Одеські диверсанти: уламки Куликового поля, «помічники рятівників» і битва за Україну
У той час, як інформстрічки забиті думками про вбивство колишнього російського депутата Держдуми, який втік до України, коли могутні інформаційні списи ламаються з приводу російської претендентки на участь у «Євробаченні 2017», «за кадром» часто залишається інша інформація. Така, як, наприклад, повідомлення СБУ про затримання 9 агентів російських спецслужб, які працюють на території України.
ОДЕСЬКІ ДИВЕРСАНТИ
Битва за Україну, за мізки українців триває. І це одна з найголовніших битв за нашу країну, яка ведеться російськими спецслужбами проти нас. Кремлівські проекти «народних недореспублік», виходячи з інформації української держбезпеки, не завершені.
Напередодні СБУ заявила про затримання 9 членів «агентурної мережі російських спецслужб».
«За нашою інформацією, безпосередньо до створення цієї мережі було причетне Головне управління розвідки Збройних сил РФ. Резидентурна мережа, яка була створена з діючих і колишніх військовослужбовців, отримала першочергове завдання — агентурне проникнення на об'єкти критичної інфраструктури південних областей нашої держави, збір інформації про ці об'єкти, проникнення на військові об'єкти ЗСУ та збір відповідної інформації, а також посягання на інформацію з обмеженим доступом, що стосується дислокації українських частин», — заявив керівник апарату голови СБУ Олександр Ткачук.
При цьому начальник головного управління військової контррозвідки СБУ Сергій Левченко повідомив, що даною агентурною мережею керувала жінка з Одеси, яка раніше брала участь у подіях 2 травня 2014 року на Куликовому полі.
«Нами задокументовано виїзд цієї жінки в Крим, де вона пройшла навчання в розвідувальному центрі ГРУ Генштабу РФ. В її навчанні брали участь куратори безпосередньо з Москви.
Під час навчання в Криму з нею були відпрацьовані легенди прикриття роботи групи на території України, були відпрацьовані завдання цієї групи, а також розміри грошової винагороди за ту інформацію, яку група повинна була надавати центру РФ», — заявив Левченко.
При цьому російська сторона офіційно ніяк не коментує цю заяву СБУ. Навіть російське зомбобачення «спускає» інформацію про затримання агентів, суто підкріплюючи «експертними думками» кишенькових політологів, експертів, керівників різних «вселенських дослідних інститутів» і їм подібних.
При цьому той же кремлівський телеканал РЕН-тб інформації про затримання російських агентів в Одесі публікує відео якихось «українських диверсантів», які розповідають про те, як у СБУ їх вербували для вбивства глави т. н. ДНР.
Якою логікою керуються співробітники РЕН-тв при публікації такого матеріалу - загадка. Зрозуміло одне: новина про те, що СБУ викрила чергову російську агентурну мережу – дуже неприємна для Росії, і «російські журналісти» по команді почали підміняти поняття і тут.
Як завжди, керуючись планом: «Ну і що, що ви там якихось незрозумілих диверсантів затримали, а у нас є відео людини, яка говорить про те, що СБУ готувало ліквідацію Захарченка».
Причому, на відміну від офіційного брифінгу СБУ, де була оприлюднена інформація про розкриття агентурної мережі російських спецслужб, той же РЕН-тв ніяк не пояснює, що це за людина в кадрі в опублікованому відео, яка розповідає про підготовку теракту в ДНР.
Така російська реальність - мас-медіа давно вже не грають роль інформаторів громадян, це передові загони кремлівської пропаганди, а заляканим росіянам пропонується вірити на слово всьому, що показує російський «зомбоящик».
ОДЕСЬКА АНТИНАРОДНА РЕСПУБЛІКА
Головна суть інформації СБУ в тому, що війна за Україну триває далеко не тільки на Донбасі. З 2014 року мало що змінилося.
Менш ніж рік тому СБУ повідомляло про те, що під слідством перебувають 13 агентів російських спецслужб, відкрито 76 кримінальних справ за статтею «держзрада» і три за шпигунство.
Стосовно 22 осіб вже набув чинності звинувачувальний вирок, в їхньому числі є кадровий полковник ГРУ РФ.
Чергове знешкодження російських шпигунів-диверсантів саме в Одесі не випадкове. Одеса – один із найважливіших стратегічних районів України. Це торгові порти, кордон з кількома країнами, штаб і головна база ВМФ України. При цьому розташування деяких південно-західних районів Одещини є дуже зручним для «гібридної анексії» за планом Донбасу. Якщо б Україна виявилася слабшою, ніж вона є, крім т. з. ДНР і ЛНР, зараз була б і ОНР - «Одеська народна республіка».
Був чіткий план по її створенню, вкладені кошти, надрукована символіка, підготовлені прапори «ОНР», стікери, листівки. Початком захоплення Одеської області можна вважати оголошення про створення якоїсь «Народної Ради Бессарабії» у 2014 році – маріонеткового самопроголошеного «парламенту», який повинен був створити на базі 9 районів Одеської області «Бессарабську народну республіку».
Голова СБУ Василь Грицак не так давно повідомляв, що під планами по «Бессарабській народній республіці» розумілося «відторгнення» від України цієї території до квітня 2015 року.
«Планувалося, висадивши в повітря два мости, створити «Бессарабську народну республіку» на базі дев'яти районів. Ми вилучили купу документів, які свідчать про те, що був вже кандидат на Південну Бессарабію. За виявленими нами даними, планувався захід «зелених чоловічків» з території Придністров'я, а далі – дестабілізація ситуації в Молдові, Румунії, і захід на Європу гібридної війни», – розповів глава СБУ Грицак.
З цієї ж історії про невдалу «Бессарабську республіку» і минулорічний обмін між Росією та Україною, в результаті якого двоє одеських журналістів полетіли до Росії, а двоє українських політв'язнів - Афанасьєв і Солошенко - були повернуті з російського полону додому в Україну.
Одеські журналісти Гліщинська та Діденко опинилися серед тих, хто піддався на промивку мізків, був завербований російськими спецслужбами і власноруч понівечив собі життя через 10 тисяч доларів, отриманих як гонорар за роботу з розкрутки «Народної Ради Бессарабії».
Зі всіх оприлюднених СБУ документів про це «ОНР-підприємство» стало зрозуміло, що план Луб'янки щодо Одеси провалився у 2014 році через банальну причину – виділені кошти «нові сепаратисти» просто розікрали.
Замість «реальних справ» в Інтернет вкидалися смішні відеоролики про те, як «тисячі одеситів бунтують проти київської хунти, вимагаючи незалежності», де на кадрах відео показувалася невдала постановка вистави за участю 10 поганих акторів, які нібито перекривають якусь дорогу в Одесі і перевертають гнилу радянську машину з нібито стікером «Правого сектора» на лобовому склі.
Велика робота і засоби по відторгненню Одеси за планом «народних республік» була провалена. Луб'янку чисто по-одеськи «розвели», при цьому здавши двох своїх журналістів, які шукали фінансового щастя.
Куратори «одеських народників» тоді уникли відповідальності. І не заспокоїлися.
ВІДЛУННЯ «КУЛИКОВОГО ПОЛЯ»
Затримані днями російські агенти – це відлуння того самого «Куликового поля», продовження проекту, в який були вкладені кошти.
Одеса – складний регіон у політичному плані. Ніякого «Куликового поля» не могло бути ні у Львові, ні в Києві, ні в Харкові, незважаючи на спробу захоплення влади у «першій столиці УРСР» на початку березня 2014 року.
Місяцями в центрі міста існував «антимайдан» у вигляді наметового містечка з російськими прапорами. І невідомо, що було б далі, якби не напад на проукраїнських активістів 2 травня 2014 року.
Так, загибель людей на Куликовому полі, навіть тих, які «прийшли вмирати за росіян» – це трагедія. Загиблі – громадяни України, одесити. Вони стали жертвами своєї довірливості та гарної роботи хлопців з Луб'янки.
Цю трагедію досі використовують у Кремлі для своїх потреб. Ще наприкінці 2014 року, коли я жив і працював у Москві, мені випадково довелося поговорити з незнайомою людиною, яка поміж ділом звернулася до мене: «А ти на Донбас не збираєшся?»
Потім вона розповіла мені, що має намір їхати в Донецьк «захищати росіян від фашистів, так само, як робив її дід».
Мотивацією свого потенційного вчинку вона назвала те, що «в Одесі фашисти спалюють росіян на Куликовому полі».
Трагедія в Одесі стала певним символом для задурманених пропагандою росіян якоїсь «боротьби за росіян». І поки одеський суд з численними перенесеннями намагається вести судове слідство щодо подій на Куликовому полі, ті, хто «вижив 2 травня», продовжують напівофіційно збиратися у різних орендованих приміщеннях Одеси, а кремлівські медіа називають їх «антифашистами».
І збори ці, як стало відомо з опублікованої напередодні СБУ інформації, проходять зовсім не як зустріч випускників.
За даними СБУ, група агентів (одержувала «гонорари» як в рублях, так і в доларах і гривнях), якою керувала одна з тих, хто «вижив 2 травня», і до складу якої входили, зокрема, і «родичі загиблих», виконувала завдання по проникненню (працевлаштування і зав'язування знайомств) на об'єкти критичної інфраструктури (газопроводи, водопостачання, електропідстанції, виробництва, порти тощо). Вони збирали інформацію про об'єкти, у т. ч. і військові, з подальшою передачею кураторам в главк генштабу армії РФ.
Для чого проводилася дана робота? Точно не для того, щоб підгледіти успішний досвід роботи в Україні. Це могло робитися лише з однією метою – для розробки плану по нападу і захопленню цих об'єктів.
Крим мав свою «бомбу» у вигляді неконтрольованого переміщення російської армії на своїй території. До чого це призвело у 2014 році – ми знаємо.
Одеса має свою схожу «бомбу» у вигляді розташованого поруч з держкордоном невизнаного ніким «утворення» під назвою Придністров'я, нафаршированого російським військовим контингентом.
У 2014-2015 роках план по захопленню Одеси не вдалося здійснити – позначилася слабка кадрова політика Луб'янки з підбору агентів в Одесі. Судячи з усього, план переглянули, тепер замість «донбаського плану» по захопленню території під виглядом «створення незалежної республіки», Кремль, можливо, вирішив ввести в дію більш «кримський план».
Люди, які за кремлівські гроші просто зливають Україну, навряд чи мають повне уявлення і про те, як живуть в Росії, і про те, як живуть в т. з. ЛДНР.
Можливо вони переконали себе в тому, що, працюючи на Кремль, вони когось «рятують».
І навряд чи вони бачать в тому, що відбувається аналогії з тим, як свого часу Гітлер «рятував» судетських німців. І тому не замислюються над тим, що у 1938 році, після гітлерівського «врятування» в Чехословаччині, був остаточно спущений курок майбутньої Другої світової війни – найкривавішої в історії людства.
Ці «помічники рятівників» з Одеси напевно думали лише про отримані гонорари, за які в Одесі можна непогано погуляти, і про те, які посади (з обіцяних) вони отримають у майбутньому уряді «Одеської народної республіки».
Про те, що вони можуть стати винуватцями загибелі великої кількості людей та ескалації світової війни, їм, очевидно, на думку не спадало. Чи спадало, але було все одно.
І ця, нехай і не така розкручена в медіа, битва за Україну – зараз набагато важливіша за висмоктування з пальця версій про вбивство російського депутата-перебіжчика або обговорення допустимості виступу російської співачки на «Євробаченні» в Києві.
Поки нашу увагу відволікають провокаціями з дівчиною на інвалідному візку, в Одесі на Куликовому полі продовжують кожне друге число кожного місяця збиратися якісь громадяни, «які шанують пам'ять про росіян, загиблих від рук бандерівців у Будинку профспілок». А люди зі складу тих «куликовців», які залишилися, передають російській армії дані для підготовки захоплення Одеси.
Війна за Україну триває не тільки на Донбасі. Вона триває в мізках українців. І перемогти в ній остаточно можна лише будучи розумнішіми та сильнішими за стратегів з Луб'янки. Думаючи про свою країну, а не про ті картинки, які нам підсовує Москва для відволікання уваги паралельно з підготовкою подальшого можливого вторгнення в Україну.
Дмитро Флорін, Одеса.
