Мовчить Берлін, мовчить Париж

Мовчить Берлін, мовчить Париж

Аналітика
5581
Ukrinform
Відсутність - протягом цілої доби - відповіді на заяву Путіна уже сама собою – є відповіддю. Що вона означає?

Заява Путіна про те, що «нормандський формат» себе вичерпав», що  Україна остаточно «встала на шлях тероризму» і він «так просто це не залишить» прозвучала вчора, близько 16-ої за Києвом. Кого безпосередньо вона зачіпляє, чиєї реакції в світі чекали у першу чергу?  Це дуже короткий список: Україна, як об’єкт «наїзду», Німеччина і Франція, як «стовпи» Нормандського формату, ЄС – асоціація України з яким стала відправною точкою конфлікту, США – головний приборкувач путінської Росії на світовій арені.

Україна і США відреагували протягом кількох годин. Зміст цих відповідей уже всім відомий, тому будемо говорити лише про тональність: спокійно, достатньо жорстко, з боку Державного департаменту США, навіть, з елементом тролінгу знахабнілого Путіна: мовляв, забирайтеся з українського Криму – і цих проблем у вас не буде. На відповідь решти чекаємо досі, до 17.20 наступного дня. Наступив, мабуть, момент, коли сама відсутність відповіді – відповіддю і є. Отже, що відповіли Москві і світові ті, хто мовчить уже більше доби?

Німеччина відповіла, що в її правлячій верхівці, наразі, немає єдності щодо атаки Путіна на «нормандський формат». Так, міністр закордонних справ Вальтер Штайнмайер в уряді ФРН є підлеглим канцлера Ангели Меркель, але в нинішній правлячій коаліції  він представляє соціал-демократів, і тому вони з Меркель є рівновеликим величинами, як фактичні лідери партій, що цю коаліцію утворюють. Ні для кого не секрет, що до російсько-українського конфлікту і, особливо, в питанні подовження/скасування антиросійських санкцій їхні позиції часто не співпадають. Отже, для збереження свого союзу, їм треба виробити погоджену позицію. І це колосально важка задача. «Нормандський формат» – це констатація лідерства Німеччини і Франції в об’єднаній Європі. Якщо його модернізувати, то як? Якщо відмовлятися – а саме про це заявляє Путін, - то що запропонувати навзамін?  І в обидвох варіантах треба забезпечити, щоби ключова роль Берліну та Парижу перегляду не підлягала.

Чому мовчить Франція? Бо Оланду треба дочекатися того, що вирішать у Берліні. У Франції нема іншого виходу, крім того, щоб приєднатися до позиції Німеччини, хоча б тому, що кимось дуже правильно було підмічено:  разом ці країни користуються в Європі в рази більшим впливом, ніж поодинці.

Та сама логіка у Брюсселя. ЄС пристане до позиції своїх лідерів і основних опорних стовпів, тут в принципі не може бути особливої думки щодо російсько-української війни на сході континенту.

Що в сухому залишку? Путін насправді підкинув Берліну та Парижу рішення складної проблеми, до якого вони,  вочевидь, не були готові. Що може змінити позицію Путіна щодо «нормандського формату»? Лише одна попередня гарантія: щоби Київ примусили капітулювати по всіх питаннях, які уже півтора роки мусолять у Мінську робочі групи. Тоді це назвуть Мінськ-3.

Чи існують інші, прийнятні для України варіанти? Якщо відповідати на це питання ствердно, то треба констатувати: все починаємо з нуля, усі «Мінськи» представляють цінність лише як джерело попереднього досвіду, здебільшого, негативного. І якщо «нормандський формат» реанімації не підлягає, то це, схоже, ледве не єдиний випадок, коли Україна може цілком погодитись з Путіним.

Сергій Тихий, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-