Кібервійна проти України: вкотре і знову помилка «404»

Кібервійна проти України: вкотре і знову помилка «404»

Аналітика
Укрінформ
Вбивство полковника ГРУ, вірус Petya.A.  - українців «привітали» з Днем Конституції

Напередодні одного з найбільших українських свят — річниці прийняття Основного закону держави — сталось кілька резонансних подій, що додали відповідного настрою напередодні святкування. О пів на дев’яту ранку в Солом’янському районі Києва було підірвано автомобіль полковника Головного розвідувального управління Максима Шаповала. Полковник загинув. А вже по обіді безліч українських об’єктів державного значення, включно з аеропортами, банками, енергокомпаніями, урядовими установами та Національною кіберполіцією, стали жертвами комп’ютерного вірусу. Про “російський слід” у вбивстві військового та в хакерській атаці заговорили майже всі і майже одночасно. «Совпадение», як казав один відомий персонаж, було аж занадто очевидним.

Вбивство полковника Шаповала — два зайці одним махом

Ранок почався з повідомлення про потужний вибух в Києві — на Солом’янці підірвався автомобіль. Далі ж події почали розгортатись з неймовірною швидкістю — з’явилась інформація про особу вбитого — Максима Шаповала, полковника ГРУ. Далі подію кваліфікували як теракт, в якому одразу звинуватили північного сусіда. Хоча звучали і альтернативні версії про бандитський перерозподіл влади та потоків.

Тенденція останнього часу — вбивство ключових фігур шляхом підривання автомобілів. Зокрема, 31 березня таким же чином було вбито заступника начальника відділу контррозвідки донецького управління Служби безпеки України полковник Олександр Хараберюш. Сюди ж гармонічно вписується також замах на Адама Осмаєва та Аміну Окуєву, що відбувся 1 червня. На думку журналіста Богдана Буткевича, це свідчить про зміну вектору політики Кремля — тепер їх ціллю є нова українська військова еліта.

“Наразі основною ціллю російських терористів є конкретні люди у вищому керівництві ЗСУ та СБУ, які займаються непублічною боротьбою з ними.

Понад те - найчастіше мова йде про нове покоління військових. Вони молоді, віком близько 40 років, сформувалися і отримали кар'єрне зростання через російсько-українську війну. Тобто не заражені вірусом «руського міра» та не завербовані в свій час російськими спецслужбами. Росіяни чітко розуміють, що головна загроза для них - це формування нової військової української еліти. Тому вони намагаються грати на випередження й вбивати її найважливіших представників. Щоб залякати та показати - мовляв, й не мрійте стати нам справжніми суперниками”, - зазначає Богдан Буткевич.

Тож вбивство полковника ГРУ Максима Шаповала, безумовно, грає на користь Росії з двох причин. По перше, це є черговим фактором ескалації стану в країні, а по друге — ліквідація представника військової еліти України, який своїми діями становить їм загрозу. Вбили двох зайців одним вибухом, не інакше...

Вірус Petya.A., звісно, не Wanna Cry, але загроза від того не зменшується

Комп’ютерні атаки є доволі популярним інструментом впливу на суспільство. Варто хоча б згадати події, що стались півтора місяці тому, - світова кібератака вірусу Wanna Cry, яка зачепила більше половини країн світу. Резонанс, який вона спричинила — неймовірний. Найбільш болюча тема — атака на лікарні Великобританії — під загрозою опинилось життя людей. Але, дякуючи оперативній роботі співробітників Майкрософту та розробникам антивірусів, реальних смертей вдалося уникнути.

Вірус, що нині атакував Україну, не має аналогів. Якщо “старі” продукти працювали за схемою “хробаків” - передавались через електронну пошту або через сайти підозрілого змісту, то Petya.A. - модернізований. Він передається через мережу, провайдерів інтернету і не потребує втручання користувачів персонального комп’ютера.

Також неймовірною є швидкість поширення вірусу Petya.A - за кілька годин ним були атаковані сервери Кабміну, обох столичних аеропортів, Нової пошти, мережі автосалонів по всій Україні, банківські системи, метрополітен і т. д. Хоча швидкість поширення не рекордна — в 2003 році вірус “Helkern” за десяток хвилин заразив близько 75 тисяч комп’ютерів у світі. Попередній  Wanna Cry за добу заразив близько 60 тисяч пристроїв. Яким виявиться результат Petya.A ще не зрозуміло, але в масштабах України він, можна вважати, вже «переможець».

Щодо країни походження вірусу, то для вітчизняних спецслужб вона не стала несподіванкою. Заява секретаря СНБО Олександра Турчинова – тому підтвердження. Можливо ми спостерігаємо чергову спробу Росії дестабілізувати ситуацію, як в середині політикуму України, так і серед пересічних громадян.

Росія вже неодноразово використовувала віруси для атаки на комп’ютерні системи державних установ інших країн. Зокрема, в 2007 році були пошкоджені комп’ютери естонського уряду,  парламенту, банків та інших об’єктів державного значення. Причиною атаки було загострення стосунків між країнами — естонський уряд ухвалив перенесення пам’ятника невідомому солдату в Талліні, чим викликав невдоволення проросійської частини населення. В свою чергу, виконання атаки було покладене на підконтрольне РФ Придністров’я, про що тоді заявили лідери руху “Наші” - безпосередні організатори кібератаки.  На щастя для естонців, окрім тимчасового припинення роботи сайтів держустанов та неможливості проводити банківські операції впродовж 4 годин, інших наслідків не було.

Ескалація ситуації в країні напередодні свят — ще одна особливість гібридної війни

Ведення війни Росією проти України має свої характерні особливості. Однією з них була ескалація подій напередодні чи під час загальнонаціональних свят. Згадаймо, зокрема, трагедію 2 травня 2014 р. в Одесі або Іловайський котел в кінці серпня того ж 2014 року. Ці події дивним чином співпадають з травневими святами та Днем незалежності відповідно. Щоб довести, що це не збіг, варто згадати цьогорічний Великдень з бойовими діями в Авдіївці, або ж  теракт під Волновахою як раз напередодні Старого Нового року — 2015.

На думку соціолога Андрія Єременка, тенденція атакувати, коли ми до цього найменш готові — стандартна тактика ворога. «В Росії є така болячка – «присвячувати» атаки до якихось дат. Всі це вже прекрасно знають. І тому за великим рахунком сказати, що Росія змогла суттєво нашкодити або морально виграти за рахунок цієї тактики — не можна. Суспільство вже настільки звикло до «гебешної» підступної манери нападу, що ніхто навіть на дивується. Тому навряд чи реакція суспільства буде дуже сильною та тривожною», - зазначив Єременко.

Дійсно, не дивлячись на масштаб уражень та клопоту, завданих вірусом, Україна, схоже, добре відреагувала на атаку. Незабаром після того, як розповсюдились новини про напад, офіційний аккаунт України в Twitter закликав громадян не панікувати. І проілюстрував заклик гумористичним мемом де, собачка в капелюсі сидить за кухонним столом в кімнаті охопленій полум'ям, але собачка посміхається і каже: «Все в порядку».

Микола Романюк, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-