Збитки, радикали та розв'язані руки. Світ після Brexit-у

Збитки, радикали та розв'язані руки. Світ після Brexit-у

Аналітика
1665
Ukrinform
Вихід Британії з ЄС зміцнить позиції євроскептичних, лівих, націоналістичних, сепаратистських та проросійських сил в інших країнах ЄС

Результати референдуму у Великобританії 23 червня ц.р. щодо виходу країни зі складу Європейського Союзу (Brexit) стали найбільшим викликом єдності та життєздатності ЄС з часу створення цієї організації. За небезпідставними оцінками провідних експертів, ця подія буде мати вкрай негативі наслідки воєнно-політичного та економічного характеру як для Європи та Сполученого Королівства, так і для нашої держави.

Так, вихід Великобританії з ЄС може стати «спусковим гачком» ланцюгової реакції аналогічних демаршів і з боку інших країн, невдоволених жорсткою політикою Європейського Союзу в галузі підтримання позитивного розвитку європейської економіки (в т.ч. шляхом жорсткої економії бюджетних коштів та обмеження витрат на соціальні потреби). Насамперед, це стосується Греції, Іспанії, Італії та Угорщини, де мають місце найбільш сильні євроскептичні настрої.

У свою чергу, наслідком наведених процесів може бути глибока політична криза в Євросоюзі, пов'язана з можливим переформатуванням організації або її повним розпадом. При цьому можуть бути припинені або суттєво реорганізовані й головні програми (проекти) діяльності Європейського Союзу, включно з програмами Спільної політики безпеки і оборони (СПБО) та «Східного партнерства». Фактично на невизначений час припиниться і подальше розширення ЄС.

З огляду на одночасне членство переважної більшості країн ЄС у НАТО, слід очікувати також і певного послаблення єдності Північноатлантичного союзу (цьому питанню приділятиметься найбільша увага на майбутньому саміті НАТО 8-9 липня ц.р. у Варшаві). Тим самим, може бути підірвана також і основна складова забезпечення оборонної безпеки Європи. Дана проблема набуває особливо критичного характеру в умовах стратегічного партнерства між США та Великобританією, як «станового хребта» НАТО.

Зазначені тенденції матимуть своє відображення і серед більшості з європейських країн. Зокрема, зважаючи на приблизну рівність кількості прихильників та противників членства країни в ЄС у Великобританії, вихід Сполученого Королівства зі складу Європейського Союзу призведе до серйозного політичного розколу у британському суспільстві. Більш того, підтримка членства Великобританії в ЄС більшою частиною населення Шотландії та Північної Ірландії може стати причиною також і регіонального розколу країни (особливо, з урахуванням досить серйозних націоналістичних настроїв у згаданих регіонах Великобританії).

Водночас, вихід Великобританії з Європейського Союзу стане потужним чинником сприяння зміцненню позицій євроскептичних, лівих, націоналістичних, сепаратистських та проросійських (!) сил в інших країнах ЄС. Зокрема, майже неминучим стане активізація діяльності Баскської Націоналістичної партії в Іспанії, «Ліги Півночі» в Італії, «Альтернативи для Німеччини» у ФРН, партії «Jobbik» в Угорщині, а також партії «Національний фронт» у Франції, лідер якої Марін Ле Пен після об'яви результатів референдуму вже встигла заявити про доцільність та необхідність виходу і Франції з Європейського Союзу. Подібні настрої та плани не виключаються також у Нідерландів, Швеції та й інших країнах Європи.

Поряд із загостренням політичних проблем у Європейському Союзі та окремих країнах-членах ЄС, слід очікувати також і суттєвих економічних збитків в рамках організації. Зокрема, за оцінками європейських експертів, лише попередні втрати Великобританії становитимуть близько 100 млрд фунтів стерлінгів, що еквівалентно понад 130 млрд дол. США. При цьому близько мільйона британських громадян можуть втратити роботу. У свою чергу, попередні втрати європейських банків можуть досягти 100 млрд євро. Свідченням реальності наведеного прогнозу стало сьогоднішнє падіння курсу британського фунта стерлінгів на 10% по відношенню до долара США і євро - найбільше за останні 30 років.

Практично, можна буде «поставити хрест» і на реалізації проектів Європейського Союзу щодо побудови нових транспортно-енергетичних коридорів в обхід Російської Федерації. За рахунок цього Росія отримає можливість збереження своїх провідних позицій на енергетичному ринку ЄС.

Проблеми Європейського Союзу, пов'язані з виходом Великобританії зі складу організації, обов'язково будуть використані Кремлем у своїх власних цілях, насамперед в інтересах подальшого послаблення єдності ЄС та НАТО, створення передумов для скасування санкцій проти Росії, зміцнення російських позицій в Європі, а також блокування процесів європейської та євроатлантичної інтеграції України й інших країн колишнього СРСР. Подивіться тільки заголовки сьогоднішніх провідних російських видань!

З цією метою режимом В.Путіна буде залучений весь наявний потенціал проросійського лобі в країнах ЄС. Можливості такого лобі вже були продемонстровані Москвою як у плані позитивних для неї результатів референдуму у Великобританії, так і в контексті блокування Францією, Нідерландами, Італією та Швецією попередніх намірів ЄС щодо прийняття рішення про продовження санкцій проти Росії 24 червня ц.р. на зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів Європейського Союзу.

По суті, результати Brexit «розв'язали руки» Москві для реалізації її стратегічних цілей по відношенню до України. Підтвердженням цього стала чергова активізація Росією бойових дій на Донбасі, а саме збільшення кількості обстрілів позицій сил АТО та мирних населених пунктів з 20-30 до понад 50 за добу. Водночас керівництвом РФ та лідерами самопроголошених республік на Донбасі був висунутий фактичний ультиматум Україні щодо неможливості припинення бойових дій в зоні конфлікту до визнання Києвом «ДНР» і «ЛНР», а також проведення виборів на окупованих територіях до 14 липня ц.р. на російських умовах (тобто, до виведення з Донбасу російських військ та передачі Україні контролю над східною ділянкою кордону).

Наведені обставини матимуть вкрай негативні наслідки для національних інтересів і безпеки України:

по-перше, фактично Україна втрачає підтримку як з боку Європейського Союзу, так і з боку її найбільш послідовного члена - Великобританії у здійсненні тиску на Росію шляхом збереження та проведення проти неї санкційної політики ЄС;

по-друге, Україна опиняється перед перспективою залишитися один на один зі збройною агресією з боку Російської Федерації та її маріонеток (протягом найближчих років Європі буде не до України);

по-третє, практично зводяться нанівець перспективи, перш за все, європейської та, не виключено, і євроатлантичної інтеграції нашої держави (євроскептичні та євроатлантоскептичні настрої отримають відчутне поширення в Європі);

по-четверте, фактично Україна втрачає можливість отримання альтернативних джерел енергоносіїв з Європи, а отже й отримання реальної незалежності від Росії;

по-п'яте, у протистоянні Росія-ЄС на сьогодні виграє Росія, а значить слід очікувати посилення тиску Росії на країни пострадянського простору (в т.ч. Україну) щодо їх входження до Євроазійського союзу - основного конкурента (на думку його ідеолога В.Путіна) Європейського Союзу. 

За таких умов єдиним надійним союзником і стратегічним партнером України залишаються США та інші країни Євросоюзу, які послідовно та наполегливо продовжують проведення жорсткої і непохитної політики по відношенню до режиму В.Путіна та залишаються однією з найбільш дієвих сил у консолідації Західного світу в плані протистояння агресивній «гібридній» політиці Москви проти ослабленої об'єднаної Європи та України.

У будь-якому випадку Україні необхідно корегувати свої позиції (з урахуванням підсумків референдуму у Великобританії) з багатьох питань як проєвропейської національної політики й практики, так і на упередження найбільш вірогідних планів та заходів Москви та її сателітів і маріонеток.  

Юрій Радковець, віце-президент Незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел», кандидат військових наук, доцент, генерал-лейтенант запасу. 


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-