Дива: бізнесу пропонують скасувати ПДВ, а він – не хоче…

Дива: бізнесу пропонують скасувати ПДВ, а він – не хоче…

Аналітика
Укрінформ
Депутати розпочали великі перегони за прихильність електорату: в Раді зареєстровано законопроект про скасування податку на додану вартість

Одіозний податок на додану вартість (ПДВ) депутати запропонували відмінити з наскоку - вже з 1 січня 2017 року. Як підготувати економіку до такого стресу та з яких джерел наповнити бюджетну діру у кількасот мільярдів гривень ніхто не потурбувався.

У нормальних економіках можна з ПДВ, а можна і без нього

Група із семи вкрай рішучих депутатів, а саме, Андрій Немировський (Самопоміч), Сергій Лабазюк (Воля народу), Іван Рибак (БПП), Роман Мацола (БПП), Андрій Шинькович (БПП), Петро Юрчишин (БПП) та Генадій Чекіта (БПП), запропонували ні багато, не мало – скасувати ПДВ. А давайте приймемо нарешті справжнє політичне рішення. Таке, щоб «ух!».  

З одного боку, цей податок – основне джерело великої української корупції - давно пора відправити на звалище історії. В ім’я рівності усіх українських платників податків перед законом та звільнення споживачів від додаткового цінового тягаря. А з іншого, можливо проблема не в податку, а в його свідомо викривленому адмініструванні?  Багато далеко не самих бідних країн мають куди вищі ставки ПДВ, ніж в Україні, але не мають таких проблем з системою оподаткування та функціонуванням економіки.

Наявність великої кількості винятків та пільг з оподаткування, передусім індивідуального, галузевого та територіального характеру в Україні, створює значну податкову дискримінацію. Не говорячи вже про корупцію в процесі його відшкодування.

За даними авторів «відкати» для повернення ПДВ протягом 2010 – 2015 р.р. коливались у межах 20–60%. Її пік прийшовся на 2014 рік, коли вартість «послуг» держслужбовців досягала 60% від суми повернення ПДВ.

2010

2011

2012

2013

2014

2015

25-50%

10-50%

30%

20-34%

25-60%

15-50%

«Більшість країн світу, в тому числі США, при занепаді економіки після війн скорочували до мінімуму податки або скасовували їх для зростання економіки, тому логічно в нинішніх економічних умовах України взагалі скасувати деякі податки, а певні - скоротити. Це заходи для росту економіки», - запевнив у розмові з Укрінформ один з авторів законопроекту Андрій Немировський.

Хто заплатить за банкет?

Те, що пільги, корупційне адміністрування спотворюють механізм дії ПДВ, то це українцям і так давно відомо. Як і те, що багато країн прекрасно обходяться без цього податку теж ні для кого не таємниця. (Див. ту ж таблицю) Але ж чи варто вирішувати подібні речі в хронічно «хворій» українській економіці такими «кавалерійськими» методами?

Скасування ПДВ обов'язково повинно розглядатися «в комплекті» з істотним урізанням державних витрат, з реформування пенсійної системи, з планомірною зміною податкового навантаження на фонд заробітної плати підприємств, з розширенням бази оподаткування за рахунок створення нових робочих місць і збільшення обсягів виробництва.

За даними Андрія Немировського, останні 5-6 років надходження до бюджету від податку ПДВ сягали від 19 -22% всіх надходжень, проте видатки з бюджету на повернення ПДВ сягали за 25-30%. Загальна ж сума надходжень в бюджет від вироблених в Україні товарів + ПДВ із ввезених на територію України товарів за 2015 рік склала  245 млрд грн, без врахування відшкодування. «Тому для бюджету це буде полегшення, а для громадян має знизитись вартість продукції на розмір податку (20%)», - сказав Укрінформу пан Немировський.

Автори впевнені, що за рахунок збільшення кількості активних підприємців зросте і кількість надходжень. Якщо тільки зберегти кошти, які розкрадаються зараз на схемах від ПДВ, це вже буде більшою мірою покриті втрати від скасування цього податку. Сьогодні до 70% економіки (схоже, що з цією цифрою автори явно перебільшили – Авт.) працює в тіні саме через корупцію і недоліки податкової системи.

Зрештою, держава, на думку депутатів, має перетворитися з «рекетира», котрий користується недоліками законодавства (тут ми цілком згодні – Авт.), на партнера підприємця. Тоді можна очікувати відродження країни, вважають автори законопроекту.

Мовляв, проголосивши курс на подолання корупції в країні, ініціюючи за неповні три роки вже третю «реформу» податкового законодавства, питання скасування податку на додану вартість жодного разу не піднімалося на найвищих щаблях державної влади. «У так званому експертному середовищі та серед політиків це стало своєрідним табу, з обґрунтованням, що наявність ПДВ є обов’язковою умовою набуття членства в ЄС. Нехтуючи при цьому тим, що саме ПДВ є основним податковим гальмом розвитку української економіки, без чого членство в ЄС є практично неможливим», - наполягають депутати-ініціатори.

Спочатку стіни, потім - дах

Втім, не дивлячись на беззаперечну потребу бізнесу в терміновому кардинальному реформуванні податкової системи, особливо по частині ставок ключових податків, ця ініціатива поки що сприйнята у ділових колах з настороженістю.

«Усе це гарні слова, але питання настільки серйозне і вимагає настільки детального економічного опрацювання, що ось так взяти і скасувати ПДВ без розгляду системи і її ключових компонентів - є таки жорстким безвідповідальним популізмом», - каже Андрій Гарнат, координатор громадянської ініціативи «Рух Бізнесу України». - Після всього, що було зроблено, а точніше не зроблено в реформуванні оподаткування, як з боку законодавчої, так і з боку виконавчої влади, подібна пропозиція з боку депутатів пропрезидентської фракції викликає великий сумнів у справжності мотивів політичних сил – ініціаторів законопроекту».

«Цей законопроект є прикладом безсоромного популізму. По-перше, скасування ПДВ суперечить законодавству і практиці ЄС і, в принципі, ставить хрест на євроінтеграційних прагненнях України. По-друге, цей законопроект не містить жодних приписів щодо погашення заборгованості з ПДВ платникам податку, яка існуватиме на дату набрання цим законом чинності. Фактично, він залишить і платників податку, і державу у ситуації повної правової невизначеності. По-третє, не зрозуміло, яким чином доходи від надходження ПДВ будуть компенсуватися до Державного бюджету України», - коментує Сергій Гришко, партнер та голова практики вирішення спорів юридичної фірми Redcliffe Partners.

Щодо перспектив ухвалення цього закону, то в поточній ситуації, кажуть експерти, це просто неможливо. Ну, не може бути, щоб дорослі люди не розуміли, наскільки ретельно та серйозно потрібно готувати економіку та підприємства до такого рішучого кроку.

Оксана Поліщук. Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-