Святий «Дождь» і Сущенко-невидимка

Святий «Дождь» і Сущенко-невидимка

1832
Ukrinform
Чому міжнародні правозахисники з Human Rights Watch та Freedom House захищають настільки вибірково?

Міжнародні правозахисники щодо України уже не вперше діють по якомусь дивному лекалу. Свіжий приклад: про абсолютно зрозумілі обмеження для «Дождя», який конкретно порушує українські закони (це – якщо без емоцій. Ред.), Україну зверхньо повчають, а про злочинне переслідування Росією власкора Укрінформу Романа Сущенка – ані пари з вуст.

Та що слова – от, будь-ласка, в хронологічному порядку…

13 січня 2017 року.

Міжнародна правозахисна громадська організація Freedom House, яка вивчає дотримання політичних свобод і основних прав людини, публікує заяву, де засуджує заборону трансляції російського каналу «Дождь» в Україні.

18 січня 2017 року.

Міжнародна громадська організація Human Rights Watch, яка займається захистом прав людини в більш ніж 70-ти країнах світу, публікує заяву, де вимагає від України скасувати заборону трансляції «Дождя».

18 січня 2017 року.

Кореспондента Укрінформу Романа Сущенка незаконно тримають у російській в’язниці 111 днів. Freedom House та Human Rights Watch досі не сказали ні слова про незаконне ув’язнення Сущенка.

Та навіть більше – дослідниця організації Human Rights Watch Таня Купер висловила глибоке розчарування в тому, «що українська влада наслідує приклад Кремля і змушує замовкнути засоби масової інформації, які їм не подобаються».

Так, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення 12 січня заборонила ретрансляцію телеканалу «Дождь», який демонстрував в ефірі й на сайті карту, де Крим зображений частиною Росії. На таке в Україні теж має поширюватись «свобода слова»?

«Канал має дотримуватися закону України про територіальну цілісність країни. Якщо канал показує карту Росії з Кримом, це грубе порушення… Мені глибоко плювати, куди з приводу заборони "Дождя" буде звертатися МЗС Росії. Мене цікавить Україна, її люди і закони», - заявив голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко.

Отже, можна констатувати: дві правозахистні організації не вважають порушення територіальної цілісності України серйозною проблемою. Можна було б повірити, що для них дуже важливими є свобода слова і дотримання прав людини, якби вони не мали подвійних стандартів, підтвердженням яких є замовчування ситуації з Романом Сущенком.

Відтак Укрінформ запитав у авторитетних українських журналістів – що вони думають з цього приводу?

Юрій Луканов, екс- голова Незалежної медіа-профспілки України:

Юрій Луканов

«Це правда, що застосовуються подвійні стандарти, оскільки «Дождь» порушив українське законодавство, показавши карту із зображенням Криму як російської території. Але ж його не закрили, а обмежили трансляцію в мережах, і якщо «Дождь» виправить ситуацію, то може бути відновлений.

З одного боку, якщо Freedom House публічно не висловилися щодо арешту Сущенка, то це погано, але з іншого – вони не публічно допомагають українським журналістам, які потерпають від репресій з боку російської влади». І про це теж не варто забувати.

Сергій Томіленко, в.о. голови Національної спілки журналістів України:

Сергій Томіленко

«І Freedom House, і Human Rights Watch – це міжнародні правозахисні організації з визнаним авторитетом, які намагаються робити заяви щодо порушених прав журналістів у всіх країнах. Більшість правозахисних міжнародних організацій порушують питання і по Сущенку, і по Семені. Внесена інформація про наших колег у Раду Європи – це брутальне порушення, і воно під наглядом правозахисних організацій.

Можливо, стандарти міжнародних правозахисних організацій не гнучкі, пристосовані до мирного часу і не враховують реалій, що йде війна, що є агресія Росії щодо України, а відповідно, Україна вимушена до жорстких кроків щодо захисту. Дискусії показують, що необхідно виходити на якесь краще розуміння ними реалій, які є в Україні.

Freedom House проводила велику роботу часів Майдану, підтримувала журналістів, поранених. Але для них Україна одна зі ста країн, які вони відслідковують. Тобто те, про що ви кажете, не свідчить про їхню вибірковість чи недружню спрямованість. Необхідно більше з ними працювати і наводити наші аргументи. Так, нам би хотілося інших заяв від них, але треба далі працювати, переконувати».

Тетяна Лебедєва, Почесна глава Незалежної асоціації телерадіомовників:

Тетяна Лебедєва

«Я думаю, що це не злий таємний задум, а все ж таки недостатня поінформованість про реальну ситуацію в Україні. Я знаю ці обидві організації і пам’ятаю про те, скільки дружнього вони зробили для України,  як багато підтримали проектів. А в цих конкретних випадках треба вести діалог та все пояснювати. І щодо ситуації з Романом Сущенком – теж. Загалом, думаю, що так позначається брак нашого вміння комунікувати із зовнішнім світом».

Ольга Герасимюк, перший заступник голови Нацради з питань телебачення та радіомовлення:

Ольга Герасим’юк

«На жаль, коли ми починаємо щось робити, як ото в ситуації з телеканалом «Дождь», так одразу атакуємося міжнародними правозахисними організаціями різного масштабу, які висловлюють не просто занепокоєння, а висувають прямі вимоги, аби ми відмінили своє рішення. Ми не повинні ні перед ким виправдовуватися, адже ми захищаємо свою Конституцію і свої національні інтереси. Нехай спрямовують свою кипучу енергію на захист свободи слова в Росії, де російського споживача позбавили можливості чути альтернативну точку зору. До речі, це і російського канала «Дождь» безпосередньо стосується».

Ми добра не забуваємо, але ми не сліпі

Нема питань: Freedom House і Human Rights Watch дійсно авторитетні правові організації зі світовим ім’ям, де працюють кваліфіковані юристи, але і вони теж припускалися помилок. Але та ж Вікіпедія і критикує Human Rights Watch, в основному, за представлення неточних даних, вибіркову увагу до подій і порушень та ідеологічну упередженість.

Були непорозуміння у Human Rights Watch і в стосунках з Україною. Наприклад, у жовтні 2014 року саме вони «з російської подачі» звинуватили Україну у використанні заборонених касетних снарядів у Донецьку, що згодом спростувало МЗС. Речник МЗС Євген Перебийніс тоді також наголосив, що точка зору української влади у доповіді була відсутня.

Директор Human Rights Watch Кеннет Рот

21 липня 2016 року Human Rights Watch опублікували доповідь про «таємні тюрми» СБУ, в якій акцентували на грубому порушенні прав людини. Згодом цю інформацію цілком аргументовано і логічно спростувала СБУ, допустивши делегацію ООН до приміщень, які вони хотіли оглянути.

Тоді головний редактор сайту «Цензор.нет» і військовий експерт Юрій Бутусов теж здивувався їхній позиції: «Чомусь ці структури не настільки активні в вивченні діяльності російських спецслужб, які ведуть неоголошену війну в Україні? Ніби й не викрадають з території України заручників, (…) як ніби не гинуть наші воїни на фронті, як ніби не керують цим російські спецслужби, як ніби спроби України оборонятися - це злочин».

Freedom House, за моніторингом ЗМІ, нібито не потрапляв у схожі ситуації, але їхня позиція щодо «Дождя» і мовчання щодо Романа Сущенка, як мінімум, викликають подив.  

Так, бувало, що і Freedom House, і Human Rights Watch послідовно підтримували Україну. Ми не забуваємо про це. Але те, що вони занепокоїлися свободою слова каналу, який порушив територіальну цілісність України, і залишаються байдужими до свободи слова журналіста, який нічого не порушив, а є жертвою кремлівського свавілля і породжує до них запитання, які викладені в цьому тексті.

Юлія Горбань, Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-