5 вересня. Пам’ятні дати

1239
Ukrinform
Сьогодні Міжнародний день благодійництва

Проголошений резолюцією ГА ООН від 17 грудня 2012 року (затверджений 7 березня 2013) з метою заохочення діалогу між людьми, що належать до різних цивілізацій, культур і релігій, а також солідарності зі знедоленими. Ініціаторкою Дня виступила Угорщина. Міжнародний день благодійництва співпадає й приурочений до Дня пам’яті Терези Калькуттської (встановлений Римо-католицькою церквою 19 жовтня 2003) – місіонерки Римо-католицької церкви, відомої своїм подвижництвом у справах доброчинності, однієї з засновниць (1950) і настоятельок Ордену милосердя, лауреата Нобелівської премії миру 1979 р. «за допомогу стражденному людству». Злидні та пов’язані з ними проблеми продовжують залишатися в усіх країнах світу, незалежно від рівня їхнього економічного, соціального і культурного розвитку. В усіх країнах світу є люди з фізичними вадами, діти-сироти, безхатченки, ті, хто гостро потребує допомоги від інших членів суспільства – більш забезпечених і більш успішних. Вчасно надана допомога – будь-яка – велика, мала, фінансова, моральна, іноді рятує людське життя. Цього дня ООН пропонує всім державам-членам, організаціям системи ООН та іншим міжнародним і регіональним організаціям, а також громадянському суспільству, включно з неурядовими організаціями та окремими особами, відзначати Міжнародний день благодійництва відповідним чином, усіляко сприяючи благодійності, зокрема й шляхом проведення просвітницьких та пропагандистських заходів. Благодійність, як добровільність і філантропія, єднає людей і сприяє створенню інклюзивного і більш сталого суспільства. Благодійність доповнює діяльність державних структур у сфері охорони здоров’я, освіти, житлового будівництва і захисту населення, сприяє розвитку культури, науки, спорту і забезпечує охорону природи. Останнім часом у суспільстві точиться дискусія щодо того, чи варто називати імена благодійників, виводячи їхні добрі справи у площину публічності, чи варто їх якось ушановувати й відзначати. Єдиної думки тут немає й бути не може. Хоча, можливо, варто пам’ятати біблійне про «…нехай милостиня запотіє в руці твоїй», або ж: «нехай твоя права рука не знає, що робить ліва…»

День праці в США і Канаді. Відзначається першого понеділка вересня. Вважається початком нового політичного сезону. В 1894 році президент США Гровер Клівленд підписав прокламацію, в якій перший понеділок вересня проголошувався федеральним святом «на знак визнання заслуг мільйонів американців, зайнятих створенням громадянського суспільства і промисловості».

Події дня:

85 років тому (1931) в Конотопі були організовані авіаційні майстерні у складі 18-ї авіабригади Українського військового округу. Нині – Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон». З кінця 60 рр. ХХ ст. забезпечує капітально-відновлювальний ремонт вертольотів сімейства «Мі».

Ювілеї дня:

225 років від дня народження Джакомо Мейєрбера (1791-1864), французького композитора, піаніста і диригента, одного з найяскравіших представників французької «великої опери». Жив у Німеччині, Італії, Франції, писав для театрів цих країн. Автор опер «Роберт-Диявол», «Гугеноти», «Пророк», «Африканка».

Фото: вікіпедія

120 років від дня народження Адріана Митрофановича Топорова (1891–1984), письменника і педагога. Адріан Топоров відомий передусім книжкою «Селяни про письменників» (1930), яка була написана ним на основі критичних висловлювань селян комуни «Майское утро», щодо прочитаної ними художньої літератури. Книжка витримала 5 видань і багато хто читав її «захлебываясь от восторга». Втім, Топоров був також і визначним педагогом, справжнім просвітителем – де б він не жив – у глухому селі на Алтаї чи у велелюдному місті – всюди він сіяв «розумне, добре, вічне». У важку добу голоду, холоду і репресій – у 1937 році він сам був безпыдставно репресований, покарання відбував у сибірських таборах – сільський учитель організував не лише хату-читальню де діти (та й дорослі) читали Гомера і Пастернака, Шіллера і Зощенка, але й самодіяльний струнний оркестр, хор, різноманітні гуртки. Топорова запрошували до столиці – викладати в Інституті червоної професури – це була неабияка честь, але сільський учитель відмовився, сказавши, що не покине селян і справу, до якої прикипів душею. Це було розумне рішення – гарантії того, що він вижив би під час сталінських чисток не було, адже нищили кращих. Утім репресій йому уникнути не вдалося навіть у сибірській глушині – декілька разів його зміщували з посади, звинувачували у космополітизмі та інших гріхах, судили, але свого вчителя рятували ті ж таки селяни: писали листи, відряджали делегації, боронили як могли… З 1949 року і до кінця життя Адріан Митрофанович Топоров мешкав в українському Миколаєві. У місті його знали, поважали і називали лагідно – «духовним дідом». У 2000 році мешканцями Миколаєва Адріана Митрофановича Топорова визнано одним із десяти найбільш визначних містян усього ХХ століття.

 Фото: facebook

70 років від дня народження Фредді Мерк’юрі (справжнє ім’я Фаррух Бульсара 1946-1991), британський рок-музикант, лідер рок-гурту Queen, легенда музики 80-х. У 2008 році Мерк’юрі посів 18 місце списку «100 найвидатніших співаків усіх часів» за версією американського журналу Rolling Stone. Мерк’юрі відомий передусім не лише своїм неповторним голосом, але й надзвичайно яскравими концертними шоу, які збирали стадіони по всьому світу. Так, одним із найпам’ятніших є «Live Aid» – виступ Мерк’юрі з Queen, що відбувся 13 липня 1985 року в Лондоні, під час якого вся, понад 70-тисячна аудиторія стадіону плескала, співала та колихалась в унісон музиці. У концерті також узяли участь Пол Маккартні, Ерік Клептон, Девід Боуї, Мадонна, U2, The Who, Стінг та інші тогочасні рок-зірки. 12 супутників транслювали шоу для 1,6 мільярдів телеглядачів у всьому світі. Цей виступ Queen був згодом оголошений музичними експертами найвеличнішим шоу за всю історію рок-музики. Протягом своєї кар’єри Мерк’юрі дав разом з Queen майже 700 концертів у різних країнах по всьому світі. Queen був першим гуртом Заходу, який грав на південноамериканських стадіонах, побивши світові рекорди з відвідуваності концертів у Сан-Пауло у 1981 році. Музиканти гурту також були першими, хто зіграв за «Залізною завісою» - сталося це в 1986 році, коли вони виступили перед 80-тисячною аудиторією в Будапешті. Останній живий концерт Мерк’юрі з Queen відбувся 9 серпня 1986 року в Англії. Девід Боуї, що виступав на благодійному концерті Фредді Мерк’юрі й записав пісню «Under Pressure» разом із Queen, сказав про Мерк’юрі: «З усіх найбільш театральних рок-виконавців Фредді пішов найдалі… Я бачив його на концерті лише раз, і, як то кажуть, він, безперечно, був людиною, яка могла тримати аудиторію на своїй долоні». А про себе Фредді казав наступне: «Господи, дожити до сімдесяти? Це так нудно!.. Про що я шкодую? Про те, що нас так і не впустили до СРСР – боялися, що ми розбестимо їхню молодь…» Музикант помер 45-річним у Лондоні.

40 років від дня народження Керіс ванн Гаутен (1976), нідерландської актриси і співачки, триразової володарки вищої нідерландської премії «Золоте теля» в номінації «краща актриса». Світової слави актриса зажила після блискучого виконання головної ролі в гостросюжетній військовій драмі Пола Верховена «Чорна книга» (2006; чудове європейське кіно про німецьку окупацію Нідерландів часів Другої світової війни).

Роковини смерті:

110 років тому трагічно загинув Людвіг Больцман (1844-1906), австрійський фізик-теоретик, один з основоположників класичної статистичної фізики і фізичної кінетики, член Віденської академії наук і багатьох академій світу. Дав статистичне обґрунтування другого принципу термодинаміки. Вивів один із законів теплового випромінювання (закон Стефана – Больцмана).

32 років із дня смерті Юрія Тимонович Литвина (1934–1984), українського поета, журналіста, правозахисника. З 1978 року – член Української Гельсінської Спілки. У 1953–1955 роках відбував покарання на будівництві Куйбишевської ГЕС, потім були ув’язнення 1956 року (на 10 років), 1974, 1977, 1979 (уже тяжко хворого – на 10 років ув’язнення і 5 років заслання). Помер у Пермському таборі особливого режиму. У листопаді 1989 році (через п’ять років після смерті) прах Юрія Литвина, Василя Стуса і Олекси Тихого був перевезений до Києва і з почестями похований на Байковому кладовищі.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-