Тетяна Чорновол, народний депутат України
Та Порошенко голий і босий порівняно з Арбузовим
16.01.2017 12:04 6309

Ми їдемо з нею по Бориспільській трасі в село, де вона живе, і вона вперше в житті за наше спілкування просить не вмикати диктофон: “Лано, я все повторю вдома, поки що говоримо так”. Я розумію, що Тетяна просто хоче бути вільною й відвертою в оцінках і розповідях про події та конфлікти, про політику та війну, про опонентів та соратників.

- Так чому тобі тоді на блокпості не підкинули контрабандне золото Луганського заводу, - перепитую її.

- Вважали, що такий гравець, як я потрібний, - відповідає вона.

- Для чого ти хотіла зустрітися із Горбатюком? - допитуюся її.

- Я хочу поговорити про справу щодо свого побиття. Скільки часу минуло, а вона насправді єдина, де замовником виступає сам Янукович.

- Нарешті ти за це взялася, давно пора (всі діючі журналісти та парламентарі з числа колишніх журналістів майже завжди одне одному кажуть “ти”), - коментую, - а ми заїдемо по дорозі на це місце... (роблю паузу).

- Заїдемо, - коротко каже вона, розуміючи, що я маю на увазі місце її побиття.

Я люблю цю трасу, емоційно вона пов'язує мене з аеропортом “Бориспіль”. Колись ми з Тетяною Чорновол саме цією трасою їхали в аеропорт, летіти в Кембридж. Нас запросило туди Українське товариство Кембриджського університету. Вона була на четвертому місяці вагітності, але це не заважало їй зробити свіженьке розслідування про нерухомість Януковича в Криму. Половину тодішньої поїздки в Британію вона провела у розповідях, від неї не відходили наші українці. А половину каталася на велосипеді по прилеглих селах, хотіла побачити сільську Англію. А потім вона народила Устима і за пару років зайнялася революцією. Скільки всього за цей час відбулося. Вона майже виграла вибори у Дубневича.  Майже була вбита на трасі.

- Бачиш, - зупиняє вона машину, - ось тут поворот на Гору, в моє село, а це маленька вуличка, якою ніхто не їздить. Я хотіла зрозуміти, чи ці дві машини, які їдуть за мною, поїдуть далі, і коли Порше Кайен повернув, почав підрізати, зрозуміла, що це по мене. Ось тут я їхала, хотіла повернути на Майдан, тут минала цю заправку, ну ти пам'ятаєш, я дуже хотіла, щоб це не виглядало як аварія. Тут з цього містка мене збили, але машина стала на колеса. І тут я планувала доїхати до Нової лінії, в'їхати у вітрину, сподіваючись на сигналізацію. Але машина заглохла... Потім ти знаєш, як все було, останнє, що я сказала - ви вбиваєте маму двох дітей.

Ми мовчимо, під'їжджаємо до її будинку.

- Пізніше охоронець Януковича Кобзар написав щодо тебе: зачищено чисто.

- Вони не розраховували, що я виживу. З наступними активістами, як Вербицький, вони вже не помилялися, а вбивали. Ладно, пішли дивитися мої вітражі.

ТАНЯ, БАТЬКИ, ДІТИ ТА ЧИХУАХУА

Ми заходимо до будинку, де вона живе з батьками та дітьми. Свої вітражі на склі (двері в кімнати мають скляні віконця) та малюнки Таня ще колись показала мені на планшеті у парламентському буфеті під час перерви: “Я почала малювати після загибелі Миколи”.

- Бачиш, на цьому вітражі моя сестра, - показує вона, - а на цьому моя донька.

- Як навчилася? - запитую її.

- Ніяк, їдеш до магазину, купуєш і малюєш.

- Таня, ну як же? Ти ж у дитинстві в художню школу ходила, - заходить у кімнату її  мама, Наталія.

Ми з нею посміхаємося одна одній, з Наталією Чорновол ми давно друзі на Фейсбуці.

- Таня мала на увазі, що повернулася до малювання через 30 років, - кажу їй.

- Я буду говорити російською, можна? - уточнює Наталя, - Я ж у Башкирії виросла, була донькою репресованого українця, повернулася у Київ вже дорослою. Українська мова це, як... опера. Мені було важко вивчити на такому ж рівні, як Таня. До того ж, завжди було багато технічної роботи, а потім  із онуками. А Таня ніколи не тиснула на мене щодо мови.

- А чому ви вирішили повернутися до України?

- Мені тато завжди казав, що Сталін українців голодом замордував. Після школи я вирішила так - якщо будуть квитки на літак до Києва, їду туди поступати. Якщо не буде, то вступатиму до Уфи. Квитки були. А коли я зійшла в аеропорту, ступила на землю, у мене було абсолютно безповоротне, невідоме мені почуття: я - вдома, я нікуди звідси не поїду, я тут назавжди. Я вступила в політехнічний на кафедру прикладної математики. От існує - і генетика, і ДНК! Бо колись у башкирській школі мені хтось із вчителів сказав: та вона - хохлушка. Я тоді закричала: я - українка. Звідки у мене така емоція тоді взялася? Чому я, радянська на той час дитина, так зреагувала? Саме не можу пояснити нічим, окрім генетики.

Тут у вітальню влітає семирічний Устим та симпатичне веселе цуценя чихуахуа.

- Чихуахуа відрізняється дуже хороброю вдачею та здатністю кидатися на собак, які значно більші за нього, - сміюся я.

- Він за характером, як Устим, - каже Таня.

Ми ідемо сходами, знову вітражі. Вона багато малювала останній рік. Заходимо до кімнати, де ще не завершено ремонт. “Вся ця хата зроблена руками моєї родини, щось дід робив, щось тато, щось ми”, - каже Таня.

- Це мала бути кімната Устима, шпалери ми клеїли разом із Миколою, це був наш останній ремонт, але я довго не могла придумати рішення для стелі, потім знайшла "папіросний" папір, спеціально для такого декору, - стеля вже вкрита білим тонким тисненням.

Тут стоїть Танін мольберт та картина жінки у червоній сукні.

- Вона подібна на Олену Тищенко, - коментую я.

- Бо це Олена. Недавно народила п'яту дівчинку. У Сергія Тищенка дівчата виходять непогано, - сміється вона. - А ти знаєш Олену?

- Ми перетиналися в 2002 році. Тоді її чоловік, Сергій балотувався у Верховну Раду, йому протистояв цілий представник донецької ЗаЄди, син голови Промінвестбанку. Сергій програв, здається, дві тисячі голосів, бо на округ завезли двадцять автобусів співробітників Промінвестбанку з усієї України. Співробітники Промінвестбанку з Донбасу та Криму їздили голосувати по дільницях Коростеня по кілька разів, на власні очі бачила таку класичну карусель. Олена тоді працювала в штабі, давала юридичні консультації виборцям і всьому штабу. А ввечері їхала до новонародженої дочки Марійки і мріяла ще про чотирьох дітей. Я запам'ятала цю кампанію, бо всі Тищенки (їх троє братів та кремезний тато) були дуже колоритна поліська родина. Тоді я мала змогу побувати на його підприємствах. А реальний сектор з робочими місцями, виробництвом, викликає повагу.

Олену технічно з'їли, головним чином, інформаційно твої колишні колеги. Таню, але я деколи думаю, що ти не створила своєї розслідувальної школи. Захопилася активізмом, політикою, революцією, замість ростити учнів. Інші розслідувачі такі школи створили, але їхні учні перебувають під повним їхнім впливом, й вони деколи абсолютизують цифри своїх розслідувань, не оглядаючись навколо.

- Лано, ну хіба зараз потрібні особливі школи? Зараз всі реєстри відкриті, бачиш цифру - бери вивчай, роби запити, розслідуй. Ну як я працюю? Є єдиний реєстр судових рішень. Перед тим, як іти на будь-яку розмову, я сідаю та вивчаю, що є в справах. Ти дивишся триста рішень суду, читаєш, точно знаєш, що розслідувано. А до речі, розслідувано багато що, почитай на будь-яку тему. Там купа інформації, там сходяться всі ниточки, там легко дати собі раду.

ПРО ГОЛОВНІ НЕБЕЗПЕКИ

Бізнес, поліція - все починає працювати по-білому. Але ми нічого не зробили, щоб по-білому працював медіа-бізнес

- Яка головна загроза зараз? - запитую я Таню, коли ми п'ємо чай.

-  Інформаційна загроза - одна з головних для країни. В усьому решта у нас є якісь реформи. Центр корупції змістився з політики в медіа. У політиці запроваджено багато речей, які блокують корупцію. Ми багато що вивели в світлу частину, е-декларування, заробляння корупційних грошей – ризик, дуже багато запобіжників. Натомість медіа продовжує функціонувати в тіньовому секторі. Жоден сектор не перебуває у настільки тіньовому полі.

За обсягами обігу коштів 112 канал можна порівняти із Азовсталлю. Це пам'ятник корупції.

Бізнес, поліція - все починає працювати по-білому. Але ми нічого не зробили, щоб по-білому працював медіа-бізнес. Там все в готівці. 112 канал - пам'ятник корупції. Ми знаємо, як дорого робити телебачення, а вони не мають жодного джерела доходів. Як можна постійно "двигати" інформпрограми, не маючи жодного джерела доходів? Я дивилася структуру підприємств, вони навіть не платники ПДВ. За обсягами канал можна порівняти із Азовсталлю. Я навіть не кажу про втрати держави у вигляді податків. Я кажу, що це абсолютно тіньовий сектор.

Якщо приватні ЗМІ вивести з тіні, там вже не зможуть так відверто працювати російські гроші, корупційні гроші

- Саме тому там можлива робота агентів російського впливу?

- Так. Більшість великих ЗМІ належить колишнім... Колишні зацікавлені у перемозі РФ, бо тоді вони зможуть повернутися. Але тут можна спрацювати по-іншому, ніж через заборони та попередження, ніж спостереження за контентом. Якщо вивести їх із тіні, там вже не зможуть так відверто працювати російські гроші, корупційні гроші. Коли в Перу змінилася влада, то місцевий аналог НАБу знайшов архів політичних проплат. Суми, прізвища, як будувалася авторитарна система. Рядовому депутату платили дві-три тисячі доларів, а в журналістів суми починалися від мільйона. Градус корупції змістився з влади до власників медіа.

СЬОГОДНІШНІ БАГАТІЇ - ГОЛІ ТА БОСІ ПОРІВНЯНО ІЗ КОЛИШНІМИ

- Не так давно прочитала статтю в англомовному Інтернеті. Називається "Шість міфів про корупцію". Один професор пише: неправда, що корупція така ж, як і була; неправда, що вона гальмує розвиток; неправда, що вона є головною загрозою існуванню України (бо головна загроза - Росія). Що ти скажеш на це?

В Україні все побудовано так, щоб розвести відповідальність та повноваження. Той, хто зацікавлений щось зробити, не має інструментів, а той, хто має інструменти, не зацікавлений у результаті

-  Триває збройна гібридна агресія Росії. Плюс агресія колишніх, які тримаються в інформпросторі завдяки великим коштам. Але ми зробили дуже багато кроків. Всі антикорупційні інституції працюють. Позаяк у країні все ненормально, все працює з перекосами. Проблема України в тому, що тут все побудовано так, щоб розвести відповідальність та повноваження. Тому ті, хто має повноваження, не мають відповідальності, а ті, хто має відповідальність, не мають повноважень. Той, хто зацікавлений щось зробити, не має інструментів, а той, хто має інструменти, дуже часто не зацікавлений у результаті. Я думаю, що це було зроблено для того, щоб владу мала не посадова особа, а гроші. Тому навіть сьогодні влада, навіть найбагатші - голі та босі порівняно із колишніми. Тому деякими відомствами в країні деколи керують колишні, гроші колишніх. Та навіть Порошенко при всіх своїх статках голий та босий порівняно із Арбузовим.

Зараз багато хто, навіть з нових, прагне відправити країну на перевибори. Їм не комфортне нинішнє місцезнаходження. Перевиборів хоче Тимошенко, деякі групи БПП, які хочуть реалізуватися в іншому проекті, перевиборів хоче Ляшко, не заперечує Самопоміч. Вони працюють за відомою формулою: чим гірше в країні, тим краще. Я при Януковичі, використовуючи будь-що, розхитувала країну. Але тоді розхитувати країну було святою справою, бо інакше ми б опинилися в Росії. Та зараз ситуація в країні змінилася: розхитуючи країну, вони ведуть її до Росії. І тому зараз я розійшлася із тими, з ким довгий час була разом.

- Хтось зі стратегів казав, що наступна війна буде вестися у інформполі, а армія - лише вогньова підтримка...

- Ні, виклики є скрізь. І причому, ми кажемо про збройний конфлікт, кажемо про зону АТО - а ситуація складніша. Росія сконцентрувала по всьому кордону бригади, розташування, склади. Є гарячі точки, де вони збирають військові сили. І вже можна змоделювати сценарій, коли вони йдуть у напрямку Харківської та Сумської областей та відсікають зону АТО. Зона АТО тоді просто опиняється в котлі. Саме тому ми змушені нарощувати військовий потенціал на інших, мирних територіях.

Будь-який, навіть патріотично налаштований, олігарх рано чи пізно зайде в конфлікт з державним інтересом

- Ви проговорюєте плани Пінчука на комітеті нацбезпеки?

- Ні. Таких вкидань багато, помітна їхня системність. Проукраїнські сили не потрапляють у систему олігархії, олігархія бачить, що вона не виживає в системі новітньої української держави. Дуже часто там нема державного інтересу. Олігархія - це монополія, монополія - не державний інтерес. Будь-який, навіть патріотично налаштований, олігарх рано чи пізно зайде в конфлікт з державним інтересом. Наступ на олігархів у нас іде, вони вперше не мають більшості в парламенті. Навіть впливові олігархи зараз у нас втрачають і втрачають. Поступово, але втрачають.

ТЕТЯНА, АТО ТА СПЕЦКОНФІСКАЦІЯ

- Ти, напевно, задоволена останніми двома роками. Онищенко - у чомусь твоя перемога. Першу прес-конференцію по Онищенку ти дала в першій половині 2015 року.

- І задоволена, і не задоволена. Раніше мені вдавалося однією статтею зупинити крадіжку двох мільярдів доларів.

- Це по Фірташу?

- Ну так. Пам'ятаєш, схема була - «ляля»? Укргазенерго, компанія, якій продавала РУЕ газ. НАК Нафтогаз при Тимошенко купив 5 мільярдів. РУЕ через чотири роки затребувала газ назад. Янукович тоді через Якименко зупинив ці кошти, затребував їх перевести йому на офшор, а я тепер у постмайданній Україні не можу вкрадене повернути. Ну, я думаю, що це можуть бути одні й ті самі гроші. Остання купівля облігацій була 24 грудня 2013 року, в день замаху на мене на Майдані.

- То облігації вже погашені?

- Так, вони гасилися весь 2016 рік. Там лишився один транш на майбутній рік, я навіть маю графік погашень та розкладку по фірмах. Я цю довідку сум погашень показувала та роздавала всім. Мільярд двісті в Ощадбанку вже погашених грошей. І важко збагнути цинізм людей, які голосують проти спецконфіскації. Ти знаєш, що було найважче у парламенті? На трибуні всі ми виглядаємо плюс-мінус нормально. Але коли я всередині залу, виступала за прийняття закону по спецконфіскації… Я вийшла на трибуну з портретом Устима. Я казала, він тепер ваш син, бо його батько загинув за вас, цей закон дозволить завантажити оборонні заводи… Соратники по коаліції сміялися в очі.

По Онищенку, до речі, - один із офшорів він викупив. Кошти на цих рахунках підлягають конфіскації, багато депутатів Верховної Ради виступали проти цього законопроекту на замовлення Онищенко. Ті ж, хто на Онищенко працювали по газу, ті ж і борються зі спецконфіскацією.

- Ну Онищенко вже пищ-пищ... Хоча крові ще всім вам поп'є, сидячи у московському екзилі. Ти просто золота рибка, зливні бачки стільки заробляють на тому, щоб розповісти про твоє здоров'я, твої уподобання. Почитуєш про себе?

- Нє, не читаю. Але не хочу привласнювати собі всі лаври успіху його утилізації. Мені допомагали Білан з ДФС, ще окремі професіонали з СБУ, я від кожного витягувала по слову, з ДФС, з СБУ. Це було так. Дістаю інформацію в одних, приношу іншим, беру в других - приношу першим. В СБУ є професіоналізм окремих фахівців. НАБУ взяло майже готову справу. А на початку було видно, що це корупційний бізнес, що не платить. Але як пов'язати бізнес із депутатом? Я влаштувала скандал у його офісі. І він заявив, що це його офіс, сам фактично задекларував свою приналежність. НАБУ довело до завершення. Найбільші претензії до Насірова. У мене склалося чітке враження, що він намагався легалізувати ці злочини.

Але я маю й інші успіхи. Раніше на фронті бійці отримували "атошні" виплати, які були більші, ніж тилові гроші. Далі ми почали робити контрактну армію, підняли зарплати по країні, тоді зарплати в тилу й на фронті урівняли. І виникла образа у тих, хто на передку. І в цьому році наш комітет поставив умову, щоб виплати на першій лінії були більші. У мене є інформація, точніше: нам гарантували під час голосування бюджету, що на першій лінії будуть достойні зарплати. Але виникають проблеми на рівному місці. В Україні є шість тисяч людей, які ухилилися від армії. Їх не можна демобілізувати, бо заяву на демобілізацію пишуть своєю рукою. А оскільки законодавство строге, підприємці продовжують платити їм зарплату. Вони в бігах, вони числяться мобілізованими. Їм нараховується зарплата. Люди фактично організували схему: «відкосив» - розори підприємство. Бо є пастухи, які блокують рішення про їхнє звільнення, мовляв, порушення прав людини.

- Які настрої в АТО?

- Настрої дуже різні. Ми зробили шалений крок в 2015 році у всьому, в 2016-у році харчування та одяг підняли на вищий рівень. Зараз будь-яку продукцію можна відправити назад - тільки рішенням відповідального за тил даної частини. Він може відправити будь-яку продукцію назад. Погані постачальники відсіялися. В 2016-у році по виробництву зброї був крок назад, бо воно було зав'язане на спецконфіскацію. При цьому, я приїжджаю на першу лінію, а мені кажуть: спочатку зніми недоторканість... Я кажу: я тут, перед вами, на першій лінії, хочете поїду з вами, куди скажете, і буду там, де скажете.

…За час розмови - дві чашки чаю і дві групи колядників. До кімнати знову зайшли Устим та чихуахуа, вони вибагливо подивилися на Таню. Я почала збиратися, ми сіли в її машину.

- А погодься, Таню, з зеленим тарифом розібралася, з Онищенком також, на першій лінії в армії зарплати підняла. Спати почала нормально та малювати. Діти люблять, батьки здорові. Гріх жалітися, Таню. До речі, чим ти зараз займаєшся? Яким бачиш майбутнє? - Запитую вже на під'їзді до Києва.

- Вчуся на юридичному, буду складати іспити. Я хочу бути ближчою до слідства, а без спеціальної освіти тут ніяк, - сміється вона.

- Бачиш, все тільки починається.

Лана Самохвалова, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-