Ситуація з Україною в цілому – і з Кримом, та з Донбасом – стала дуже потужним російським рентгеном
– Так, звичайно. Вони існують. Оскільки з'ясувалося, що частина людей, які себе позиціонують як ліберали, виявилися імперцями. Так само як в Росії є комуністи-імперці, є консерватори-імперці, є соціалісти-імперці, є націоналісти-імперці, з'ясувалося, що є ліберали-імперці. Це дуже важко суміщується, тому що лібералізм та імперськість – речі незбіжні, м'яко кажучи. Але справа в тому, що спотворена політична система справила вплив на людей різних переконань.
Взагалі ситуація з Україною в цілому – і з Кримом, і з Донбасом – стала таким російським рентгеном, дуже потужним. Зараз розпочинається надто повільне усвідомлення подій 2014 року. Оскільки дуже багато людей не бачать прямого зв'язку між подіями лютого і березня 2014 року, подіями на Донбасі (з травня 2014 року. – Ред.), коли почалося військове втручання (спочатку воно було фрагментарним, потім, з серпня, стало всеохопним) та подальшими економічними та соціальними проблемами. Тобто, не виходить причинно-наслідкового зв'язку. Він зруйнований у головах людей. Це наслідок авторитарного режиму, який стає тоталітарним.
– Чи можливо, все ж таки, знайти якусь єдину платформу?
– У мене зараз немає відповіді на питання, наскільки можлива консолідація російських ліберальних політиків на єдиній позиції по Україні. Я бачу, що ці позиції не збігаються. І дискурс неправильно усвідомленої історичної справедливості, імперський дискурс, радянський висвічується у цій ситуації. І люди, з якими ми перебуваємо на єдиних позиціях з багатьох питань внутрішньої політики, ламаються на ситуації з Кримом і на ситуації з Донбасом.