Придністров'я: Під що кредити?

Придністров'я: Під що кредити?

2741
Ukrinform
Ціна фінансової «доброти» Росії може виявитися згодом дорожче самого кредиту

Влади невизнаного Придністров'я, віднедавна, в неоплаченому боргу перед жителями регіону. Ніякої образності, в прямому сенсі цього слова.

Не секрет, що агресія Росії проти України підкосила і без того слабку економіку регіону, призвела не просто до зниження, а, фактично, припинення поставок придністровських товарів в Україну та Росію. Їх обсяг на сьогоднішній день дорівнює нулю, а дефіцит грошей, що нагрянув, змусив влади регіону видавати пенсії і зарплати бюджетникам лише в обсязі 50-60%. Інші 40-50% поступово накопичувалися у вигляді боргів.

ХТО ДАСТЬ $25 МІЛЬЙОНІВ?

Звідки взяти гроші? Одкровення, яке прозвучало кілька днів тому з вуст лідера невизнаної Придністровської Молдавської республіки Євгена Шевчука, ввело жителів регіону в крайнє зневіру. У розмові з місцевими журналістами Шевчук заявив, що самостійних фінансових ресурсів у Придністров'я на сьогоднішній день немає.

І найближчим часом чекати нізвідки, як випливає з кількох заяв представників уряду Придністров'я. За даними місцевого міністерства фінансів, податкові та неподаткові доходи катастрофічно знижуються щомісяця.

І ростуть у цій ситуації лише ті самі зарплатні борги бюджетникам і пенсіонерам. Згідно з останніми статистичними даними, для того, щоб розплатитися тільки з бюджетниками, необхідно більше 20 мільйонів доларів. Це без урахування п'яти мільйонів доларів, які потрібні для покриття боргової «діри» по пенсіям, точніше «надбавок» для придністровських пенсіонерів (щомісячна надбавка становить близько 5 доларів на кожного пенсіонера).

І в цій критичній ситуації керівництво невизнаного регіону пішло на безпрецедентний крок. Було прийнято рішення брати безвідсоткову позику в однієї з комерційних структур регіону - компанії «Шериф». Та згоду вже досягнуто, і рішення прийнято, але є один вельми пікантний нюанс.

Буквально кілька місяців тому лідер невизнаного регіону Євген Шевчук був, як мовиться, «в контрах» з керівництвом компанії «Шериф». «Розбіжності» ці тягнулися від торішніх виборів у Верховну раду Придністров'я, які, як відомо, вельми голосно виграла команда «Шерифа», а представники партії Євгена Шевчука опинилися у так званому парламенті республіки у суттєвій меншості.

Тобто, Шевчуку довелося піти на уклін до вчорашніх конкурентів і попросити грошей у борг. Пристойну суму, треба сказати - близько п'яти мільйонів доларів США для оплати боргів пенсіонерам.

Але звідки брати решту двадцять з гаком мільйонів, щоб розрахуватися з бюджетниками, які «тягнуть лямку» з останніх сил? У ЗМІ мусується інформація про те, що в наразі ведуться переговори з Російською Федерацією про надання Придністров'ю кредиту. Чи буде він таким же безпроцентним, як і у випадку з «Шерифом»? І чи нададуть його взагалі, враховуючи складну ситуацію, в якій опинилася сама Росія? Досі «клятви» Росії у вічній любові і прихильності до Придністров'я поки фінансово ніяк не підтверджені. Не поспішають в Москві давати кредит неплатоспроможному регіону.

При цьому «стукає у двері» валютна проблема. У Придністров'ї вже кілька місяців має місце дефіцит «зелені». Обмінники працюють тільки на прийом, купити валюту практично неможливо. Не можуть це зробити і економічні агенти, які регулярно проводять валютні торги. Як свідчать дані місцевого центрального банку, проходять вони мляво і безрезультатно: попит на валюту високий, але його ніяк не можуть задовольнити. Хотіли днями бізнесмени придбати 13 мільйонів доларів, а в наявності виявилася лише третя частина.

Можливо, саме з цієї причини в Придністров'ї зробили ще один обмежувальний крок. З 20 квітня нинішнього року сума валюти, що вивозиться з регіону (для фізичних осіб) не повинна перевищувати тисячу доларів (раніше дозволялося вивозити до 5 тисяч). А якщо захочуть вивезти більше тисячі, то доведеться запастися дозволом від уповноваженого банку. Він видається за документами, що підтверджують, гроші, які вивозяться, раніше були переведені, ввезені, надіслані до Придністров'я або отримані на відрядження. І вже потім можна заповнити декларацію і зазначити в ній суму, яка вивозиться.

Існує ще один критичний для економіки невизнаного регіону фактор: борг Придністров'я за спожитий російський газ загрозливо зростає і, за останніми даними, перевищив п'ять мільярдів доларів. Незважаючи на це, керівництво невизнаної республіки продовжує заробляти собі політичні бали, знижуючи вартість палива, особливо для сільських споживачів. Певними пільгами при отриманні газу користуються і багато економічні агентів. Свого часу Євген Шевчук заявив, що нібито через економічну блокаду з боку Молдови та України Придністров'я отримуватиме російський газ безкоштовно, проте, Росія наполягає на оплаті боргів, але вимагає ці гроші від офіційного Кишинева. Нонсенс...

ЧИМ ПОВЕРТАТИ?

Ситуація «ахова». А в грудні нинішнього року жителі «бунтівного» регіону мають вибирати нове керівництво. Цого місяця призначено так звані президентські вибори, які, як відомо, «безкоштовно» теж не проводяться.

Втім, гроші на життя потрібні сьогодні і зараз. І поки керівництво регіону ламає голову над тим, де їх взяти, депутати Верховної ради» невизнаного Придністров'я, де більшість складають представники того самого «Шерифа», зайняті цілком «земними» справами: вони обговорюють законопроект про надання депутатам довічного імунітету.

Однак, імунітет імунітетом, але рано чи пізно депутатам теж доведеться перейнятися вирішенням питання повернення кредитів. В першу чергу, про повернення грошей «Шерифу». Та й Росія, якщо зважиться дати гроші в борг, потребує якщо не їх повернення, певних політичних рішень з боку керівництва невизнаного Придністров'я.

З грошима комерційної структури більш або менш питання зрозуміле. Компанія «Шериф», що володіє більшістю голосів у так званій «Верховній раді» Придністров'я, створює собі подушку безпеки і стартовий майданчик для майбутніх виборів глави регіону.

Росія, якщо вона все ж таки зважиться на надання кредиту Придністров'ю, зробить це аж ніяк не безкорисливо. І ціна її «доброти» може виявитися згодом дорожче самого кредиту.

Зінаїда Гурська, Кишинів.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-