Нові кримські сльози нових росіян

Нові кримські сльози нових росіян

18477
Ukrinform
Вони очікували винагород від РФ, натомість жалісливо випрошують пільги й преференції, яких чекали від російської окупації

А все ж таки, як їм там живеться в Криму? Не в'язням - з тими все ясно. Не новим господарям життя з личками ФСБ, які радісно вселяються в квартири, де раніше жили українські офіцери. 

А іншим. Людям, які охоче бігли на референдум, голосували за возз'єднання із «історічєской Родіной», які наївно думали, що прихід Росії - це як жирний цілорічний туристичний сезон, де росіяни щедро платитимуть за все, які піддалися навіюванню, що найкраще, що є в житті - це кровні узи з Кремлем...

Протягом кількох тижнів ми мандрували Фейсбуком, шукаючи на персональних сторінках нинішніх кримчан та фейсбук-акаунтах окупаційних міністерств і відомств, у блогах і публікаціях свідчення простих людей. Трохи систематизували, згрупували і пропонуємо їх вам. 

І не для того, щоб показати, який у Криму бардак. Бардак був і раніше, за українських часів. Але рятуючись від нього в окупації, зіткнулися з явищем набагато жорсткішим - знаменитим російським розпилом і дерибаном, поставленим на широку імперську ногу і механічно байдужим до населення окупаційним чиновництвом. І вже не «побузіш», як раніше, бо цар далеко, а місцевий мандарин швидко заткне пельку.

ТО ПЕВНО НАСЛІДОК АРКТИЧНОГО ЦИКЛОНУ

«5 січня в Сімферополі відбулося коротке замикання високовольтних електрокабелів, прокладених під свіжовикладеною плиткою. Халатність, тяп-ляп майстра? Очевидно, могли загинути люди». «Ялинка мигає, а з-під землі буквально стріляло», - ділилися в соцмережах. «Вибухонебезпечна дорога - то, певно, наслідок арктичного циклону»...

«У листопаді та грудні хоч на хвилину, але виключалася електрика. Горить вся побутова техніка. Телевізор згорів. Холодильник згорів».

«Ми подзвонили в РЕС, нам відмовляють вплинути та поремонтувати - у грубій формі...»

*    *    *

«Мені сказали, що на моїй ділянці не можна ані будуватися, ані займатися землеробством і послалися на рішення уряду РФ від 2009 року (в цей час Крим був у складі України)».

«Ми хочемо поскаржитися, що в нашому будинку ціни на оплату комунальних удвічі вищі за ті, що у сусідньому будинку, хоча ми опалюємося із однієї котельні...

А у нас же живуть пенсіонери та молоді фахівці... Де ж ми візьмемо гроші?» 

*   *   *

«Нам прийшли платіжки на сплату комунальних послуг однокімнатної квартири 9000 рублів (порядка 150 $ США), це при тому що пенсії тих, хто тут проживає - 12-16000 рублів на місяць. Просимо вас розібратися - із чим пов'язані такі грабіжницькі тарифи?»

*   *   *

«Я мама двох дітей, один з яких хворий на ДЦП, інвалідність оформлена офіційно. В Євпаторії в кінці 2016 року ремонтували дахи будинків. Той дах, який при Україні зробила своїм коштом (сплативши за це 15 000 гривень), знесли. Потім пішли дощі, ремонти робили дуже швидко. Зараз стеля тече, штукатурка сиплеться, квартира стає такою, що жити там неможливо. ЖЕКи відмовляються слухати нас. Я натикаюся на безкінечне хамство підрядників та заявки, що місто не має стосунку до ремонту покрівель».

*   *   *

«Я мати-одиначка, живу з дитиною на допомогу 2000 рублів, а в Сімферополі мою дитину не беруть до дитячого садочка. Я розумію становище із позашкільними закладами, але... Я продала всі цінні речі, мені більше нема що продавати. А без цього я не можу влаштуватися  на роботу. У мене крайній ступінь безвиході, допоможіть».

*   *   *

«Феодосія, зима, ніхто не знав, коли взимку світає і темніє... 7.30 ранку, на вулиці темно, як пізно вночі, освітлення немає, темні пішохідні переходи, діти йдуть у школу, їх не видно, а нікого безпека дітей не цікавить, економія. 

Така ж ситуація ввечері, о 17 годині вже темно, друга зміна дітей іде зі школи, а освітлення якщо і включають, то після 20 години, і то не скрізь...

Спасибі, що хоч деякі батьки клеять на дітей, на ранці, світловідбиваючі смужки.

P.S. Це напевно велика наука, потрібно мінімум три освіти, щоб налаштувати час включення і відключення освітлення в залежності від пори року».

«Я кожного ранку матерю Крименерго. Повна байдужість до людей».

НАС ВИСТАВЛЯЮТЬ НА ТОРГИ

«Наше приміщення виставлено на торги. Ми зробили кадастровий паспорт, півтора року платили оренду, відремонтували приміщення та обладнали приміщення робочими місцями. І нас виставляють на торги? ЧОМУ? Адже в Росії є закон «Про преимущественное право» и «Защите конкуренции»? Ви ж обіцяли!»

*   *   *

«Ми, весь малий бізнес, стали заручниками перехідного періоду. Ми три роки орендуємо приміщення державної власності, ми платимо всі податки та збори, але вже півроку нам не продовжують оренду. Ми всі переоформилися, як підприємці згідно з Російським законодавством, але нема жодного лояльного ставлення. Оренду не подовжують, електрику вимикають, приміщення виставляють на торги із колосальною сумою орендної плати, неспівставною з нашими обсягами. А ми ж вкладали в цю справу душу, платили податки, хотіли розвиватися».

ЗАТЕ ГОЛОВА ПЕРЕСІВ НА МЕРСЕДЕС

«На вулицях Пушкіна і Карла Маркса в Сімферополі складається враження, що днями тут пройшов танковий батальйон. Після вчорашніх рясних дощів вся тротуарна плитка пішла криво і навскіс. Відчуття таке, що її укладанням займалися люди, які раніше ніколи не мали такого досвіду. В адміністрації Сімферополя, звичайно, як завжди скажуть, що нічого знімати незавершений об'єкт. А я скажу, що нічого відкривати незавершений об'єкт, а раз відкрили для пішоходів - то соромно має бути за таке! На об'єкт уже кинуто кілька бригад робітників, які не поспішаючи, покурюючи, виколупують плитку, що криво лежить, підсипають крупний (!) пісок і намагаються усунути це неподобство».

«І однієї зими не пережили дороги. Ми списуємо мільйони на ремонт доріг, які не витримують і року. На Феодосійській (місто Феодосія) трасі вулиця Севастопольська - ями в півколеса. Хіба не вам відповідати за ремонт?»

«У нас три дні не чистяться дороги, повна ожеледиця, комунальники сплять, зате голова (лист із Новофедорівки Сакського району) пересів з жигулів на мерседес гелентваген».

*   *   *

 Ми надибали одразу на два листи адміністрації Сімферопольської школи №37. Два крики про те, що майже три мільйони рублів на ремонт школи та ближніх доріг не освоєні, що все занепадає, а на дорозі одні ями. Автори листа заявляють, що вони жаліються в Адміністрацію Президента РФ. Чи читають ці листи там - наразі невідомо.

*   *   *

«Їхав уночі з переправи в бік Сімферополя. В районі Білогорська - 10 машин з пробитими колесами на моїй полосі, а через п'ять кілометрів така сама історія на зустрічній. На свіжому асфальті ями з гострими краями. До стінки треба ставити за таку роботу (такі ремонти - ред.)». (З акаунту А.Артеменка в мережі ВКонтакті).

*   *   *

Цікаво, що пошуковик Google на слова «дорожні війни, Крим» видасть одразу з десяток посилань. Це вже стале словосполучення, і воно означає війну між маленькими та великими будівельними фірмами за гроші на ремонт доріг. А позаяк фірми зайняти війною за розпил, то дороги не будуються, і там відбуваються постійні аварії. Автошляховим господарством Криму завідувала до цього часу людина, яка працювала танцівником, і яку нібито змінили. Але навряд чи заміна кадрів тут вирішить справу: розпил - давня наука Кремля, і вона квітнутиме незалежно від характеру танцю нового очільника.

А МИ Ж ЗА ВАС ВОЮВАЛИ

Звертаючись до чиновників, кримчани часто апелюють до того, що вони або їхні діти брали участь у відторгненні Криму. Це звернення до кримських чиновників варто процитувати мовою оригіналу: «Желаем вам успехов в интеграции Крыма в Россию. В этом вам помогали и мои сыновья. Наша семья пострадала от коррупции в Украине, и мы хотели бы чувствовать себя защищенными, а на самом деле голосуем за красивую жизнь наших чиновников в Крыму, которые не хотят, чтоб нам стало лучше. Нас просто лишили собственности на квартиру»...

НОВОРІЧНОГО ЩАСТЯ У НАС НЕ ВИЙШЛО

«Мене з хворою донькою запросили в Москву, в клініку св. Володимира, а там просто з палати вкрали у всіх гроші. Поможіть повернутися до Криму». (Листи з Сімферополя, Маргарита Ярова).

«Я запитувала, чи належать дітям-інвалідам подарунки на Новий рік (Джанкойський район). Дякую, що відповіли, тепер ми знаємо, що не належать. Дякуємо, що відповіли. А то в Сімферополі дають подарунки та квитки в цирк, ми думали, що і нам належить».

*   *   *

«У Криму процвітає рабство, люди працюють за їжу», - пишуть кримські блогери в одній із колонок.

«А наш народ (мається на увазі в Криму - ред.) зубожіє, шановні добродії. Ознаки зубожіння російського народу повні, а якщо виїхати за межі МКАД або будь-якого великого російського міста, то суцільні злидні, але телевізор ще покищо успішно буцається з холодильником. На цьому тлі послання Президента (Росії - ред.) виглядає, як голос із «прекрасного далека», де хворих евакуюють літаками і вертольотами, будується багато житла, передова медицина загальнодоступна і при цьому дуже високотехнологічна, наша країна робить прорив в IT-галузі - і все завдяки нашій любій, дуже дорогій «Єдиній Росії» та її депутатам. Але залишимо це все на їхній совісті, їм нас не зрозуміти, вони живуть в іншій Росії і навряд чи бачать нашу з вікон своїх коштовних автомобілів. Та й оклад у них пристойний (майже півмільйона рубликів), та й пільг їм цар-батюшка виділив, і житло їм видають, і медицину їм найкращу... А помічників належить, що просто не перелічити. Але це все інша Росія, точно інша ...» - пишуть в іншій колонці.

«У мене особисто є відчуття безвиході, в яку потрапив Крим, і виходу не видно. Сформована система управління в Криму показала, що вона вкрай неефективна. Причини можна називати різні, але основна - це люди, точніше ті, хто зайняв ключові пости в Криму, як на республіканському рівні, так і на місцевому. Крим - це зараз плавильний котел, в якому вариться минуле і сьогодення. Ця юшка приправлена досить серйозною корупційною складовою і непрофесійністю багатьох чиновників, їх незнанням російських законів і нерозумінням процесів, що відбуваються.

Це треба все помножити на абсолютно штучну вибудувану вертикаль "Єдиної Росії", яка в Криму є притулком чиновників і шахраїв усіх мастей, які перебігли з української «Партії регіонів» з метою зберегти свої владні повноваження і активи, а багато хто ще й намагаються їх помножити в рази, і це виходить.

При цьому кримчанам посилено нав'язується думка, що якщо ти критикуєш владу (чиновників), ти не підтримуєш ЄР, не підтримуєш Путіна - то значить ти ворог Росії, і тебе треба розстріляти! На жаль, ця конструкція працює, і результати виборів до Держдуми - наочний тому приклад. Крим не представлений у Держдумі, в Держдумі представлена місцева влада і нинішня політична еліта.

Ми ще не так далеко пішли від України, про що в Москві багато хто забуває, оцінюючи ступінь лояльності регіону за кількістю прапорів і балачками перефарбованих шахраїв».

ПІСЛЯМОВА

Ми завжди уникали прямої відповіді на запитання - коли повернемо собі Крим. Бо розуміли, що навіть якщо посиплеться Росія, і буде змога ввести туди війська, не останній чинник - сприятливе ставлення населення. А де ми візьмемо його за цілодобової російської пропаганди?

Однак читання цих листів привело до думки, що надія на повернення є. І вона не в якихось політичних жестах, а в прагненні до елементарного комфорту і турботи. Україна у своєму ставленні до Криму певним комфортом забезпечувала, в Україні кримчани були господарями півострова, вони вимагали порядку, могли достукатися до чиновництва через політичне представництво.

А зараз що? Вони очікували винагороду - дехто за зраду, дехто за покірливість, очікували кращого життя, великих пенсій, повних пляжів. І вони не вимагають, а жалісливо випрошують ці вигоди й преференції, яких чекали від російської окупації. А їм відповідають: ви ж не за гроші віддалися під Росію, ви ж із принципу? 

Зверніть увагу на тон листів. У нас вже ніхто так до влади не звертається років зо 20. Бо, можливо, у нас, в Україні, є така "дрібничка", яка їм там тоді здалася несуттєвою, а нині в дефіциті - право на гідність.

Лана Самохвалова, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-