Паоло Джентілоні - прем’єр з прес-секретарів

Після відставки Маттео Ренці, новим прем’єр-міністром Італії став нинішній міністр закордонних справ 62-річний Паоло Джентілоні. Увечері 12 грудня 2016 року він сформував уряд і вступив на посаду, зберігши ключових членів уряду - міністра економіки, промисловості, охорони здоров'я та юстиції. Новому очільнику доведеться зіткнутися з банківською кризою і зростанням популярності євроскептичних партій. А чого слід чекати Україні з його приходом – це спробував дослідити Укрінформ, виходячи з його біографії.

Бунтар зі знатного роду

Паоло Джентілоні походить зі старовинного знатного роду, його предок – лідер Католицького союзу виборців Вінченцо Отторіно Джентілоні мав титул графа. Паоло Джентілоні закінчив один із найстаріших університетів світу - Римський університет ла Сап'єнца, заснований 1303 року, де вивчав політологію, є професійним журналістом.

Політичні зачатки у нього з’явилися ще в юності під час навчання в ліцеї імені Торквато Тассо (італійський поет 16 ст.), де, за спогадами колишніх однокашників, був лідером студентського руху. На той час його описують як небагатослівного і рішучого хлопця, який ходив з «бунтарським» довгим чубом. Одночасно він вважав себе і комуністом, і католиком, часом викладав катехізис дітям разом з Аньезе Моро, дочкою голови уряду Італії Альдо Моро, який згодом пав жертвою терористів з «Червоних бригад».

Згодом Джентілоні захопився ідеями «нових лівих» - руху, який виник у Західній Європі, США та Японії в 60-х роках. «Нові ліві» висловлювали протест проти бездуховності «суспільства споживання», знеособленості масової культури, уніфікації людської особистості. Виступали за «пряму демократію», свободу самовираження, нонконформізм (протистояння позиції більшості).

Затятий демократ

У сімдесяті роки він відійшов від ультралівих і упродовж 11 років займався журналістикою – співпрацював у тижневику Fronte popolare («Народний фронт»), потім в Pace e guerra («Мир і війна»). У 1984 році приєднався до екологічного руху і керував періодичним виданням «La nuova ecologia» («Нова екологія»). Тоді ж він познайомився з Франческо Рутеллі й у 1993-му взяв участь у його виборчій кампанії на посаду мера Рима. Після перемоги Франческо Рутеллі Паоло Джентілоні сім років працював його прес-секретарем.

 У 2001 він знову примкнув до «лівих» – став координатором виборчої кампанії коаліції «Оливкове дерево» (найбільша італійська лівоцентристська коаліція – Ред.). Також Джентілоні був одним із засновників партії «Маргаритка», лозунг якої: «Демократія – це свобода». У 2007 вона увійшла до Демократичної партії.

З 17 травня 2006 року по 6 травня 2008 року Паоло Джентілоні займав посаду міністра зв'язку.

У 2013 році Джентілоні взяв участь в попередніх виборах на посаду мера Рима, які проводилися в середині Демократичної партії. Проте він  не потрапив навіть у першу трійку головних кандидатів.

31 жовтня 2014 року Паоло Джентілоні був призначений міністром закордонних справ Італії.

Позиція щодо України

15 листопада 2014 року в інтерв'ю газеті Corriere della Sera Джентілоні заявив, що необхідно проявити твердість у дипломатичних зусиллях, спрямованих на пошук політичного рішення української кризи та гарантію збереження незалежності України. Проте, на думку Джентілоні, кризу неможливо вирішити за допомогою санкцій, і слід гарантувати Росії забезпечення її інтересів як великої держави - зокрема, Україну не слід приймати в НАТО. Ця концепція, до речі, називається «фінляндизацією» України.

На початку 2015 року Джентілоні виступив на каналі Rai 3 в програмі In ½ h, де заявив про необхідність введення нових санкцій проти Росії в разі провалу мирних переговорів по врегулюванню збройного конфлікту на Сході. Але водночас Джентілоні вважає, що початок поставок зброї Україні став б помилкою. Проте, за його словами, Італія прийме будь-яке рішення США з цього питання.

Стриманий прагматик

Його дружина – архітектор Емануеле Мауро, але у подружжя немає дітей. Любить ліричну музику, грає в теніс і покер, добре знає англійську, французьку та німецьку мови. Новопризначений прем’єр-міністр Італії одягається консервативно. На відміну від наших урядовців, по місту переміщається, в основному, пішки.

У пресі його характеризують як «стриманого прагматика», який уникає підвищеного тону. Паоло Джентілоні називають близьким соратником екс-прем’єра Ренці, тому кардинальної зміни політичного курсу з його приходом до влади не очікується.

Улюблений вислів нового прем’єр-міністра Італії: «Ми - покоління, яке в вісімнадцять років вело себе, немов у сорок, але потім так і не погодилося з тим, що йому виповнилося сорок один».

Юлія Горбань, Київ.