Савік Шустер - без грошей? Нонсенс!

Савік Шустер - без грошей? Нонсенс!

Аналітика
Укрінформ
Телеканал 3s.tv закривається. І це промовиста ілюстрація до очевидної істини: українці не хочуть платити за медіа

Чимало українців полюбляють дивитися відоме політичне шоу і вже звикли мандрувати за ним по всім телеканалам країни, де тільки його не пригріють. Але при цьому не готові допомогти улюбленцю грошима у скрутну годину - на заклик потопаючої телестудії відгукнувся аж один бізнесмен. Втім, і нажаль, це стосується не лише одного канала пана Шустера, а взагалі, усіх ЗМІ, які намагаються жити з того, що заробляють.

Все, кіна не буде! Гроші закінчились

На сторінці телеканалу 3s.tv в Фейсбуці у четвер з’явилося печальне: "Телеканал припиняє свою діяльність з 1 січня 2017 року". Канал Савіка Шустера публічно визнав, що у нього скінчилися гроші і виготовляти телеконтент імені основного власника і натхненника - більше не має можливості. «З представників бізнесу, до яких ми зверталися, підтримка надійшла тільки від однієї людини. Якщо протягом найближчих тижнів хтось з них все ж відгукнеться - можливо у нас вийде уникнути такого фіналу», - зазначено в повідомленні.

Українці-симпатики Шустера у коментарях намагаються підбадьорити Савіка і забивають «гвіздочка» владі. Мовляв, Савік, душею ми з вами, але прості люди не в змозі допомогти грошима. Будемо дуже раді, якщо реальні спонсори знайдуться. Але якщо не зраджує пам'ять, хтось обіцяв віддати своє життя за те, щоб вона (передача) була. Натякають на президента Петра Порошенка, який, перефразувавши самого Вольтера, сказав в інтерв'ю Шустеру: «Я є прихильником свободи слова. Мені може не подобатися те, що відбувається в програмі, але я віддам життя за те, щоб вона була».

Історія працевлаштування в Україні Савіка Шустера, лікаря за освітою і журналіста за досвідом роботи, який народився в радянській ще Литві, працював в Афганістані та в Москві, маючи канадське та італійське громадянство, та ефірних мандрів його одноіменної програми досить строката. Спочатку програма виходила на ICTV під назвою "Свобода слова". Потім була «Свобода Савіка Шустера» на «Інтері». Далі - "Шустер LIVE" на телеканалі «Україна». Потім програма перебралася на "Перший національний", потім повернулася на "Інтер", потім знову на "Перший національний". Далі програму прийняв телеканал 24, за ним - 112-й канал, звідки - на "1 + 1". І останнє пристанище – власний кабельний канал "3s" з паралельною трансляцією п’ятничного шоу в ефірі муніціпальної ТРК «Київ»…

У 2009 році видання Коммерсант, посилаючись на джерело на медіаринку, вперше оприлюднило інформацію про те, хто володіє «Савік Шустер Студією». У списку співзасновників прозвучали прізвища Сергія Тігіпка, Миколи Рудьковського, Валерія Писаренка, Віктора Пилипишина, Павла Єлізарова та Дмитра Полковського. Шустер цю інформацію спростовував, але імена акціонерів уточнити відмовився.

А створивши рік назад власний телеканал 3S.tv, Шустер запросив громадян і середній бізнес інвестувати у «перший неолігархічний телеканал». Автор програми розраховував зацікавити дрібних інвесторів клубною карткою каналу, яка би дозволяла, в тому числі, брати участь у програмі. 

Не дивлячись на популярність шустерівської «Свободи…» охочих вступити до клубу та їх фінансових можливостей виявилось замало. Можливо телеведучий був не надто переконливим перед пулом потенційних інвесторів. А можливо він одночасно переоцінив свою популярність та недооцінив звички цільової аудиторії.

Один - за всіх,  і всі - за мною

Йому би повчитися в українських стартаперів, які легко збирають кошти шляхом колективних пожертв на здавалось би банальні речі. Наприклад на цяцьки для нудьгуючих собачок, розумні браслети, галантерейні вироби для улюблених гаджетів і багато чого іншого, на що люди скидаються грошима аж бігом. 

Укрінформ побіжним поглядом пройшовся по платформі Kickstarter  - сайту для залучення грошових коштів на реалізацію творчих, наукових і виробничих проектів за схемою краудфандінга і переконався, що креативні та ділові українці там досить успішно  переконують публіку у комерційній привабливості  своїх проектів. Судіть самі.

В 2013 році проект Petcube по розробці інтерактивної Wi-Fi камери для домашніх тварин із потоковим відео та вбудованою лазерною указкою, з допомогою яких власники тварин можуть спостерігати, розмовляти, гратися зі своїми улюбленцями, та навіть годувати їх просто з екранів смартфонів, зібрав $251 тис. від 1758 так званих бекерів (учасників фінансування). Тоді проект досяг запланованої суми у $100 тис. всього за тиждень. Другий раунд фінансування приніс не менші суми.

iBlazr - фотоспалах для iPhone на основі світлодіодних LED-технологій – поки що єдиний український продукт, що з’явився на полицях офіційних магазинів Apple.

З необхідних для виробництва пристрою $58 тисяч розробникам пожертвували понад $156 тис. Пристрої дуже популярні і продаються на території США і Канади в одному з найбільших магазинів NewEgg за ціною близько $50 доларів за штуку.

На наступне покоління LED-спалахів iBlazr-2 автори зібрали необхідні $70 тис. всього за три дні з початку кампанії. На сьогодні ідею профінансували більше тисячі бекерів, а на рахунку IBlazr-2 майже $80 тис.

Нова кобура для телефону від одеських розробників так сподобалась «стилягам», що зібрала $26 тис. за першу ж добу.

А до завершення кампанії по збору коштів залишається ще 40 днів. Перша версія продукту зібрала в 17 разів більше планового показника і досягла майже $85 тис.

Розумний браслет Senсe від української команди розробників Planexta зібрав на Kickstarter потрібні $ 100 тис. за сім днів до кінця кампанії. Прилад слідкує за психічним станом людини протягом дня на підставі даних електрокардіограми. Автори називають Sence «найточнішим у світі фітнес-трекером», оскільки, за їх твердженням, він може показувати радіє чи сумує користувач, напружений він чи розслаблений, виспався чи ні.

Замість епілогу: Хто не платить за свої медіа, - буде використаний медіа чужими

Ми віддаємо собі звіт в тому, що зібрані у вищенаведених прикладах суми є далеко недостатніми для регулярного виробництва телеконтенту, тим більше такого рівня рейтингу, як у Шустера. Історія його невдалого краудфандінгу, на наш погляд, свідчить про інше – нажаль малоприємне для суспільства: люди звикли все отримувати «на шару». Приготуй і подай. Коли ж ідеться про «абонентську» плату чи спільну участь у фінансуванні популярного продукту, бажаючих - лише одиниці.

І в першу чергу, сказане стосується медіа. Сьогодні в Україні склалися такі умови на ринку, що ЗМІ, практично всі, - і друкована преса, і ТБ з радіо, і онлайн – не мають жодних шансів заробити на своє існування з продажу рекламних блоків і плати за розповсюдження. А відтак, «1+1», «Інтер», «Україна», «СТБ», ICTV, «Канал 112», «24»… - будуть належати тим, кому вони належать і провадитимуть відповідну інформаційну політику.

Хто не хоче платити за свої медіа, - той попаде «під обробку» і буде використаний медіа чужими. А історія з каналом «3s.tv» - лише ілюстрація до цієї очевидної істини.

Оксана Поліщук, Київ.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-