Росія: дуже їсти хочеться

Цікава новина з Німеччини: 22 січня до Берліна приїде російський міністр сільського господарства Олександр Ткачов. Цікавість у тому, що Ткачов є у списку росіян, яким заборонено в’їзд на територію країн – членів Євросоюзу (такий список – частина санкцій, накладених Євросоюзом на Росію через агресію проти України), і німці кажуть, що запрошення Ткачова на  конференцію аграрних міністрів країн «великої двадцятки» (G20) – це «дуже спеціальний виняток із санкційного рішення», а «питання на конференції обговорюватимуться актуальні, важливі для всіх, тому доцільною є участь у ній Росії – країни - члена G20» (пояснення представника МЗС Німеччини Себастіана Фішера).

Очевидно,  що Ткачов говоритиме з німцями (і, можливо, не лише з німцями, адже на конференції будуть делегації з усіх провідних країн світу) не лише про аграрні проблеми людства. Він, безумовно, вестиме розмови на суто політичні теми. Насмілимося стверджувати, що пану Ткачову сама конференція аграрних міністрів – глибоко «до лампочки» вкупі з усіма «актуальними, важливими для всіх» її питаннями. Йому, себто Кремлю, важливі інші речі, а саме: 1) факт, що з антиросійських санкцій у принципі можна робити винятки; 2) розмова із західними політиками про можливість зняття (звуження) цих санкцій.

До речі, напередодні посол України у Німеччині  Андрій Мельник через Тwitter висловив сподівання, що ФРН не піде на порушення санкцій ЄС. Але вона все-таки пішла, не справдивши сподівання нашого посла. Тобто, без сумніву, Берлін хоче бачити Ткачова у себе і зацікавлений у розмові з ним.

Загалом, нічого несподіваного чи сенсаційного не сталося, навіть явне бажання частини західних політиків співпрацювати з Росією попри її агресивні дії в Україні та Сирії вже давно не новина. Однак є тут одна цікавинка.

Багато говорилося і писалося, що Кремль дуже сподівається на зміну політичного керівництва у провідних західних країнах. У США вона вже сталася, на черзі – Франція та Німеччина, де цього року відбудуться головні вибори. Елементарна логіка каже, що напередодні цих змін і пов’язаної з ними нової генеральної спроби залагодити стосунки із Заходом на вигідних для себе умовах, Кремлю треба демонструвати витримку і впевненість, що санкції насправді не надто йому шкодять, принаймні не настільки, щоб він відступив через них від своєї політики. Тобто, росіянам треба було б ще з півроку не проявляти нагальної зацікавленості у знятті санкцій.

Але вони проявляють. У день, коли Німеччина повідомила, що Ткачова приймуть у Берліні «як виняток», перший віце-прем’єр російського уряду Ігор Шувалов раптом заявив: «Напевно, прийшов час розуміти, що санкції скоро припинять свою дію або контрсанкції, у всякому разі в моїй роботі, мені і міністру сільського господарства, і міністру економіки, швидше за все, потрібно виходити з того, що контрсанкції будуть скасовані». Звісно, Шувалов каже, що «ми завжди готові до відкритого діалогу настільки, наскільки готові наші партнери» і що скасування санкцій та контрсанкцій буде, якщо буде потепління у стосунках із Заходом. Однак навіщо російський перший віце-прем’єр виголошує ці цілком банальні, тобто – не раз говорені, речі? Адже він це сказав не десь між іншим на якійсь нараді чиновників чи під час прес-конференції з інших питань, а у окремому коментарі державному інформагентству ТАСС.

Кремль, вустами Шувалова, сам виявляє ініціативу (яка прийнята Євросоюзом) перемовин чи, точніше, неофіційних консультацій, з Євросоюзом щодо санкцій, причому негайних через міністра Ткачова. Схоже, що Кремль або вже не вірить, що у нього будуть кращі позиції на цих перемовинах, коли вони відбуватимуться з новообраними лідерами США, Франції та Німеччини, або тиск санкцій на економіку Росії стає для неї смертельно небезпечним.

Може бути й інша, більш прозаїчна, причина заяви Шувалова. Не виключено, що Росія вже дуже потерпає не тільки від західних санкцій, а й від власних контрсанкцій. Простіше кажучи, харчі з Євросоюзу, на які Росія наклала ембарго, замінити нічим, російське сільське господарство якісно прогодувати країну не може (ще один, хоч і не найважливіший, фактор соціальної напруги в Росії), і Кремль готовий зняти це ембарго навіть фактично в односторонньому порядку. У заяві Шувалова можна помітити ледь вловимий наголос на зняття саме контрсанкцій. Звісно, для формального виправдання такого кроку Кремлю потрібне хоч якесь, хоч символічне пом’якшення санкцій Євросоюзу. Тож, можливо, Ткачов саме про це і говоритиме у Берліні у кулуарах засідання аграрної конференції.

Юрій Сандул. Київ.