Офшори в законі
Вже дві доби український інформпростір лихоманить через «панамський скандал». Оприлюднення розслідування Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів (ICIJ) щодо високопосадових клієнтів панамської юридичної компанії Mossack Fonseca загострило питання декларування статків, сплати податків і конфлікту інтересів, а також примусило задуматись – а що ж таке офшори, і як їхня діяльність корелюється в рамках українського законодавства та міжнародного приватного права?
Що таке офшор?
Офшорна компанія — це компанія, що користується пільгами у сфері оподаткування, і зареєстрована в офшорній зоні, тобто в країні або на території, що цілеспрямовано привертає міжнародний бізнес шляхом надання йому податкових пільг. Так називають країни і юрисдикції, де для компаній-нерезидентів встановлені низькі або нульові податки, а власникам надають широкі можливості приховати факт участі у бізнесі. До офшорів, перш за все відносять острівні держави карибського басейну: Панаму, Беліз, Британські Віргінські острови.
У більшості офшорних зон бізнесмен не може безпосередньо зареєструвати компанію, йому необхідно звернутися до реєстраційного агента. До таких належить, наприклад, і Mossak Fonseca. Реєстраційний агент від свого імені подає документи на реєстрацію компанії. Він зберігає реєстр директорів і співвласників. Як правило, реєстраційні агенти надають широкий набір супутніх послуг: його співробітники можуть виступати номінальними власниками і номінальними директорами на прохання клієнта. Згідно із законом, реєстраційний агент повинен знати реального власника компанії. Для реєстрації офшору від майбутнього власника, як правило, потрібен паспорт, рекомендація банку і який-небудь рахунок за комунальні послуги, щоб підтвердити адресу проживання.
Посередники при реєстрації
Реєстраційний агент - не єдиний посередник між бізнесменом і його бізнесом. Справи від імені клієнта найчастіше ведуть спеціальні компанії, що управляють його активами. Ланцюжок посередників може бути досить довгою. Наприклад, справи від імені клієнта можуть вести співробітника банку, які в свою чергу наймають юридичну компанію, а та вже безпосередньо працює з реєстраційний агентом.
Чи мають право українські бізнесмени відкривати офшорні компанії?
Вперше українські бізнесмени дістали можливість відкривати офшорні компанії в 1991 році. У квітні 1991 року швейцарська компанія Riggs Walmet Group оголосила про те, що виходить на український ринок з пропозицією про організацію компаній. Пропонувалася не тільки допомога в створенні безподаткових компаній, але й підтримка їх діяльності - внесення щорічних внесків до бюджету країни базування, забезпечення секретарських послуг з обробки нерегулярної пошти, організація щорічних зборів акціонерів, складання балансів тощо.
Спочатку це робилося відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", потім - відповідно до Податкового кодексу Азарова-Януковича. Перелік офшорних зон завжди затверджувався актами Кабінету Міністрів. Практично, такий перелік оновлювався кожен один-три роки, іноді – через більші періоди.
Яким законодавчим актом регламентується перелік офшорів?
Перелік офшорних зон затверджується розпорядженням Кабінету Міністрів України.
У 2015 році уряд ухвалив три розпорядження, які містили різну кількість офшорних зон, зокрема:
Розпорядження КМУ № 449-р від 14 травня 2015 року «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України»;
Розпорядження КМУ від 1 липня 2015 р. № 677 "Про внесення зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. № 449" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 54, ст. 1762);
Розпорядження КМУ від 16 вересня 2015 р. № 977-р «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України».
Цим документом затверджено такий Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України:
Ангілья
Князівство Андорра
Антигуа і Барбуда
Аруба
Співдружність Багамських Островів
Барбадос
Королівство Бахрейн
Беліз
Бермудські Острови
Республіка Болгарія
Боснія і Герцеговина
Британські Віргінські Острови
Бруней-Даруссалам
Віргінські острови Сполучених Штатів Америки
Республіка Вануату
Гернсі
Гібралтар
Особливий адміністративний район Китаю Гонконг (ЄС)
Гренада
Джерсі
Ірландія
Автономне співтовариство Канарські острови Королівства Іспанія
Республіка Кабо-Верде
Кайманові Острови
Держава Катар
Киргизька Республіка
Республіка Кіпр
Автономний край Косово і Метохія Республіки Сербія
Кюрасао
Королівство Лесото
Республіка Ліберія
Князівство Ліхтенштейн
Особливий адміністративний район Китаю Макао
Колишня Югославська Республіка Македонія
Федеративна територія Лабуан Малайзії
Мальдівська Республіка
Мартініка
Республіка Маршаллові Острови
Федеративні Штати Мікронезії
Республіка Молдова
Монтсеррат
Республіка Науру
Ніуе
Султанат Оман
Острів Мен
Острови Кука
Острови Теркс і Кайкос
Республіка Палау
Республіка Панама
Республіка Парагвай
Співдружність Північних Маріанських Островів
Автономний регіон Мадейра Португальської Республіки
Республіка Сан-Маріно
Демократична Республіка Сан-Томе і Прінсіпі
Республіка Сейшельські Острови
Сент-Вінсент і Гренадіни
Сент-Кітс і Невіс
Сент-Люсія
Сінт-Мартен (Нідерландська частина)
Республіка Судан
Демократична Республіка Тімор-Лешті
Туркменістан
Республіка Узбекистан
Французька Гвіана
Чорногорія.
Місце офшорів у економіці України
В суспільстві існує переконання, що бізнесменів у офшорні зони вабить можливість ухилення від сплати податків або відмивання «брудних грошей».
У контексті України офшорні компанії завжди використовувалися в процесі фінансування українських проектів з-за кордону – як поточного, так і довгострокового. У схемах цього типу з широко використовувалися спеціалізовані компанії, розташовані в зонах податкових пільг.
Українські банки і фінансові компанії використовувалить офшорні схеми діяльності на світових ринках цінних паперів.
Збільшилася також роль офшорних схем у формуванні транснаціональних господарських систем, коли офшорні фірми вбудовувалися в мережу зовнішніх філіалів українських підприємств.
Чим обумовлена популярність офшорів
Існує комплекс факторів, які стимулюють розвиток офшорного бізнесу в Україні. До головних із них належать: тягар податкового навантаження і неефективність фіскальної політики, несприятливий інвестиційний клімат і потужні мотиви до експорту капіталу за кордон, високі інвестиційні ризики і використовування офшорних схем для приховування факту володіння інвестиційними об'єктами в Україні, криміналізація економіки і використовування офшорних схем для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом.
На думку експертів, протягом 1980-х років до Швейцарії були переведені з Центральної Європи і колишнього СРСР мільярди доларів. У швейцарців немає однозначної думки, чи можна вважати всі ці внески злочинними. Проте за міжнародними стандартами ці гроші потрапляють у категорію «підозрілих» і можуть бути заблоковані.
Для прикладу, за даними дослідження двох американських неурядових організацій - Center for Tax Justice та U.S. Public Interest Research Group Education Fond, проведеного у 2015 році, п'ятсот найбільших американських корпорацій тримають в офшорах більш як 2,1 трлн доларів прибутків. У разі повернення цих коштів до США корпораціям довелося б сплатити додатково 620 млрд доларів податків. Найбільшу суму на закордонних рахунках має корпорація Apple - понад 181 млрд дол. За нею іде конгломерат General Electric з 119 млрд "офшорних" доларів, а також фірма Microsoft, яка тримає на закордонних рахунках 108,3 млрд дол.
Укрінформ
При підготовці статті використано матеріали:
Розпорядження КМУ від 16 вересня 2015 р. № 977-р
