Чому мовчало СБУ з приводу своїх «секретних тюрем»?

Чому мовчало СБУ з приводу своїх «секретних тюрем»?

Аналітика
1611
Ukrinform
Українське законодавство, прийняте у мирний час, не могло врахувати всіх нюансів гібридної війни. Це доведеться робити зараз

У четвер СБУ, нарешті, на офіційному рівні заявила, що нікого під вартою незаконно не утримує. Від понеділка, коли у ЗМІ просочилася інформація, що згідно зі списком міжнародних правозахисних організацій Amnesty International і Human Rights Watch, 13 таких людей було звільнено, минуло чотири дні. Чому СБУ настільки запізнилася з реакцією на скандальну заяву? Бо можна було взагалі не відповідати: в Україні іде війна, а вона не робиться «в балетках». Чому відповідь все-таки дали?  Уже 5 вересня до України завітає делегація  Підкомітету ООН з попередження катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання. Тобто мовчати «до упору» українській стороні аж ніяк не випадало.

Голова СБУ Василь Грицак 1 вересня на брифінгу у Харкові сказав: «В нас немає таємних тюрем». І додав, що вже доручив провести розслідування для перевірки інформації про нібито звільнення 13 осіб з "таємної в'язниці" СБУ в Харкові. "Я не виключаю – сказав Василь Грицак -  що можу чогось не знати».

«Укрінформ» спробував дізнатися про певні подробиці цієї справи паралельно з паном Грицаком. Звісно, права людини, їхній безумовний захист – це істина абсолютна і дискутуванню не підлягає. І ми не будемо закидати шанованим міжнародним організаціям те, в чому їх нині звинувачують часто, зокрема, упередженість щодо України. Правозахисники діють відповідно до настанови: є міжнародні норми щодо прав людини і договори, які ратифіковані Україною, - їх треба дотримуватися. Те, що та ж Російська Федерація взагалі порушила всі мислимі норми світового правопорядку, що, зокрема, і призвело до «українських порушень» - Human Rights Watch обходить стороною. І тут нема чого заперечити, бо все одно не почують. Тож давайте про подробиці.

«Укрінформ» звернувся до відомого українського правозахисника Євгена Захарова: що ви знаєте, і що думаєте з приводу «секретних тюрем» СБУ?

Євген Захаров:

«Більшість з цих людей були затримані ще у 2014 році. Щодо їхньої кількості – там багато наплутано. Це люди, яких підозрюють в скоєнні злочинів, пов'язаних з тероризмом, з підтримкою тероризму, з підтримкою терористичних організацій. Або ж обвинувачені за сепаратизм за статтею 110 Кримінального кодексу. Або ж за "державну зраду" - у СБУ є і такі. Є ще обвинувачені за 109-ю статтею – «насильницька зміна конституційного ладу». Тобто це все злочини, які пов'язані з воєнним конфліктом, і спрямовані проти Української держави. Так стверджує звинувачення. Де усіх цих обвинувачених утримували, в якому місці позбавлення волі?

Тут ще треба зауважити, що коли кажуть про обмін полоненими і бранцями з обох боків, то з українського боку обмінюють таких людей. Як саме? Їм пропонували підписати згоду на обмін, а за це справу обіцяли закрити, або не порушувати, а потім – відпустити. Або обіцяли умовний вирок, якщо справа на стадії судового розгляду. Подивіться на рішення, які в чималій кількості виносили українські суди: склад злочину безперечний і тягне на достатньо сурове покарання, а вирок – умовний. А от, куди ці люди потрапляли потім, як забезпечувалося те, щоб вони гарантовано залишались на відстані доступу СБУ до запуску процедури обміну - невідомо. Можливо, їх і утримували у якихось приміщеннях, які належать СБУ, але з іншими «табличками на дверях»? Адже українська спецслужба не має урегульованих законодавством повноважень на слідчі ізолятори та ізолятори тимчасового тримання. Так, в СБУ є один, так би мовити, напівлегальний ізолятор тимчасового утримання в Києві, який знаходиться за адресою: Аскольдів провулок, 3. Але, ще раз повторюю, Законом він не передбачений, він діє лише відповідно до внутрішнього нормативного акту СБУ. 

«Укрінформ»: але ж це все і є порушення прав людини…

Є.З: Так. Слід відзначити, що арештовані СБУ люди не мають ні можливості звернутися до адвоката, ні скористатися правом першого дзвінка. Все, що відбувається в СБУ, абсолютно непрозоро і не відповідає Кримінально-процесуальному кодексу. Звичайно, слідчі пропонують безкоштовного адвоката, але я би не ризикнув назвати його незалежним. Частіше за все, він тісно пов’язаний зі Службою безпеки. Інших адвокатів затриманому викликати важко, через погану комунікацію з зовнішнім світом. Раніше я також про це говорив та писав, але, на жаль, мої повідомлення ігнорувалися. Коли ж про це заявили Amnesty International і Human Rights Watch, то реакція була швидкою».

Отже, картина вимальовується приблизно така. «Секретні тюрми СБУ» - це, як не дивно, явище споріднене, наприклад, з масовими втечами підозрюваних у корупції у місця, куди або взагалі не дістає рука української Феміди, або дістає з дуже великими проблемами. Законодавство з приводу досудової процедури приймалося в часи, коли ніхто й не думав про можливість настання подібних обставин. Чиновництво підстрахувалося різноманітними «підозрами» та «заставами», а всій процедурі було надано підкреслено цивілізованих, європейських рис. Хто буде з тим сперечатися? Але ж Європа не веде гібридної війни і не обмінює чужих на своїх у пропорції три до одного.

Власне, потрібно те, про що говориться давно, - достатньо серйозні зміни до законодавство, які, залишаючи його цивілізованим і європейським, все ж таки враховували те, що називається «національними особливостями» з одного боку, і вимоги часу, який ще не скоро закінчиться, – з другого.

Мирослав Ліскович, Київ

P.S. Начальник управління СБУ в Харківській області Едуард Кріцин показав журналістам «таємну тюрму СБУ» яку там називають «приміщенням сектору забезпечення досудового слідства». Як передає кореспондент агентства Інтерфакс-Україна, Кріцин показав 4 кімнати: дві для допитів та інших слідчих дій, одну для відпочинку співробітників і одну - для прийому їжі. На момент приходу журналістів всі приміщення були порожніми.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-