Мільярдер Фірташ ще не голий, але вже напівроздягнений

Мільярдер Фірташ ще не голий, але вже напівроздягнений

2631
Ukrinform
Олігарха Фірташа обсіли збитки. А тепер ще й маячить тюрма. А що у нього залишилось в Україні?

У день оголошення рішення австрійського суду про можливість екстрадиції українського мільярдера Дмитра Фірташа за міжнародні корупційні оборудки до США, його основний медіа-ресурс телеканал Інтер дав лише куций 40-секундний відеоролик. З основним акцентом: вердикт австрійців - ще не визнання вини та не кінцеве рішення Феміди. Також стало відомо, що суд відхилив усі претензії іспанського правосуддя, яке теж претендувало на видачу Фірташа. Відтак, українському олігарху вже не позаздриш.

Торгівельні обмеження з боку Росії, відлучення від дешевого російського газу, втрата активів в результаті окупації Криму та воєнних дій на сході, а також проблеми із американським законом вже даються взнаки для українського олігарха - статки поступово тануть. У 2013 році він займав 4-е місце в рейтингу найбагатших людей України зі статком $3,3 млрд. За рік перемістився на п’яту позицію і за даними журналу "Фокус" володів уже $2,7 млрд. Як дослідив Укрінформ, газові та фінансові «ріки», що живили імперію Фірташа, конкретно всихають. Не виключена і загроза зміни власника. Так і до злиднів недалеко…

До чого веде неправильний вибір штаб-квартири для бізнесу

Здається, процес деолігархізації України оживився, дякуючи австрійським, іспанським та американським прокурорам. Неприємності  у власника Group DF Дмитра Фірташа, одного з найбагатших людей України, почалися у Відні ще в березні 2014 з його арештом. Нагадаємо, США звинувачують Фірташа в тому, що він за допомогою хабарів на загальну суму в $18,5 млн намагався отримати дозвіл на видобуток титану в Індії. До чого тут США, спитаєте? Справа в тому, що для корупційних оборудок злочинна група використовувала компанію, штаб-квартира якої знаходиться в Чикаго. А це вже зазіхання на священну американську юрисдикцію.

Якщо український бізнесмен потрапить до рук американського правосуддя і його вина буде доведена, то на користь Сполучених Штатів можуть конфіскувати не тільки його індійські активи. За даними американських ЗМІ, прокурори вимагають, щоб Фірташ відмовився від своєї частки в Group DF, яка включає компанії в різних країнах і, зокрема, підприємства в Україні. В тому числі, і один із найбільших медіа-холдингів України  - Inter media group (телеканал Інтер та ін..).

Окрім усього, цінність Фірташа для американців полягає в тому, що він був безпосереднім учасником непрозорих схем поставок російського газу і однією з ключових фігур в колишніх російсько-українських відносинах. Його показання під присягою в американському суді однозначно допоможуть прояснити суть політичних та фінансових махінацій Кремля та особисто нинішнього його очільника Путіна. Здається, прибирання американцями з шахової дошки такого цінного «пішака» як Фірташ, значно послабить позиції Кремля у змаганні за перші місця у геополітиці. Та забезпечить доказову базу для майбутнього розслідування міжнародних злочинів російської влади. Заодно, перетасує політичні та економічні «карти» тут в Україні. Але для початку згадаймо, на чому будується та тримається імперія Фірташа. Та настільки інтенсивно вона знецінюється.

RosUkrEnergo

У 2006-му в Україні були ліквідовані прямі договори між Газпромом і Нафтогазом і ексклюзивне право на перепродаж всього російського та центральноазіатського газу в країні отримала  компанія «RosUkrEnergo». Її співзасновником на паритетних умовах з Нафтогазом стала швейцарська компанія Дмитра Фірташа «Centragas Holding». Як тоді пояснювали українцям, RosUkrEnergo виконувала функцію «центра узгодження інтересів Росії та України в питаннях співробітництва в газовій сфері».

Виконання цієї складної ролі допомогло Фірташу сформувати капітал для створення власної бізнес-імперії. За оцінками консалтингової компанії East European Gas Analysis, Газпром забезпечував в той час RosUkrEnergo прибуток приблизно в $200 млн на місяць. «Шлюбний» період у взаєминах RosUkrEnergo з Газпромом закінчився в січні 2009 року. Тоді Юлії Тимошенко, яка очолила уряд, домовилася з Путіним про нові схеми поставок газу в Україну без участі Фірташа.

До того часу бізнесмен уже перейшов у категорію олігархів, прибравши до рук майже половину всієї хімічної промисловості, більше 70% газорозподільних систем в Україні та крупний медіа-холдинг Inter Media Group. У 2007 році всіма активами, в тому числі і закордонними, стала управляти компанія DF Group. Укрінформ придивився, що вона являє собою сьогодні і як почуваються керовані нею підприємства.

Медіа-активи

До медіагрупи Inter Media Group Limited входять такі телеканали як Інтер, ІНТЕР+, НТН, К1, МЕГА, Ентер-фільм, К2, Піксель і MTV Україна. Заявлена вартість групи становить близько $2,5 млрд.

Міноритарними співвласниками Дмитра Фірташа в цьому активі є екс-голова адміністрації президента, нині народний депутат Сергій Льовочкін, екс-віце-прем’єр Валерій Хорошковський та дружина покійного бувшого власника Світлана Плужнікова. Інтер – справжня «перлина» всієї Group DF. Саме по змісту і тону інформаційних повідомлень на Інтері можна якраз слідкувати за маневрами безпосередньо власника каналу. Отже перехід Інтера в інші руки гарантовано призведе до глибоких змін на меді-ринку України.

OSTCHEM Holding

До холдингу, що об’єднує хімічні заводи Фірташа, входять 5 підприємств - «Рівнеазот», черкаський «Азот», «Сєвєро-донецьке об'єднання «Азот», горлівський «Концерн Стирол» (Донецька обл.) та естонський хімічний завод «Нітроферт».

«Рівнеазот»

Одне з найбільших в Україні підприємств з виготовлення мінеральних добрив та адипінової кислоти. Виробляє вапняково-аміачну селітру, роль якої для підвищення ефективності закислених грунтів України важко переоцінити.

Утворено в 1969 р. як державне підприємство, приватизоване у 2003 р., в 2011 р. перетворено в публічне акціонерне товариство. На заводі сьогодні працює 4 тис. працівників. Частка підприємства в бюджеті міста Рівне складає понад 50%, в області –15%. 

Із закриттям російського ринку та ускладненням доступу до ринку газу (у 2011 році холдинг імпортував газ за прямими контрактами  з  контрагентами з Казахстану, Туркменистану та Узбекистану), а також  у зв’язку з залежністю від сезонності агровиробництва, діяльність заводу відбувається з перебоями. На початку лютого цього року після піврічного простою, на заводі відновили роботу аміачного комплексу. У 2016 р. загальні обсяги виробництва продукції зменшилися на 20% - до 3,8 млн. тон.

Зобов’язання підприємства перевищують оборотні активи на 25,7 млрд грн. Чистий збиток у 2015 році складав більше 10,8 млрд грн.

Як зазначається у звіті міжнародної аудиторської компанії P&C (до речі бувший партнер компанії Борис Краснянський наразі є директором Group DF – Авт.) підприємство «живе у стані суттєвої невизначеності, яка може викликати значні сумніви у здатності компанії продовжувати діяльність у якості безперервно діючого підприємства. Зазнає і продовжить зазнавати у найближчому майбутньому впливу економічної і політичної невизначеності».

Черкаський «Азот»

Крупний виробник мінеральних добрив, капролактаму та іонообмінних смол, аміачної селітри з часткою 36% на внутрішньому ринку. Створено у 1965 р., приватизовано у 1998 р.

4,1 тис. працівників. Обсяги виробництва: 2,4 млн тон щорічно.

У лютому цього року після зимового простою та капітальних ремонтів відновило роботу виробництва аміаку та карбаміду.  Підприємство на сьогодні є збитковим. За 2015 р. – завод мав збитки у розмірі 5,7 млрд. грн. (у 2014 - 8 млрд. грн.). Зобов’язання підприємства перевищують оборотні активи на 20,3 млрд грн.

Загальна оцінка аудиторів аналогічна, як у випадку з Рівнеазотом, ситуація «викликає значні сумніви у здатності компанії продовжувати діяльність у якості безперервно діючого підприємства».

Концерн «Стирол» (м. Горлівка, Донецька область, знаходиться на непідконтрольній Україні території). Виробник аміаку і карбаміду, а також єдиний виробник полістиролів в Україні. Приватизовано у 1995 р., в 2010 р. перейшов у власність Фірташа.

Згідно офіційного річного звіту Ostchem, на заводі працює 4 тисячі працівників. Протягом 2015 року концерн не здiйснював виробництво та реалiзацiю основних видiв продукцiї. Було зупинено та законсервовано 3 агрегати з виробництва амiаку, 2 агрегати з виробництва карбамiду, завод з виробництва амiачної селiтри, завод з виробництва полiстиролiв, агрегат з виробництва нiтрiту та нiтрату натрію. 

Чистий збиток за 2014-15 р.р. склав  16 млрд грн.

Восени 2016 року ЗМІ повідомляли, що ватажок терористів "ДНР" Олександр Захарченко наказав демонтувати виробничі потужностей горлівського хімічного концерну "Стирол". Українська розвідка повідомляла, що бойовики  вивозять обладнання заводу на територію Росії. 

Сьогодні бойовики заявили, що запускають фармацевтичний завод "Стирол".  У прес-службі Ostchem заявили, що вони нічого не знають про плани щодо запуску заводу "Стирол", який входить до Group DF. "Ймовірно, мова йшла про завод "Стиролбіофарм", - заявили у прес-службі. "Стиролбіофарм" спеціалізується на випуску лікарських препаратів і біологічно активних добавок. Раніше завод дійсно входив в структуру концерну «Стирол», проте у 2010 році він не увійшов до угоди з продажу концерну Дмитру Фірташу, і попередній власник Микола Янковский зберіг контроль над ним.

Сєвєро­донецьке об’єднання «Азот»

Виробник мінеральних добрив - аміаку, аміачної, калієвої, натрієвої селітри, карбаміду, формаліну, метанолу та інших вуглеамонійних сполук.

Заводу побудований у 1951 році, приватизований у 2004 році.

Має 6,2 тис. працівників. Збиток за 2015 рік – 9,4 млрд грн.

«Кримський титан» (Армянськ, Крим)

Найбільший і основний виробник двоокису титану на території Східної Європи. Також підприємство виробляє хімічну продукцію: залізоокисні пігменти, мінеральні добрива, сірчану кислоту, сірчанокислий алюміній, алюмінат натрію, рідке скло, залізний купорос, фосфогипс.

З 2014 року "Кримський титан" вже не кримський – його перейменовано в "Юкрейніан кемікал Продактс" та юридичну адресу перенесено до Києва. Підприємство знаходиться на окупованій Росією території, разом з тим постачання основної ільменитової сировини здійснюється з континентальної частини України - з Іршанського ГЗК та Вільногірського ГМК, які Фірташ використовував на правах оренди. У вересні 2014 року уряд не продовжив з з ним  договір оренди Іршанського ГЗК (Житомирська обл.) і Вільногірського ГМК (Дніпропетровська обл.).

Раніше українські ЗМІ повідомляли, що Group DF передала майновий комплекс заводу "Кримський титан" в оренду російському ТОВ "Титанові інвестиції". Оскільки єдиний залізничний шлях з материка в АРК був заблокований активістами, Фірташ намагався знайти можливі шляхи обходу блокади. Волонтери спільноти InformNapalm відслідкували рух експортно-імпортних контрактів та виявили, що ільменіт (основна сировина "Кримського титану") з Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (Житомирська область), пройшовши довгий шлях по залізниці через Харків, потрапляє до Новоросійська (РФ), звідки поромом до Криму і, залізницею, в кінцевий пункт призначення Армянськ (АРК).

До речі, за підсумками 2016 року титановий бізнес Фірташа, кажуть, вийшов "в плюс". Два гірничо-збагачувальні комбінати, що входять в титановий бізнес Group DF (Міжрічинський гірничо-збагачувальний комбінат і Валки-Ільменіт) виготовили 170,2 тис.тон товарного 42%-го концентрату ільменіту (Тi2O), йдеться у повідомленні прес-служби групи. Правда, не уточнюються «плюсові» обсяги. Відзначається, що в рамках стратегії розвитку титанового бізнесу Group DF інвестує в будівництво ще двох нових ГЗК - "Стремигородського ГЗК"(Житомирська обл.) і "Мотронівського ГЗК" (Дніпропетровська обл.). Сума вкладених інвестицій перевищила $120 млн.

Облгази

З осені 2012 року Дмитро Фірташ активно скуповував державні пакети акцій облгазів.  Сьогодні олігарх контролює близько 70% великих газорозподільних підприємств в Україні - йому належить 19 облгазів та 4 міськгази на правах господарського ведення (безкоштовна оренда), які управляються приватним акціонерним товариством Газтек з кіпрською юрисдикцією. Олександр Притика, топ-менеджер Фірташа, у інтерв’ю Українській правді недавно заявляв про значні збитки облгазів.

Мовляв, за 2015 рік у зв’язку з падінням обсягів споживання газу, в цілому було «мінус» 5 млрд грн, за 2016 рік очікується менше - 2 млрд грн.  «За підсумками цього опалювального сезону ми або будемо банкрутами, або будуть прийняті виважені регуляторні рішення і з'явиться світло в кінці тунелю». Цікаво, що у офіційному фінансовому звіті Газтеку за 2015 р. йдеться про 765 млн. грн. збитків.

Фінанси

Банк Надра

Заснований у 1993 році. За даними НБУ, станом на 2013 рік, обслуговував близько 1 мільйона фізичних осіб, 60 тис. клієнтів малого та середнього бізнесу та 5,3 тис. корпоративних клієнтів.

Банк займав 4-у позицію серед українських банків за широтою охоплення регіональної мережі, яка становила 543 відділень і філій, в яких працювало понад 6 тисяч чоловік. Станом на 1 липня 2014 року банк за розміром загальних активів займав 9 місце (37,1 млрд гривень) серед 173 діючих у країні банків. Але вже в лютому 2015 року НБУ визнав банк «Надра» неплатоспроможним. І за кілька місяців прийняв рішення про ліквідацію банку «Надра». Основна причина віднесення банку до категорії неплатоспроможних — недокапіталізація фінансової установи відповідно до вимог стрес-тестування і неприведення діяльності у відповідність до вимог законодавства.

Агропромисловий комплекс

У 2012 році Дмитро Фірташ з великою помпою, у присутності тодішнього очільника Кабміну Миколи Азарова, відкрив у своєму рідному селі Синьків Тернопільської області тепличний комплекс DF Agro площею 100 тис. кв м.

Сьогодні це один із найсучасніших тепличних комплексів в Україні, де вирощуються томати і перець. 

У 2016 році компанія пройшла аудит якості згідно міжнародних агростандартів. «Проаналізувавши результати 2016 року ми готові запевнити наших клієнтів, що в наступному сезоні планується збільшити обсяг виробництва кубовидного перцю і збільшити період виробництва готової продукції з лютого по грудень 2017 року», - повідомляється на сайті компанії.

Коротке резюме

З урахуванням того, що з 1 березня цього року ціна газу для хімічного виробництва зросла до 9,5 тис. за 1000 куб. м., азотний бізнес Фірташа взагалі втрачає рентабельність. «При ціні газу в $480-500 за 1000 куб. м (зараз $350 – Авт. ) виробляти мінеральні добрива в Україні немає сенсу», - вважає Дмитро Гордійчук, керівник інвесткомпанії «Інфоіндустрія». На тлі нестабільної політичної ситуації і невизначеності майбутнього самого фігуранта ризик довгострокової зупинки хімзаводів дуже високий.

При таких обставинах ці активи Фірташа, досить імовірно, отримають нового власника, який зможе забезпечити поставки газу за низькою ціною. Облгази теж можуть «вислизнути» з рук або втратити бізнесову цінність  - тільки-но держава захоче переглянути умови їх монопольного використання, з огляду на численні невдоволення споживачів.

Інтер – також досить ласий шматок, відкусити який напередодні виборів партнеру по медіа-бізнесу Льовочкіну навряд чи дадуть, а кому дадуть – від того і будуть значною мірою залежати найближчі виборчі компаній в Україні…

Коротко кажучи, на відміну від хімічних, газових та фінансових активів з перцями Фірташу все ж таки фартить більше…

Оксана Поліщук, Київ.

Перше фото: Reuters


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-