- Можна стверджувати, що ера Газпрому, як монополіста, завершилася?

- В принципі - так. Ера «Газпрому» насправді стала йти до низу практично синхронно з використанням ним газу в якості зброї, себто починаючи з 2006 року, особливо в 2009 році. Так, газ можна використати як зброю і «Газпром», чи точніше Росія, доволі успішно це робили. Але питання в тім, що при застосуванні будь-якої зброї завжди є ефект віддачі. Тож, які б там пропагандистські версії «Газпром» не наводив, пояснюючи, що причина не в Росії, а в Україні, яка є ненадійною транзитною ланкою, краде газ і так далі, тим не менше в Європі дедалі більше зростає недовіра саме до Росії і «Газпрому». І поява в Європі американського скрапленого природного газу, навіть якщо це будуть відносно невеликі обсяги, здатна справити додатковий понижуючий ефект на газові ціни. А це буде на руку європейським споживачам, європейській економіці. І тому Європа зацікавлена в тому, щоб подальший рівень конкуретності на ринку зростав за рахунок постачання газу з різних джерел, те, що називається диверсифікація.

Росія зазнала тотального краху в стратегічних газових планах

Росія ж у газових планах зазнала тотального краху - стратегічні газові плани я маю на увазі. Достатньо пригадати те, яких «планов громадьё” свого часу малював «Газпром», коли намагалися показати як буде розвиватися російський газовий експорт, те, що називається, по всьому світові. Лише варто пригадати плани десь кінця минулого десятиліття, що великі обсяги російського скрапленого газу почнуть надходити на територію Північної Америки, перш за все в Сполучені Штати. І практично малювалася цифра, що в 2015 році експорт російського скрапленого газу на територію Північної Америки, в США і Канаду, може сягнути 60 млрд кубів, а в країни азіатсько-тихоокеанського регіону - близько 30 млрд кубів, перш за все в Китай через так звану «Силу Сибіру».

- Звичайно. Останні два роки, починаючи з 2014 року, коли влітку ціни на нафту пішли вниз, для нас настав надзвичайно сприятливий період. Період низьких цін на нафту, відповідно, веде до низьких цін на газ. І головна особливість, що якщо до цього часу так чи інакше прив'язка цін на газ здійснювалася до нафтових цін, то зараз вже навіть «Газпром» говорить про те, що там такі «крамольні думки» у них виникають, що можна зробити відв'язку. Що ціни на газ мають формуватися вже незалежно від нафтових цін. Ну це логічний підхід, тому що в умовах, коли газові ціни падають вниз за нафтовими, то надходження експортерів газу скорочуються. Але звичайно, відв'язавши газові ціни від нафтових з метою підвищити газові ціни, то вони теж програють, тому що конкуренція на газовому ринку зростає. Тому грати можна, по-суті, тільки на понижуючому тренді. І в цьому сенсі збільшення конкуренції на газовому ринку за рахунок постачань скрапленого газу буде означати для нас дві важливі речі. Перша річ, що ми з європейського ринку зможемо брати ще більш дешевий газ. Друга річ, що «Газпром» матиме все менше можливостей накручувати ціну на газ для нас чи для європейців. Останні тижні спостерігається тенденція деякого зростання. А в даному випадку це тенденція - швидше мікротенденція, яка зміниться все одно падінням. І далі - чи більшою, чи меншою мірою залежатиме ціна газу від нафтових цін, вона все більшою мірою визначатиметься конкуренцією на ринку газу. За результатами минулого 2015 року, імпорт в Європу скрапленого газу зріс майже на 16 відсотків порівняно з 2014 роком. Це дуже суттєве зростання, яке і ставить своєрідний бар'єр для росту газових цін. Для нас це дуже позитивне явище. І зараз ми бачимо, як відбувається падіння цін на газ на європейському ринку на спотових ринках. І вже, скажемо, різниця між цінами на газ на ринку ЄС і ринку Сполучених Штатів Америки не така кричуща, як це було раніше. Різниця в цінах, наприклад, у травні 2013 року між цінами на газ на північноамериканському ринку і на європейському ринку була практично трикратна. В 3 рази дорожчими були ціни на газ ЄС, ніж на хабі в Сполучених Штатах. Якщо візьмемо зараз ситуацію наприкінці квітня місяця, то ця різниця становить десь приблизно 1,8 раза. 

- Може Україні треба якийсь термінальчик побудувати?

- Термінальчик на Чорноморському узбережжі не вирішить питання доти, доки не вирішено питання з проходженням Босфору. А тут позиція Туреччини лишається незмінною. Тому нам краще за цих обставин збудувати додатковий інтерконектор з Польщею, розширити транскордон газових сполучень, який існує між українською і польською газотранспортними системами, і за сприятливою ціновою кон'юнктурою використовувати польський термінал в Свіноуйсьце для імпорту певних обсягів газу для себе. Звичайно, що отримувати ми його будемо в трубопровідному вигляді. 

Розмовляла Лана Самохвалова

Фото: Юрій Ільєнко, Укрінформ