Україна має готувати план "Б" на випадок повернення Росії в ПАРЄ – політолог
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив політолог Вадим Карасьов.
"Якщо повернення російської делегації реальне, а воно гіпотетично можливе, то потрібно не шантажувати ПАРЄ своїм виходом і бойкотом, не ставити ультиматуми, а розробити умови, на яких ми можемо на це погодитися, або взагалі не погоджуватися і тоді реагувати нейтрально, або взагалі не реагувати. Але українська сторона має сформулювати умови, виставити і добитися, щоб вони були прийняті. Оце завдання для наших депутатів у Страсбурзі", - сказав він.
Карасьов зазначив, що, окрім президента ПАРЄ, є й інші депутати, які лобіюють повернення російської делегації до Асамблеї, і це потрібно враховувати, оскільки йдеться не тільки про чиюсь особисту позицію, а й про настрої, які сьогодні починають артикулюватися і в ПАРЄ, і в інших європейських інституціях.
"Тому потрібно не тільки правильно емоційно і з гуманітарної точки зору реагувати на такі настрої в ПАРЄ, але й готувати запасний варіант на випадок повернення російської делегації на наступній сесії", - вважає експерт.
На думку Карасьова, у зовнішньополітичному плані Україні потрібно грати дуже тонко, а не ультиматумами, що ми підемо, якщо Росія повернеться в ПАРЄ. Для цього нашій дипломатії - і парламентський, і по лінії МЗС - треба знайти спільну правильну лінію поведінки.
"Треба зрозуміти, що ми не живемо в рамках тотальної війни, коли потрібно розірвати дипломатичні відносини, запровадити візовий режим або на барикадах захищати ПАРЄ від повернення російської делегації. Тому що ми можемо налаштовувати себе на тотальну війну, тотальну обструкцію і тотальне несприйняття Росії на будь-яких ділянках наших відносин, але в той же час наші тактичні і стратегічні партнери будуть підписувати з нею енергетичні, транзитні та інші економічні угоди", - застеріг експерт.
На його переконання, якби існувала широка коаліція країн включно з Україною, яка ухвалила б консолідоване рішення не просто про ізоляцію Росії, а взагалі про ставлення до неї як до країни-ізгоя, тоді був би сенс у тому, що ми зараз робимо у Страсбурзі та на інших майданчиках парламентської дипломатії і зовнішньої політики в цілому. А якщо цього немає, потрібно, щоб дипломатія і зовнішня політика були більш гнучкими, раціональними і реалістичними.
"Потрібно не бути дітьми, тому що іноді я слухаю заяви наших депутатів - це дещо дитяча, підліткова реакція. Давайте будемо серйозними, тому що може так статися, що ми будемо воювати сам на сам у той час коли Росія із своїми різного роду партнерами, починаючи з Туреччини і Німеччини, буде добиватися від них поступок і випереджатиме нас. І цьому не завадить ані НАТО, бо Туреччина є членом Альянсу, ані Європейський Союз, де Німеччина відіграє ключову роль. Тож, треба теж бачити реальність і адекватно на неї реагувати", - резюмував Карасьов.
Як повідомляв Укрінформ, президент Парламентської асамблеї Ради Європи Педро Аграмунт на відкритті осінньої сесії ПАРЄ заявив, що асамблея має зробити все необхідне для повернення до пленарної зали представників Росії, які добровільно залишили ПАРЄ через санкції.
У вересні кілька впливових політиків Асамблеї з'їздили до Москви, щоб провести перемовини про те, чи буде Росія повертатися за стіл перемовин в ПАРЄ і про умови її можливого повернення.
Голова постійної делегації в ПАРЄ, народний депутат від БПП Володимир Ар'єв 10 жовтня заявив, що українська делегація однозначно буде проти того, щоб змінювати регламент Асамблеї, аби до організації повернулася Росія.
11 жовтня Ар'єв повідомив, що Бюро Парламентської асамблеї Ради Європи відмовилося від ідеї змінювати регламент Асамблеї на догоду Росії. Водночас він підкреслив, що це рішення не є остаточним, оскільки російську пропозицію винесуть на дебати в політичні групи ПАРЄ у п'ятницю, 14 жовтня.
