Мінімалка, децентралізація і акциз – три стовпи Бюджету-2017

Аналітика
2929
Ukrinform
Верховна Рада підтримала бюджетні плани уряду - фінансовий фундамент казни та її стіни закладено. Діло – за внутрішнім оздобленням

Ключові питання економічної політики на цьому пленарному тижні - бюджетоутворюючі закони, які дають можливість прийняти Держбюджет на 2017 рік. Кабмін дуже просив депутатів підтримати «податкові» зміни, які наповнять бюджет та полегшать життя бізнесу. Ті – впиралися. Кажуть: немає підтримки для вітчизняного виробника, а отже за них голосувати не будемо. Виявляється, лякали...

Степан Кубів

«Просили мама і тато, і я прошу…»

У понеділок 5 грудня голова комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна та перший віце-прем'єр-міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів гаряче переконували голів депутатських фракцій у тому, що і комітет, і уряд намагаються знайти компроміс у бюджетних побажаннях усіх зацікавлених сторін.

Однак народні депутати стали в позу. «Депутатська група "Партія "Відродження" не буде підтримувати урядові так звані "бюджетні законопроекти", поки не побачить реальної підтримки вітчизняних виробників, - завив керівник групи Хомутиннік на Погоджувальній раді напередодні голосування.

Віталій Хомутиннік

Його однопартійців зачепило те, що уряд, як зазначав Укрінформ, знайшов ресурс на значне підвищення видатків Апарату ВР, ДУСі, Державної судової адміністрації, Конституційному Суду, Генпрокуратурі та іншим. І при цьому в меншій мірі сподобився на покращення бізнес-клімату та підвищенню «соціалки».

«Ви покажіть, що саме в поданих законопроектах відповідає назві "Покращення інвестиційного клімату", і після цього підписуйте такі  законопроекти з такими назвами!», - обурювався за всю групу пан Хомутиннік.

Треба пояснити - яблуко розбрату містилося у кількох документах, що вносять  важливі зміни до Податкового та Митного кодексу. Ті, в свою чергу, покликані сбалансувати «хотілки» уряду та депутатів в наповненні казни наступного року.

Як заявила пані Южаніна, міністерством фінансів знайдено варіанти покриття «касових» розривів, що виникли в результаті доповнень, внесених депутатськими фракціями, і тепер ці варіанти необхідно терміново узаконити. «Дуже прошу, панове депутати! Ми протягом цілого року вели зважену позицію, стриману позицію щодо прийняття змін до Податкового кодексу саме задля того, щоб завчасно приймати зміни, не будоражити зайвий раз бізнес і не створювати їм несприятливі умови», - закликала депутатка на Погоджувальній раді.

Службове авто як показник якості бюджетного контролю

Як би не свіжий скандал з її колегою по партії, першим заступником голови ВР Іриною Геращенко, яка вирішила перевірити витрати на своє службове авто, можна було дорікати депутатам за їх традиційну впертість у питаннях бюджету. Але не у цьому випадку.

«Підтримуючи всебічний контроль за використанням державних коштів, в тому числі тих, що йдуть з бюджету на забезпечення діяльності ВР, офіційно звернулася до керівника транспортного відділу з проханням надати інформацію про роботу закріпленого за першим заступником голови ВР авто. В результаті – ШОК, - написала на свій сторінці в Facebook пані Ірина.  Виявляється, службове авто за її відсутності в день " намотує" не менше 120 км, в тому числі, в дні щотижневих відряджень. Загалом до 5 тис. км за місяць. «Якщо на одній машині можна красти і списувати сотні літрів бензину – до 10 тис. грн на місяць, - то важко уявити, що відбувається в цілому!», - обурюється Ірина Геращенко.

Скажімо так, уявити не важко. Значно складніше - навести лад. Дивлячись на те, скільки доведеться заткнути «дірок» та наліпити «латок» у податковій системі України, щоб реалізувати чергові благі бюджетні наміри.

Здоровий глузд є, бюджет - буде

1. В першу чергу мова йшла про підтримку реформи державної зарплатної системи та скорочення деяких соціальних виплат, прив’язаних до мінімальної зарплати. Це один із ключових моментів, який вкрай необхідно узгодити до того, як голосувати бюджет з підвищеною до 3200 грн «мінімалкою» (про проблему докладніше Укрінформ вже писав).

Однак, як  ми і прогнозували – в цьому питанні почалася «боротьба» за електорат. Поряд з урядовим проектом депутати, в особі Наталії Королевської, висунули альтернативний законопроект – «задля відновлення соціальної справедливості».

В результаті здоровий глузд все ж таки переміг - депутати зійшлися на економічній доцільності і погодилися з аргументами урядовців, підтримавши їх варіант.

2. Далі, уряд запропонував внести зміни до Бюджетного кодексу  - щодо удосконалення складання та виконання загального і місцевих бюджетів (№5131) в напрямку фінансової децентралізації. Частину видатків перекладено на плечі місцевих бюджетів (деякі соціальні пільги, плата за навчання, компенсації, фінансування бюджетних установ і таке інше).

Красномовність опозиційних депутатів не допомогла їм переконати колег по сесійній залі. Децентралізація прийнята за основу та в цілому.

3. Наступні у списку - зміни до Податкового кодексу України (№5132). Ціль – збільшення ресурсної бази для надходжень до бюджету, забезпечення його збалансованості. Найбільш «болючий» для бізнесу законопроект. Зокрема тому, що:

- для с/г підприємств, що обрали спеціальний режим оподаткування ПДВ, змінюється порядок електронного адміністрування ПДВ та повернення  сум бюджетного відшкодування;

-збільшуються акцизні ставки на алкогольні напої,  вино,  слабоалкогольні напої та тютюнові вироби;

-запроваджується єдина ставка акцизного податку на дизельне паливо  замість диференційованої ставки;

-підвищуються ставки рентної плати за користування радіочастотами (для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації), а також за транзитне транспортування аміаку.

Депутати на диво швидко розібралися з запропонованою ресурсною базою бюджету, підтримавши підвищення ренти та акцизів. За що отримали особисту подяку від Володимира Гройсмана. Навряд чи виробники пива так само подякують, але то вже неважливо.

4. В числі глобальних змін також законопроект № 5368, спрямований на покращення інвестиційного клімату в Україні (той самий, назва якого так обурила депутата Хомутинніка – Авт.).

В ньому йдеться про певне спрощення податкової системи майже в усіх основних податках – на прибуток підприємств, на доходи фізичних осіб, на додану вартість, акцизного податку, рентної плати та податку на майно, спеціальних податкових режимів.

Найцікавіше, що «інвестиційний» законопроект серед усього іншого містить розділ про ліквідацію податкової міліції та створення на її місці нового органу - Фінансової поліції.

Ті ж яйця, тільки в профіль. Але, погодьтеся, звучить дуже «інвестиційно-привабливо».

Про долю цього документа ми дізнаємось вже в найближчий четвер.

Оксана Поліщук, Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-