Кого ми побачимо, якщо «поскрести» російську партію «Парнас»?

Кого ми побачимо, якщо «поскрести» російську партію «Парнас»?

Аналітика
2706
Ukrinform
Запит на українські візи для агітації на виборах в російську Думу в Криму – не тільки спроба познущатися з України, це і самовикриття тих, хто про таке попросив

Представники російської політичної партії «Парнас» з «Южного федерального округа» звернулися до українського консульства в Ростові на Дону з проханням надати їм візи для в’їзду до Криму з метою ведення там передвиборчої агітації. Мовляв, позиція нашої партії загальновідома – Крим анексований незаконно - тому, щоб Україна не ображалася, ми її і просимо про офіційний дозвіл. Можна подумати, що ці пани не розуміють очевидного: видавши подібні «візи», Україна де-факто визнає «вибори» в Криму, а значить, і його анексію. Давайте спробуємо розібратися, що означає демарш «южних» російських лібералів (не плутати з ліберальними-демократами Жириновського) - ідіотизму, нахабства чи просто бажання примусити про себе говорити в ЗМІ?

По-перше, загальновідомо, що Росія з Україною, дарма що воюють, але досі не скасували безвізовий режим. Тобто, варіантів візи, тим більше на окуповану територію, та ще й «для ведення передвиборчої кампанії» просто не існує. Вибори в російську Думу в окупованому Криму – це само собою протизаконний акт, порушення законодавства України і норм міжнародного права. Міжнародне співтовариство, наприклад, взагалі не вважатиме «депутатів обраних від Криму» легітимними представниками, вони не зможуть представляти Росію в міжнародних організаціях, брати участь в візитах офіційних делегацій тощо. Звісно, всіма цими «дипломатичними обмеженнями» парнасівці не ризикують, бо нікуди їх «ватний» Крим не обере. Значить тут – маємо чистий піар: мовляв, пишіть про мене, що хочете, тільки прізвище не переплутайте!

По-друге. Дехто каже, що це, мовляв, хоча би щиро. А що ці прекрасні, демократично налаштовані люди можуть іще зробити? Вони ж засвідчили публічно, що незгодні з політикою і практикою Кремля щодо України. І нам тут хочеться нагадати чудове російське прислів’я про те, що «простота бывает хуже воровства». На всі 100% підходить до цієї ситуації!

По-третє, є думка, що парнасівцям доводиться виконувати «букву» російського закону про вибори: якщо партія хоче бути представлена на загальнодержавному рівні, її кандидати мають бути зареєстровані у всіх без виключення суб’єктах федерації ( а Крим, незважаючи на те, що його було включено до «Южного» федерального округу, таким «суб’єктом» залишився. Тоді що їм заважало подати на  таку реєстрацію, але хоча б відмовитися від «агітації»? Нічого. Тобто, знову хотіли створити враження, незважаючи на те, що це і анти законно, образливо для України і виглядає по-ідіотські. Ну, може ще є розрахунок «освоїти» гроші, очевидно, достатньо скромні, але, як кажуть, на вулиці не валяються.

Отже і нахабства, і ідіотизму, і прагнення дешевого піару тут десь порівну. Але присутня іще одна складова, мабуть, найсуттєвіша: ці «гаспада», нехай підсвідомо, але тупо ніколи не визнавали і не визнають досі самої можливості існування української держави. А якщо її нема, то навіщо думати і зображати всілякі «політеси»?

Перефразовуючи відому російську народну мудрість, яку кому тільки не приписують від Пушкіна-до Лєніна, скажемо так: «если поскрести русского либерала– откроется типичный русский империалист».

Сергій Тихий, Укрінформ.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-