Чи дізнається суспільство про доходи «сизих голубів?»
Цього тижня 72 українські посадовці та депутати стали одними з трьох тисяч гостей, які відвідали молитовний сніданок Президента США. Серед високопосадовців були помічені глава національної ради з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко, нардепи Оксана Білозір, Павло Унгурян, Георгій Логвинський та Юлія Тимошенко. За безпосереднє право поснідати в одному залі з Президентом США посадовці нічого не платили. Водночас вони виклали значну суму коштів за квитки, проживання та інші представницькі видатки. А дехто з них купив досить дорогі квитки за право побувати на інавгурації Трампа.
Подібні витрати досить не просто пояснити, особливо на фоні офіційно не високих зарплат українських чиновників. Однак оцінити прозорість і доброчесність цих видатків, відповідність до офіційних доходів та способу життя чиновників і притягнути у разі не відповідності - не можливо.
Цьому заважає проблемна робота реєстру електронних декларацій та не затверджений порядок перевірки електронних декларацій. Друга проблема набагато серйозніша, оскільки відсутність положення зірвала роботу фахівців НАЗК та НАБУ, які ще минулого року мали розпочати аналіз перших 100.000 електронних декларацій українських топ-чиновників.
“Публічний пінг-понг” з перекладанням відповідальності між НАЗК, Мінюстом та Держспецзвязком за не погодження положення та неякісну роботу реєстру суспільство спостерігало останні два місяці. Публічний тиск, який розпочали натомість представники громадянського суспільства на владу (РПР, ініціатива “Декларації під контролем”, Рух з протидії політичній корупції “Під контролем”) призвів до того, що скандал вийшов у публічну площину.
В середу на засіданні Уряду під час заслуховання доповіді голови НАЗК Наталі Корчак, щодо підготовки до кампанії до другої хвилі декларуваня, прем'єр доволі жорстко висловився на її адресу. Звинувачення у бік НАЗК зводились до трьох пунктів:
- НАЗК технічно не підготувалося до другої хвилі подання е-декларацій, яка має закінчитися 1 квітня (зараз очікується подання не 100.000, а 2 млн декларацій).
- Декларації заповнюватимуть усі. НАЗК має забезпечити, щоб система декларування була зручною і для тих, хто декларує, і для користувачів цих даних.
- На технічну модернізацію НАЗК уряд заклав у бюджет додатково 65 млн грн. Цього цілком достатньо для того, щоб система працювала ідеально.
Наприкінці прем’єр дав доручення створити робочу групу - з метою підготовки системи до другої хвили подання декларацій та усунення можливих проблем з декларуванням, куди ввійши представники профільних міністерств і відомств. До складу робочої групи ввійшли представники НАЗК, Держспецзвязку, Мінюсту.
Тиск дав результат. Зокрема Наталя Корчак у своєму пабліку на FB написала, що 2 лютого представники НАЗК та Держспецзв’язку узгодили формат взаємодії щодо забезпечення безперебійної роботи Реєстру е-декларацій. Технічне дооснащення Реєстру триватиме з 3 по 15 лютого. Також був обговорений План заходів з безперебійного функціонування Реєстру е-декларацій, які стосуються роботи комплексної системи захисту інформації Реєстру під час можливих пікових навантажень. За її словами, Держспецзв’язок проведе аудит створених комплексних систем захисту інформації реєстрів, з якими має бути інтегрований Реєстр е-декларацій (а це більше 14-ти баз даних різних державних органів). І найголовніше -- сторони узгодили порядок оперативного реагування на вимоги НАЗК щодо виправлення помилок та удосконалення функціональних можливостей Реєстру е-декларацій.
Паралельно з цим активізувалася робота на базі Міністерства юстиції по розробці фінального положення з проведення перевірок електронних декларацій. Робоча група, до складу якої ввійшли від громадськості Ярослав Юрчишин (TI) та Віталій Шабунін (ЦПК), спільно з фахівцями з НАЗК та Мінюсту активно доопрацьовують порядок перевірок електронних декларацій.
Це дає надію, що до завершення другої хвилі електронної декларації НАЗК та НАБУ матимуть всі інструменти для аналізу доброчесноті наших високопосадовців. І тоді суспільство отримає відповіді на ключові питання: за які гроші одні “сизі голуби” злітали в Америку, а інші живуть на широку ногу, отримуючи при цьому дуже невеликі зарплати.
Віктор Таран
реклама