Ті самі на Манежі: Кремлівські клоуни прирівняли Верховну Раду до Рейху

Від відвідування виставки «Війна та міфи 1941-45. Відступати нікуди» в московському Манежі нормальна людина переживає шок.

Ні, почну з того, що нормальна людина туди добровільно не піде. Напевно, саме цим пояснюється той факт, що неподобства, якими начинена експозиція, досі - а виставка відкрита з 16 листопада - не викликали широкого громадського резонансу.

Вважаю, пристойна публіка там просто не з'являється. Досить сказати, що основою для створення експозиції стала книга міністра культури Росії, відомого фальсифікатора, лжеісторика Володимира Мединського «Війна». Так навіщо на ЦЕ витрачати час?!

І раптом - тривожний сигнал: 30 листопада відомий російський опозиційний політик Леонід Гозман повідомив у ФБ про неприємне відкриття - виявляється, його ім'я разом з іменами нацистів, фашистів Гітлера та Геббельса слугує «підлоговим дороговказом» для проходу на виставку «Війна та міфи». Тобто, ім'я банально написано на підлозі, в чорній жирній стрілці - щоб будь-хто, прийшовши на виставку, міг спокійно топтати його ногами. Крім того, за словами Леоніда Яковича, там само, на підлозі Манежу, організатори виставки визначили місце для Верховної ради України!

Природно, захотілося упевнитися, побачити на власні очі - та розібратися. На жаль, реальність виявилася набагато гіршою, ніж можна було припустити.

Так, на підлозі нещасного Манежу (в кроці від Кремля), крім Гітлера з Геббельсом, «прописані» і Верховна рада, і представники московської опозиції - професор Андрій Зубов, кінокритик Віктор Матізен, історик Марк Солонін (усі - з наданими без контексту цитатами, що нібито викривають у них ворогів народу, брехунів і намовників). Згадана й «Нова газета». Знайшлося на підлозі місце і колишньому меру Москви Гавриїлу Попову з письменником Віктором Суворовим. Але соло виконує саме Верховна рада України. Якщо хто відразу не зрозуміє, чому це і при вході на поверх на підлозі - змією - напис «Верховна рада», і далі знову вона, перша цитата, яка відкриває виставку (зрозуміло, на підлозі!) - з декларації Верховної ради України, 20 жовтня 2016 року: «Пакт Ріббентропа - Молотова від 23 серпня 1939 року, укладений між двома тоталітарними режимами, комуністичним Радянським Союзом та нацистською Німеччиною призвів до вибуху 1 вересня Другої світової війни». Ось вона, виявляється, найголовніша брехня! Придумана, зрозуміло, Україною! А ким же ще?!

Ну, а далі - вакханалія а-ля Мединський. Надмірні втрати Радянського Союзу у Другій світовій? Брехня. Пардон - міф. Зловорожий міф. Проколи воєначальників, слабкість командного складу внаслідок сталінських репресій? Міф. Безчинства радянських солдатів у Східній Пруссії. Теж міф. Зате 28 героїв-панфіловців - це не міф, це святе. І так далі, в тім самім дусі. Під пісню про славного маршала Жукова, з портретами Сталіна, Жукова іже з ними. І зі значним відеорядом про криваві підступи «українських націоналістів» від Другої світової до наших днів...

Головним організатором цього неподобства значиться Російське військово-історичне товариство. «Ця виставка - початок нашого наступу на історичному фронті», - свідчить напис на плакаті. Якщо такий початок, то що ж буде далі?!

Мабуть, найстрашніше і найбільш хворобливе - на виставці багато дітей. Їх приводять вчителі, класами. Нічого толком не розуміючи, вони носяться слідом за своїми «поводирями» по іменам, цитатам, стрілкам, намальованим на підлозі. Слухають так званих екскурсоводів. Ще маленькі. Але щось же неодмінно западе у серце. Найбільш лапідарне: жирна чорна стрілка на підлозі з написом «Верховна рада». Закарбується у пам'яті: українці - вороги. Як фашисти. Як Гітлер з Геббельсом. Ну і, звичайно ж, як московська «п'ята колона».

У залі з інтерактивною діарамою будь-хто, у кого є бажання, може особисто взяти участь у бою. Знову ж таки - фото можна зробити. І фотограф як тут. «Ну, хлопці, давайте енергійніше, веселіше, ніби ми під час бою! - гострословить викладач. Збирає учнів. - Ну, давайте: «За Батьківщину! За Сталіна!..»

Здається, це перша виставка за все моє життя, після якої захотілося негайно піти додому та вимитися.

Рита Болотська, Євгенія Богоявленська. Москва.