи – безпека, членство в НАТО... Лейтмотивом був Крим. А з огляду на те, що півроку назад Віктор Пінчук робив заяви, які не були сприйняті українським суспільством, такий підхід був правильним.

Особливо цікавою видалася тема щодо майбутнього Російської Федерації. Україна і світ вже зрозуміли наміри Росії, але після президентських виборів – на нас чекає невідома і непрогнозована Росія і це теж нестиме нові загрози для України.

Активно обговорювався «план Маршалла» для України, необхідність більш активної фінансової допомоги для структурних реформ і розвитку економіки. Важливо, що аналізувався загальний контекст, адже ми не існуємо безвідносно до світових процесів. Звучало й те, що взаємодія ЄС з Україною може стати стимулом для пожвавлення процесів всередині самого Європейського Союзу.

Цей форум був одним із найкращих за останні роки, але це не стільки результат самого форуму, скільки - зовнішньополітична кон’юнктура. Скажімо, а початку року вона, кон’юнктура, не виглядала так привабливо для України, як зараз. Тоді в США тільки-но відбулися вибори, і позиція нової адміністрації Трампа відносно України і Росії була невідомою. Зараз же ми маємо чітку позицію – бажання здійснювати реальні кроки для початку деокупації України. Я маю на увазі розмови про миротворчу місію, про надання летальної зброї для оборони, чіткі оцінки того, що Росія – агресор. Так само і в Європі – вибори в Нідерландах, Франції, а незабаром в Німеччині мають не той результат, на який розраховувала Росія.

Форум засвідчив, що в Заходу існує єдина позиція в оцінці російської агресії – заяви були досить чіткі, ніхто не говорив, що потрібно йти на якісь компроміси. У нас є міжнародна підтримка, яку сформувати і утримати було дуже важливо. Ми також побачили реальну дискусію про процеси, які відбуваються в Україні, а це означає зацікавленість. Цього року, на щастя, вже не треба було нікого переконувати в базових речах, тому дискусії були навколо того, якими методами і темпами досягти спільної мети».

Юлія Горбань, Київ

Перше фото: Слово і Діло

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>