Яка доля чекає закон про люстрацію?

Яка доля чекає закон про люстрацію?

Аналітика
2184
Ukrinform
Венеціанська комісія з нетерпінням чекає, коли Київ доведе справу до логічного завершення

Минуло вже більше року як парламент ухвалив закон про очищення влади (з жовтня 2014 року). Проте документ, набувши чинності, зазнав критичних зауважень як ззовні, зокрема з боку членів Венеціанської комісії, так і всередині країни, в експертному середовищі. Нині вже оновлений законопроект про люстрацію з'явився у Верховній Раді. Коли народні депутати розглянуть зміни до закону, наразі невідомо. Профільний комітет ВР поки що не подає документ для обговорення у сесійну залу.

Тим часом Конституційний Суд, завершивши усне слухання, перейшов до закритої частини  розгляду справи стосовно конституційності Закону «Про очищення влади». А Венеціанська комісія з нетерпінням чекає, коли Київ доведе справу до логічного завершення.

Ємець: Зміни до закону про люстрацію враховують всі вимоги Венеціанської комісії

Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань очищення влади № 2695 (18.03.2016 зареєстрований у ВР) напрацьовувався у тісній співпраці з експертами Венеціанської комісії й повністю відповідає її рекомендаціям. У цьому запевняє перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя Леонід Ємець, який є одним з ініціаторів та авторів закону про люстрацію. «Цей законопроект - це ж напрацювання рекомендацій Венеціанської комісії. У нас були неодноразові зустрічі як у нас в Україні, так і там у Венеції, усі питання проговорювалися. Проект закону уже пропрацьований, уже всі зауваження, які були у висновку Венеціанської комісії, враховані», - зазначив він у коментарі Укрінформу.

За словами Ємця, у доопрацьованому варіанті законопроекту, зокрема, врегульовано процедуру люстрації суддів та запроваджено люстраційну перевірку для суддів Конституційного Суду, чого в попередньому законі про очищення влади не було.

Як свідчить пояснювальна записка, запропоновані зміни стосуються сфери застосування закону, посад, за якими здійснюються заходи з очищення влади, критеріїв очищення влади, механізму проведення перевірок, державного органу, відповідального за проведення перевірок.

У документі, щоб уникнути неправильного тлумачення норм закону про посади, щодо яких застосовуються заходи з очищення влади, деталізується сфера застосування, а саме - положення закону застосовуються до посадових, службових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, в тому числі посадових осіб в їх апаратах, крім того, норми закону не застосовуються до осіб, народжених після 1 січня 1996 року.

Враховано і зауваження експертів Венеціанської комісії по органу, відповідальному за проведення заходів з очищення влади (люстрацію) в Україні.

Законопроектом також пропонується удосконалити механізм проведення перевірок, що дозволить заощадити кошти державного бюджету та зменшити навантаження на державні органи, в тому числі по завершеності в часі перевірки декларацій. Також документом передбачається погодити положення законів "Про очищення влади" і "Про протидію корупції" в частині проведення відповідних перевірок.

Крім того, пропонується додати положення, які зобов'язують кандидатів у народні депутати і президенти заявити про застосування до них заборон, передбачених законом "Про очищення влади" з метою інформування виборців.

Коли ж ці напрацювання зможуть розглянути нардепи у сесійній залі? Чому питання затягується?

Соболєв: внесення змін до закону про люстрацію затягує профільний комітет Ради

Ще один автор закону про люстрацію, народний депутат Єгор Соболєв заявив, що внесення змін до чинного закону «Про очищення влади» затягує Комітет Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя.

 «Зміни до закону про люстрацію напрацьовані вже рік. На жаль, комітет, який очолює Руслан Князевич (правовий комітет парламенту), рік їх не розглядав, а прямо перед засіданням Конституційного суду, який вирішив знову скасувати люстрацію, повернув їх нам, тобто авторам, без попередження, що таке рішення буде прийматися. Нещодавно ми подали їх заново, в тому числі додавши ідеї, які останнього року проявили й останні виклики в люстрації. Проте наразі комітет їх знову не розглядає», - сказав Соболєв.

Він додав, що ключовими змінами до закону про люстрацію запропоновано поєднати люстрацію з покаранням тих, хто бреше в деклараціях.

«Ми написали поправку, щоб кожен, хто бреше в декларації, одночасно разом з іншими покараннями і люструвався, тобто відсторонявся від державної служби із забороною повертатися», - сказав нардеп.

За його словами, другою важливою запропонованою зміною є пропозиція, щоб кандидати на посади місцевих, народних депутатів і на посаду Президента проходили люстраційну перевірку.

«Якщо в цих осіб виявлена невідповідність закону про люстрацію, то ми пропонуємо таким особам забороняти балотуватися на посади», - уточнив Соболєв.

Депутат зауважив, що третьою важливою зміною є норма про люстраційну перевірку для суддів Конституційного Суду.

До речі, за інформацією директора департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України Тетяни Козаченко, складено поіменний перелік посадовців органів прокуратури, які підлягають "автоматичній" люстрації, і виявлено 11 осіб, що й досі працюють в органах прокуратури. Крім того, у складі Конституційного Суду України є 6 суддів, які не мають права там перебувати через конфлікт інтересів.

"Міністерство юстиції зробило повні реєстри посад та всіх осіб, які на них перебували, щоб визначити, які з цих осіб підпадають під заборони, передбачені законом про очищення влади, - а саме, що 10 років вони не мають права займати державні посади і, відповідно, перебувати в органах прокуратури. Ми виявили всього 387 таких посад, на таких посадах перебувало 486 осіб. З них підпадають під заборони 402 особи... З 402 осіб було виявлено 11 осіб, які мають відповідні судові рішення або яких переховують. Всі інші, за інформацією міністерства, не перебувають у лавах прокуратури", - зазначила Козаченко. 

За її словами, 4 особи, які перебувають у лавах прокуратури і підпадають під критерії очищення влади, мають судові рішення. Зокрема, це головний бухгалтер ГПУ та виконувач обов'язків прокурора Києва.

"При цьому в кожному судовому провадженні ГПУ не подавала апеляцію і не з'являлася на судові засідання. Тобто фактично усунулася від виконання закону для того, щоб фактично надати судову індульгенцію людям, щоб вони надалі перебували на посадах", - сказала Козаченко.

Ще 6 осіб очолювали під час Революції Гідності районні прокуратури Києва - були керівниками або заступниками. "Зараз їх ховають безпосередньо в органах прокуратури області", - заявила директор департаменту з питань люстрації Мінюсту.

Вона додала, що ці прізвища є в реєстрі, який має бути оприлюднений на сайті ГПУ. Це повний реєстр за посадами, а також реєстри прокурорських працівників за алфавітним порядком.

Венеціанська комісія: ми не володіємо інформацією стосовно змін до закону про люстрацію 

У Європейській комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) очікують від української сторони поліпшений закон про очищення влади і впевнені, що Київ доведе справу до логічного завершення найближчим часом. Але інформацією стосовно напрацьованих змін не володіють.

Про це, відповідаючи на офіційний запит агентства, зазначила керівник відділу зі зв'язків з громадськістю Венеціанської комісії Ради Європи Тетяна Мишелова (Tatyana Mychelova).

«Ми впевнені в тому, що українська влада зробить все необхідне і надішле нам поліпшений текст якнайшвидше», - сказала вона.

Мишелова нагадала, що у своєму останньому висновку щодо закону України про люстрацію, наданому у червні 2015 року, Венеціанська Комісія оцінила ряд проектів поправок до закону про люстрацію, представлених на розгляд у Верховну Раду в квітні 2015 року. «Венеціанська комісія опублікувала ряд рекомендацій щодо поліпшення цих поправок. Від того часу Комісія не була проінформована про будь-який розвиток ситуації...", - зазначила вона.

У Венеціанській комісії також додали, що не володіють інформацією, чи були враховані її рекомендації у остаточній редакції закону про люстрацію, і запевняють, що не брали участі в жодних обговореннях з червня 2015 року. «Венеціанська комісія не брала участі в будь-яких консультаціях або обговореннях щодо закону про люстрацію з червня 2015 року», - підкреслила її представник. Тому, за словами Мишелової, Комісія не володіє інформацією, чи внесені будь-які зміни в текст, представлений на розгляд Верховної Ради в квітні 2015 року, і чи були враховані рекомендації, сформульовані Венеціанською комісією в її останньому висновку.

Довідково. Доопрацьований проект закону про люстрацію надійшов у ВР 18 березня 2016 р., направлений у профільний комітет з питань правової політики та правосуддя. А вже 21 березня Комітет повернув його авторам законопроекту, якраз перед розглядом у Конституційному Суді питання щодо конституційності чинного закону про люстрацію.

22 березня КС завершив усне слухання і перейшов до закритої частини розгляду конституційності закону про люстрацію. Тривалість та кількість виступів суддів Конституційного суду України на закритій частині пленарного засідання не обмежується.

Що далі? Час покаже.

Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-