ОПЗ. Доторгувалися. Ні грошей, ні вартості

Аналітика
3350
Ukrinform
Ігор Білоус не зміг продати, а Ігор Коломойський – не захотів купити Одеський припортовий завод. Чим дуже розгнівили прем’єра

Повторний конкурс на приватизацію Одеського припортового заводу (ОПЗ) провалися – заявок не подав ніхто. Голова уряду затупав ногами на голову Держмайна Ігоря Білоуса і пригрозив йому відставкою. Той не дуже-то й злякався, але підсумковий брифінг про всяк випадок відмінив. Судячи з усього, без гучного биття посуду на урядовій «кухні» не обійдеться. Хоча заводу це мало допоможе. Його продають вже  сім років поспіль! За цей час ціна впала більш як утричі – з $624 млн до $200 млн. Ото вже справні продавці державного майна!

Доторгувалися. І кому це майно тепер потрібне?

Чергова невдала спроба продажу ОПЗ спричинила скандал. Голова уряду Володимир Гройсман стукнув кулаком у бік голови Фонду Держмайн (ФДМ) Ігоря Білоуса, мовляв, фонд не здатний ефективно проводити приватизацію за нинішнього керівництва. На що той, як фігура інституційно незалежна, відреагував: У відставку? Не дочекаєтесь!

Ігор Білоус

"Зрозуміло, що прем'єр незадоволений результатами. Я б теж на його місці був би незадоволений. Я думаю, що у нас ще будуть дискусії з приводу того, які деталі, що власне призвело до цього", - сказав сам призвідник скандалу. Тим самим продемонстрував моральну готовність до розмови на урядовому «килимі». «Для нас результат конкурсу теж був сюрпризом", - зазначив він.

Чи це насправді так - віри мало.

От незадоволення прем’єра цілком зрозуміле - ціна продажу ОПЗ складала 30% планів надходження від приватизації до бюджету цього року. І той факт, що на наступний 2017 рік в бюджеті знову закладена така ж сама цифра приватизаційних надходжень, наводить на думку, що Кабмін не дуже то й розраховував на продаж горезвісного підприємства. Наші здогадки підтвердив і економіст Борис Кушнірук. «В уряді запланували на цей рік 17 млрд гривень надходжень від приватизації, з них 5 млрд гривень - від продажу ОПЗ. Все зірвалося, але думаю, що урядовці вже були готові до того, що не отримають цих коштів», - пояснює експерт.

За його словами, питання не лише в ОПЗ, а в приватизації взагалі. «У нас близько 3600 державних підприємств, з яких 1500 – це по суті «металобрухт». Але інші 2100, які ще поки що функціонують, потрібно вчасно і вигідно роздержавлювати. Для цього потрібна політична воля, якої нема, адже за кожним подібним підприємством стоять чиїсь корупційні інтереси».      

Власне, це підтверджує і нинішня, хрестоматійна вже історія злощасної «неприватизації» ОПЗ. Окрім того, що бачимо, наскільки тісно переплетені олігархічні бізнес-інтереси, маємо ще й повну організаційну неспроможність з боку чиновників.

Держава, навіть коли згодна віддати своє майно у хазяйські руки, не здатна чітко і відповідально усе організувати. Так, щоб захистити національні інтереси та уникнути підкилимних ігор, яких завжди багато навколо ласих «майнових» шматків, як і спокус. Намагання ж не продешевити приводить, як от в цьому випадку, до втрати ліквідності стратегічно важливих об’єктів.

Якщо кілька років тому Одеський припортовий завод ще можна було презентувати як унікальний і найбільший в СНГ комплекс по виробництва аміаку та карбаміду (900 тис. і 660 тис тон в рік відповідно) та морській перевалці хімічної продукції (щорічно 4,3 млн тон аміаку, до 5 млн тон карбаміду, 1 млн. тон метанолу та 500 тис. тон рідких азотних добрив), то нині – підприємство катастрофічно швидко втрачає ринкові позиції. Воно стало не цікавим навіть головному претенденту на покупку Ігорю Коломойському, який спробував купити підприємство ще першого разу в 2009 році (завадила тодішня прем’єрка Юлія Тимошенко – Ред.).

До 2017 року ОПЗ взагалі може залишитися без сировинної бази і найбільшою його цінністю буде лише  аміакопровід французького виробництва. Справа в тому, що два основні постачальники ОПЗ – це російський Тольяттіазот і український Стирол  (Горлівка, Донецька обл.). Перший принципово не допускається до приватизації, другий знаходиться на окупованій території. До того ж росіяни почали будівництво Таманського терміналу з пропускною здатністю близько 2 млн тон аміаку. Запуск 1 черги очікується в  2017 р., 2-ої – в  2020 р. Тобто, у найближчому майбутньому ОПЗ ризикує просто зупинитися.  

«Навіть якщо ОПЗ продадуть за безцінь, то виникає наступне питання, а чи є взагалі сенс інвестору його купувати? Адже у всьому світі масово припиняють роботу заводи, що виготовляють схожу хімічну продукцію. На мій погляд, сировинна продукція на світових ринках до 2025 року так чи інакше здешевіє. А це означає, що і продукція ОПЗ не буде особливо інвестиційно привабливою», - пояснює Борис Кушнірук.  

Колективну відповідальність за промахи ніхто не відміняв

Укрінформ запитав у Олександра Бондаря, екс-голови Держмайна, чи ж є вина Фонду держмайна в тому, що потенціальні інвестори відмовилися від участі в покупці ОПЗ? 

«Думаю, що не потрібно звинувачувати у всьому Фонд. Так, у плані підготовки та організації вони винні, бо звільнили всіх спеціалістів, а натомість набрали нових недосвідчених людей, залучили всіляких радників з російським минулим, які невідомо в чиїх інтересах працюють», - відзначив пан Бондар. Проте справа, каже, набагато складніша і серйозніша. Якщо Кабмін затверджував умови конкурсу з приватизації, то саме він і повинен був  відслідковувати, що там робиться. «Натомість зараз вони роблять здивований вигляд, що нічого не знали. Знали! І провал приватизації ОПЗ – це не лише діагноз Фонду, а й українській владі, інвестиційному клімату, а також всім державним і приватним активам», - наголосив колишній очільник ФДМ.

Водночас він не допускає, що йде гра на пониження ціни ОПЗ. Мовляв, ціна вже й так нижче «плінтуса». Якщо колись вартість Криворіжсталі дорівнювала $ 4,4 млрд, то нинішні $200 млн за ОПЗ – це взагалі не гроші. «Відтак, вважаю, що після цього конкурсу взагалі потрібно припинити будь-які розмови про приватизацію. Розібратися, що насправді робиться в державній економічній сфері, і лише тоді продовжити цей процес, але вже за реальними цінами».

Цілком слушне зауваження…

Мирослав Ліскович, Оксана Поліщук, Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-