Верховна Рада починає фінальну дію політичного сезону «білими». Як закінчиться «партія»?

Верховна Рада починає фінальну дію політичного сезону «білими». Як закінчиться «партія»?

Аналітика
2640
Ukrinform
Без реформ не вижити нікому – ні суспільству, ні еліті – нехай ця констатація «переслідує» Раду наступні два місяці

Сьогодні після тривалої перерви відновлюються пленарні засідання сесії Верховної Ради, яка у липні традиційно завершить офіційний політичний сезон. Чого чекає суспільство від роботи народних обранців у фіналі політичного сезону, і що воно отримає насправді? На таке питання Укрінформу відповіли експерти - Сергій Таран, Вадим Карасьов, Тарас Чорновіл та Олександр Кочетков.

Сергій Таран: «Пріоритет для парламенту – судова і земельна реформи»

- Насамперед Верховна Рада має зайнятися реалізацією розпочатого курсу на судову і земельну реформи, а також на сприяння залученню інвестицій, конкретніше – поліпшити умови ведення бізнесу.

Крім того, пріоритетом також є зміцнення оборони України - будь-які законопроекти у цій сфері є найнеобхіднішими. Чи можна все це зробити до літніх канікул? Якщо чесно, конкретної відповіді на це питання у мене нема. Інколи депутати ухвалюють вдалі рішення, інколи не встигають. Тому я не наважуся зробити якісь узагальнення, тому що в узагальненнях ніколи не видно правди. Час покаже.

Вадим Карасьов: «Депутатам першочергово потрібно взятися за пенсійну реформу»

- До літніх канікул Верховна Рада мала б ухвалити основні закони, які б дали поштовх економічним і взагалі структурним реформам. Зараз для такої реформаторської роботи непогані умови. Вимушені канікули пішли депутатам на користь, Верховна Рада заспокоїлася, як і, власне, політична ситуація: штормить вже не так сильно, як це було півроку або рік тому. Відтак першочергово потрібно взятися за пенсійну реформу, яка вирішить проблему дефіциту Пенсійного фонду.

Ця реформа майже готова. Уряд використав парламентську паузу, підготував цей закон, знявши усі неоднозначні моменти, аби досягти компромісу і відкрити дорогу до голосування в парламенті. Це перше. Друге – ухвалити фаховий і без надмірної політизації закон щодо запровадження ринку землі. Можливо, до літніх канікул це не вдасться зробити, але політичний, законодавчий, професійний ґрунт для такого закону підготувати можна, щоб восени проголосувати. Третє - медична реформа, яка вже почалася, але тут потрібно визначитися із затвердженням міністра охорони здоров’я, адже пані Уляна Супрун досі лише виконувач обов’язків, що з точки зору процесу медичної реформи є не надто гарним сигналом. Крім того, потрібні ще кілька законодавчих рішень, які б остаточно сформували доктрину і прикладні моменти проведення цієї реформи.

Тарас Чорновіл: «Спочатку потрібно реформувати Верховну Раду, інакше все буде марно»

- Перше, що мали б зробити депутати – ухвалити закони, які б реформували роботу парламенту. Це пропозиції екс-президента Європарламенту Пета Кокса, підтримані нашим спікером Андрієм Парубієм і групою народних депутатів. Там все виписано стосовно того, що і як потрібно зробити, аби парламент міг нормально працювати. Адже зараз там суцільна катавасія – одні працюють, інші байдикують, треті свідомо саботують. Думаю, що саме з цього варто починати, інакше всі наші побажання будуть марними.

Інше, можливо – не менш важливе завдання парламенту – законопроект про Конституційний Суд України, з якого до повторного другого читання мали вичистити надмірності соціального характеру, бо це щось абсолютно ненормальне, коли місячна зарплата судді більша, аніж річна Президента, плюс пропонується такий соціальний пакет для судді, що це не може не викликати обурення в суспільстві. Потрібно вичистити законопроект від подібного, щоб ухвалити його. Крім того, аби судові справи рухалися нормально і не було надмірних затягувань, які маємо сьогодні, треба вносити зміни до кримінально-процесуального кодексу України.

Звісно, нам конче потрібні і земельна, і пенсійна реформи. Якщо парламент цього року вкотре проігнорує пенсійну реформу, то з наступного року пенсії узагалі перестануть виплачувати, бо система просто вмре. Щодо земельної реформи, то буде страшний спротив. Однак ми не запустимо ринковий механізм у цій сфері, якщо не буде знято мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Потрібно лише одне голосування, адже земельна реформа була виписана ще у 2000-му році. І всі нинішні противники цієї реформи тоді билися проти комуністів і добивалися, щоб цей ринок землі був уведений. Але потім популісти взяли гору і почали гратися в протилежне. Тобто, все вже є, треба лише зняти мораторій, звісно, із застереженнями, запропонованими урядом: не більше 200 гектарів у власності фізичної особи плюс заборона на 10 років продажу землі іноземцям.

Олександр Кочетков: «Три ключові питання: уряд, голова Нацбанку і демонстрація стабільності або нестабільності Верховної Ради»

- Найперше - парламент має вирішити питання відповідальності уряду за соціально-економічну ситуацію в країні, зокрема - посилити економічний блок уряду. Друге питання стосується голови Нацбанку. Пані Валерія Гонтарєва зараз у відпустці, але юридично залишається на посаді. Її обов’язки перейшли до Якова Смолія. А ми знаємо, що будь-який «виконувач обов’язків», особливо Нацбанку, – це не та людина, яку всерйоз сприймають у світовому банківському співтоваристві.

Ну і, нарешті, третє. В Україні ніхто фактично не визнає можливість дострокових парламентських виборів. А вони тим часом готуються. Про це свідчать усілякі агітаційні відеоролики, які час від часу бачимо на телеекранах. Тому парламент має так чи інакше відповісти: у нас прозора політична ситуація чи навпаки – криза і найближчим часом країну очікують потрясіння? Тобто, є три ключові питання: це уряд, голова Нацбанку і демонстрація стабільності або нестабільності Верховної Ради. На жаль, особисто я від парламенту нічого не очікую. Думаю, що знову будуть суперечки, вирішення другорядних питань і багато виступів з дуже правильними словами, але без конкретних дій.

Коментар Укрінформу:

Як бачимо, політологи формулюють найважливіші, на їхню думку, питання, які мала б розглянути і, головне, вирішити Верховна Рада. Але ніхто не певен, що депутати саме так і зроблять. Іншими словами, ніхто не береться прогнозувати, що і з якою ефективністю вирішать депутати до липня цього року. Про це, до речі, свідчить і загальний характер прогнозів на роботу парламенту у вітчизняних ЗМІ.

Як правильніше назвати таку ситуацію – політичною нестабільністю, політичною невизначеністю, недовірою до парламенту, що звісно, погано, чи, навпаки – ознакою того, що, оскільки парламент безумовно усвідомлює найважливіші проблеми країни, то – раніше чи пізніше – ми таки просунемося вперед у ключових реформах, а це вже, звісно, добре? І тут певної відповіді ніхто дати не може. Залишається лише сподіватися, що друге все ж переважить перше. Назад дороги нема не тільки в країни, а й у влади. І тупцювати на місці часу вже нема. Справжні реформи неминучі хоча б тому, що без них не вижити нікому – ні суспільству, ні еліті. На цьому тримається наша головна підстава для оптимізму.

Мирослав Ліскович, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-