Як і чому першу жінку-президента корейці розлюбили

Аналітика
2499
Ukrinform
Про неї б серіал зняти, а її… Вчора парламент Республіки Кореї проголосував за імпічмент президенту країни Пак Кин Хе

Тепер на неї очікує кількамісячна принизлива процедура позбавлення посади за участі Верховного суду. Чим це закінчиться, сумнівів практично не залишилось. Скоріше за все, на початку літа наступного року, країна обере собі наступного президента.

А передувала всьому - кількатижнева компанія, яку можна назвати так: народ безкомпромісно і затято  виштовхує свого президента з крісла. Раз з разом сотні тисяч корейців збиралися у Сеулі на мітинги вимагаючи від  Пак Кин Хе одного: геть, геть, геть!  Вона уже погодилася добровільно піти у відставка, але натовп хотів цього лише з приниженням, лише через імпічмент. Дійшло до того, що проти свого лідера у парламенті у п’ятницю голосували навіть депутати – члени її партії…

Сотні тисяч корейців знову вимагають відставки президента країни Пак Кин Хе

Чим же так завинила перед корейцями Пак Кин Хе?

Скандал розгорівся після публікацій в пресі матеріалів про зв'язок глави держави з Чхве Сун Сіль, подругою з юності і дочкою лідера релігійного культу «Церква вічного життя».  Чхве Сун Сіль нібито контролювала роботу президента країни. Журналісти одного з телеканалів в кінці жовтня знайшли в сміттєвому баку одного з готелів Сеула планшет, який містив 200 секретних документів періоду 2012-2014 років. Серед документів були 44 чернетки промов Пак Кин Хе, які правила Чхве Сун Сіль. Пізніше також з’ясувалося, що вона змушувала підприємців жертвувати мільйони доларів підконтрольним їй фондам, допомагала при виборі помічників президента і навіть вибирала їй одяг. Отакий «страшний» компромат. Корейцям, як бачите, його виявилось достатньо, щоб замінити повагу і вдячність - на ненависть.

Укрінформ зацікавився особистістю поки що президента Південної Кореї, про яку насправді в Україні відомо небагато.

Непроста доля сильної жінки

Пак Кин Хе, якій нині 64 роки, – перша жінка-президент в історії Південної Кореї. Свого часу на виборах у 2013 році за неї проголосували 51% виборців, а всього загальна явка склала 75%. Зараз же її ненавидять.

У нас мало хто знає, що доля цієї сильної та водночас самотньої жінки складалася дуже непросто. Її батько – Пак Чон Хі був президентом Південної Кореї в 1963-1979 роках. На нього вчинили замах в 1974-му, проте він залишився живим, а ось його дружину – мати Пак Кин Хе - було смертельно поранено і вона померла того ж дня. На той час Пак Кин Хе було 22 роки, і цю трагедію вона дуже важко переживала. Поруч із нею вже тоді була Чхве Сун Сіль, яка підтримувала її у ті гіркі дні. А от батько подруги – був теж знаменитим і оцінювали його неоднозначно. Спершу він був буддистським священиком, потім протестантським проповідником, а згодом заснував уже свою церкву з елементами шаманізму.

Після смерті матері, Пак Кин Хе протягом п’яти  років була першою леді замість неї, поруч з батьком. А ще у її житті була трагічна любовна історія – в юному віці вона закохалася в старшого за себе чоловіка, але її сім’я жорстоко була проти – в органи влади навіть надходили доноси і листи з проханнями огородити від «поганого впливу» і перевиховати дівчину. Відтоді і до тепер Пак Кин Хе залишається самотньою, у неї ніколи не було ні власної сім’ї , ні дітей, вона повністю присвятила себе політичній кар’єрі.

Молода Пак Кін Хе і її батько — президент Пак Чон Хі

Дочка «азіатського тигра»

Економіка Південної Кореї нині є взірцем для інших держав –  станом на 2013 рік країна займала 13-ту позицію в світі за ВВП. Але в 1961 році, коли генерал Пак Чон Хі, батько Пак Кин Хе, прийшов до влади, річний дохід на душу населення в Південній Кореї складав усього $72. Як не дивно, з погляду сьогодення, але Північна Корея, що нині є закритою і відсталою, і взагалі – тоталітарне пугало людства, тоді була сильнішою і розвиненішою за Південь. Після Корейської війни 1950-1953 рр. саме на її території залишився основний економічний потенціал. Союзниками Північної Кореї були і СРСР, і Китай, які надавали їй військову та економічну допомогу.

Пак Чон Хі взяв курс на експортно-орієнтовану індустріалізацію у відсталій аграрній країні, яка і вистояла у війні лише завдяки прямому військовому втручанню і допомозі США. Саме  Пак Чон Хі ініціював створення державних інституцій для забезпечення розвитку національної економіки, він жорстко обмежив корупцію. І в результаті – сталося економічне диво: зростання економіки в 1960-ті - близько фантастичних 25% на рік, а в 1970-ті – доходило до гіперфантастичних 35-40% на рік. Південну Корею стали називати одним із «Чотирьох азіатських тигрів» (разом із Сінгапуром, Гонконгом і Тайванем) через стрімкий її розвиток з 60-х по 90-ті роки.

Зараз, за даними банку Кореї, річний ВВП на душу населення становить $ 11123.

Чого це диво коштувало? Крім, знову таки, фантастичної працелюбності корейців? Режим був ще той … Пак Чон Хі всередині країні відрізнявся жорсткою диктатурою,– в Південній Кореї тривалий час діяв військовий стан, свобода слова і преси була обмеженою, а невдоволених режимом тодішнього президента арештовували і катували.

16 жовтня 1979 року на вулиці з протестами і вимогами лібералізації вийшли понад 50 000 людей, а 26 жовтня президента Пак Чон Хі було вбито в результаті замаху…

«Королева виборів»

Його дочка виявились міцним горішком і природженим політичним лідером. У 1998 році на довиборах в парламент Пак Кин Хе було обрано депутатом від «Партії великої країни». У 2004-2006 роках вона вже очолювала «Партію великої країни», представники від якої  виграли в ті роки понад 40 виборчих компаній різних рівнів. Політологи  цей успіх пов'язують винятково із заслугами Пак Кин Хе, яка отримала неофіційний титул «Королева виборів». У 2011 році партія змінила назву на Сенурі, що означає «Партія нових горизонтів», і знову її лідером стала Пак Кин Хе. З її легкої руки на парламентських виборах Сенурі здобула перемогу. Це стало і причиною її успіху на виборах президента у 2013 році, де за неї проголосували 51% виборців.

Яким вона була президентом? Як  кажуть спеціалісти, лавірувала досить вправно, уміла знаходити компроміс. Балансувала між двома економічними гігантами - Китаєм та США. Знаходила правильну лінію в стосунках з Японією та Росією. З Північною Кореєю – було, як завжди, погано, тобто, напружено, але інтереси Кореї Південної, в тому числі інтереси безпеки, були захищені. А всередині країни Пак Кин Хе таки боролася з корупцією, в чому навіть досягла успіху. І, до речі, саме вона домоглася прийняття закону, за яким протестантські конфесії стали об’єктами оподаткування. 

Звісно нам, в Україні, за багато тисяч кілометрів не дуже добре видно, що там насправді відбувається на далекому Корейському півострові.  Одним словом, корейцям видніше. Але ж вони, до речі, розділені на Південь і Північ, – дійсно «один народ». Який у Північній Кореї багато десятиліть терпить тоталітарний комуністичний терор і голод, вважаючи своїх «династичних» лідерів «подарунком небес». А у Південній Кореї все навпаки, тільки-но щось не так –  терпіти не хочуть. Як таке може бути? Ну, про це треба в отців комунізму запитувати, у Маркса з Енгельсом. Але то вже зовсім інша історія.

Юлія Горбань, Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-