Між словом і ділом. Як Андрій Садовий розмовляє з людьми
У суботу, 11 березня, мер Львова Андрій Садовий розповів «Українській правді»: «Зранку я мав розмову з Аваковим. Коли ми були в Авакова, міністр повідомив, що президент знає про нашу зустріч і запрошує мене на чай… Ми достатньо довго говорили на різні теми, розмова була дуже непроста. Моє перше питання було про наших вояків, волонтерів, які перебувають у полоні, як їх визволяти. Президент дав своє розуміння, він бачить цей складний процес. Моя позиція проста - якщо треба поміняти на наших хлопців 100-200-300-400-500-600, треба міняти! Треба визволити всіх українців, які опинилися в біді. Президент висловив своє бачення… Також ми говорили про блокаду, звучало прізвище Семенченка, Соболєва, Пастуха, він аргументував, що і як треба робити. Я маю своє розуміння з цього приводу. Розмова була дуже важка, Аваков здебільшого слухав».
Це – все, що сказав Садовий про зустріч.
А в понеділок, 13 березня, він написав у Facebook: «З суботніх зустрічей дізнався, що вже незабаром маю отримати від прокуратури повідомлення про підозру у вчиненні кримінального злочину. Звичайно, я не пов’язую це, ані з позицією «Самопомочі» в парламенті, ані з особливостями української політики. Так співпало просто».
А між цими заявами-повідомленнями від Садового у неділю, 12 березня, відбувся з’їзд «Самопомочі», на якому львівський мер виступив з блискучою публіцистичною промовою. Серед іншого, там були такі слова: ««Будівництво політичної партії – це робота з людьми, це пошук і організація активних середовищ, це спільна робота з тими, хто поділяє наші цінності. Я дякую Андрію Куликову за одну дуже важливу тезу. Журналіст, який більшу частину життя присвятив роботі на медіа, зробив нам вчора безцінний подарунок – він закликав йти до людей і говорити з ними, не очікуючи, що наші ідеї будуть донесені через ЗМІ. Бо, при всій повазі до журналістів, не будуть!»
А тепер – підсумуємо ці цитати. Отже, Садовий пропонує «йти до людей і говорити з ними». Чудово і дуже правильно! То й говоріть! Скажіть чітко, яке у Президента бачення вирішення проблеми з полоненими. Він же вам його виклав. Він що, не пристає на вашу «просту позицію», не хоче міняти на «100-200-300-400-500-600»? Якщо ні, то які у Президента аргументи? Говорили про блокаду, і у вас «своє розуміння з цього приводу»? Яке саме, конкретно? Була важка розмова? А чому? Не зійшлися поглядами? А в чому саме розходження? І загалом – який висновок робить мер Львова від зустрічі з Президентом і міністром внутрішніх справ? Мовчить Садовий. Чи, може, у нього якісь зобов’язання не розголошувати, про що говорив з Президентом? Тоді про це треба чітко сказати.
Далі. Про підозру прокуратури, яка незабаром має бути. «З суботніх зустрічей дізнався» - це від Президента та міністра Авакова? Чи були якісь інші зустрічі? А про який «кримінальний злочин» йдеться? Відомо Садовому чи ні? Звісно, зараз серед політиків модно займатися так званим «тролингом» (це про «так просто співпало»), але які можуть бути жарти, хоч і сумні, у розмові з мільйонами людей? Даруйте, але і через наші ЗМІ цілком можна «донести ідеї», треба тільки чітко ці ідеї формулювати простою, доступною мільйонам мовою, а не «тролингом». А журналісти передадуть все слово в слово.
«Самопоміч» - політична сила, що виникла вже після Майдану, але вона попри, так би мовити, прогресивні декларації, вперто продовжує традиційну вітчизняну політичну практику недомовок і натяків, коли пробує говорити з людьми. Вже другий місяць громадська блокада ОРДЛО є найпекучішою політичною темою української політики, а українці – звичайні виборці, а не десяток політологів-експертів – досі не мають чіткої відповіді на питання: блокада – акція «Самопомочі» чи вона тільки співчуває блокувальникам? З кого питати чи кому ордени вручати – однаково – за наслідки блокади? Хто там головний – «Самопоміч» (себто Садовий) чи просто Семенченко? До речі, ніхто не цікавився, який відсоток українських виборців, а їх у нас тридцять з гаком мільйонів, знає, що лідер «Самопомочі» - Андрій Садовий? П’ять чи десять? Усі знають лише те, що він – мер Львова. На офіційному сайті партії нема розділу «керівні органи» чи «керівництво», і лише проглянувши розділ «історія» серед іншого зустрічається словосполучення «лідер партії Садовий». Але ж це не формальний статус – «лідер»! Хто офіційно очолює «Самопоміч»? На сайті відповіді на це елементарне питання нема. І ще: якщо Садовий – лідер партії, то чому на виборах до Верховної Ради він у партійному списку був номером 50? І чому відмовився від депутатського мандату? Хіба справи одного міста Львова для нього важливіші ніж справи у всій країні?
Сама новина про можливе висунення Садовому підозри у скоєнні кримінального злочину, незалежно чи станеться це (можливо, Садовий її оприлюднив заздалегідь саме для того, щоб не сталося) – ще одна свідчення, що градус боротьби за владу в Україні впевнено піднімається. Двох Майданів цілком достатньо, що розуміти: без участі суспільства, точніше – його політично найактивнішої частини, ця боротьба не обійдеться. А отже політикам, які проголосили своєю метою виконання головних вимог Майдану, треба, нарешті, починати розмовляти з виборцями абсолютно серйозно, без фальші і замовчувань. Якщо про ідеали Майдану - це не просто слова, тоді «між крапельками» вже не вийде.
Юрій Сандул. Київ.
