Не так до НАТО вступити, як показати, що цього народ хоче

Не так до НАТО вступити, як показати, що цього народ хоче

1452
Ukrinform
Референдум щодо вступу до НАТО, звісно, процедуру не почне, але продемонструє волю народу. Не так вже й мало…

Петро Порошенко заявив у інтерв’ю німецькому виданню Berliner Morgenpost, що має намір провести референдум про вступ до НАТО ще за своєї поточної каденції.

Було б перебільшенням сказати, що це привернуло масовий інтерес у світі, навіть Кремль відреагував на слова українського Президента не мляво, а ніяк. Утім в Україні реакція була швидка, бурхлива і дещо однотипна. Переважна більшість коментаторів відзначають, що НАТО Україні в доступній огляду перспективі не світить, що процедура вступу до Альянсу є надскладною і Україну поки що бачити там не хочуть. Говорять і про відверто пропагандистську мету заяви – мовляв, Петро Порошенко поспішає зайняти патріотичну нішу. Може, все це й є так насправді, але ж нам здається що подібною критикою питання далеко не вичерпується. Заявлена воля народу – це вагомий аргумент. Якщо й не для прийняття конкретного рішення і запуску процедури, то, принаймні, для переговорів практично з усіх нагальних питань українського сьогодення. Скажімо, ще невідомо, чи склалися би доленосні Біловезькі угоди так, як вони склалися 8 грудня 1991 року, якщо 1 грудня народ України не дав би на референдумі 90% «за» незалежність. Так, результати референдуму «про НАТО» не можуть ніяк вплинути юридично на процес. та і в НАТО нас не чекають з відкритими обіймами, але сам факт такого референдуму ясно засвідчить: про фінляндизацію нашої країни не може бути й мови. У нинішньому протистоянні з Росією це може укріпити позиції України на переговорах, де вирішуватиметься доля нашої держави. Дуже багато залежить від рішень самої України, які замість неї ніхто не прийме, а відтак якщо референдум щодо НАТО буде позитивним – це покаже нашу рішучість перед світом.

Все це так, але 54% «за» (і це без Криму і ОРДЛО), які навів у якості аргументу для своєї пропозиції Президент Порошенко, скажемо прямо, не вражають. От якби були ті ж 90, чи, хоча б, 70-75... Аби дізнатися хоча б приблизно, яких результатів можна буде очікувати від референдуму щодо вступу України до НАТО, ми звернулися до соціологів.

Заступник директора соціологічної служби центру Разумкова Михайло Міщенко у коментарі Укрінформу зазначив, що за результатами опитування, проведеного спільно з фондом «Демініціативи» наприкінці грудня 2016 року, більшу частку складають прибічники вступу до НАТО. «Якби найближчим часом проводився референдум, то у ньому взяли б участь 62% українців. Серед них за проголосували б 71, 5%, проти – 22,7%, не визначилися – 3,8%. Якщо брати до уваги всіх потенційних учасників референдуму, а не лише тих, хто взяв би участь, то за висловилися 47,4%, проти – 33,2%, не визначилися 19,4%», - розповів Михайло Міщенко. Він також додав, що більшість тих, хто виступив проти вступу до НАТО, не стали би брати участь у референдумі. Також експерт відзначає позитивну динаміку щодо підтримки вступу до НАТО: «У 2012 році, коли  ми проводили опитування – який варіант гарантування безпеки найкращий для України – 13% зазначили НАТО, а 26% Росію. У грудні 2016 року ці показники кардинально змінилися – 44% підтримали НАТО і лише 6% - Росію.

Що ж, 71% - це переконливо. Дещо підточує оптимізм невисока явка і загальний результат від 100% виборців. Це при тому, що серед тих, хто у референдумі участі не візьме, скоріше за все, більшість – противники вступу України до Альянсу.

Ще трохи «прикрутив» наш оптимізм генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто. Хоча вчений і зазначив Укрінформу, що якщо референдум відбудеться, то більшість українців підтримають ідею вступу до НАТО, водночас, проявиться різна загальнополітична орієнтація, бо на півдні і сході більшість буде проти, а в центрі і на заході, навпаки, більшість підтримає вступ до Альянсу.

«Дані опитування у вересні були такими: 39% - за вступ, 31% - проти, 18% не брали б участь у голосуванні і 12% – важко сказати. Це якщо у референдумі взяло б участь 100% виборців (без Криму та ОРДЛО). Якщо брати динаміку, то порівняно з 2015 роком вона не дуже змінилася, а от у 2014-му, коли були активні воєнні дії, вступ у НАТО підтримували 48%», - каже Володимир Паніотто.

Як бачимо, соціологія, різною мірою, але сходиться на тому, що українці, за можливого референдуму, підтримають ідею вступу до НАТО. А що з політичною складовою питання? Відтак Укрінформ запитав і в політологів – як вони оцінюють ідею такого референдуму?

Директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко не вважає проведення «натівського» референдуму зараз доцільним: «Не можна проводити ніякого референдуму, тому що в країні такі сильні протиріччя за всіма питаннями, що це призведе до розкачування політичної системи і національних інтересів України. Як я розумію, ця заява спрямована, швидше, до відома опозиції. Треба ж чимось заповнювати політичний простір, на якому зараз пусто».  

А от політолог Олександр Палій оцінює таку ідею, навпаки, позитивно. «Це може бути серйозним міжнародним аргументом, щоб показати усьому світові, чого насправді хоче український народ. Зараз же дуже багато нам розповідають, чого наш народ хоче, а президент запропонував про це запитати. Головне – привернути увагу громадськості до волі українського народу». Олександ Палій також пояснив, чому, на його думку, це питання постало саме тепер: «Формується американська зовнішня політика, а їй потрібно спиратися на якісь факти. Також важливо донести наш меседж і до Європи».

Отже, резюмуємо. Питання, власне, самої процедури вступу до НАТО зараз не постає, але йдеться передусім про важливіше – волю українського народу і його вибір, про який має почути увесь світ, і чим не можна буде маніпулювати в майбутньому під час визначення долі нашої держави та її народу. Наша рішучість може стати тим козирем, який в потрібний момент Україна зможе покласти на стіл переговорів.  

Юлія Горбань, Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>